2. Ендокринні артеріальні гіпертензії.

Ендокринні АГ представлені сідромом і хворобою Іценко - Кушинга, первинним альдостеронізмом (синдром Конна) та феохромоцитомою.

Хвороба Іценко – Кушинга.

це гіпоталамо - гіпофізарне захворювання, що характеризується вторинним гіперкортицизмом та найчастіше викликається базофільною аденомою гіпофіза.

Синдром Іценко - Кушинга - це клінічний синдром, обумовлений гормонально-активною пухлиною або гіперплазією коркової речовини наднирників. Підтверджується наявністю характерних симптомів гіперкортицизму: нерівномірне ожиріння, смуги розтягнення на грудях й животі, гірсутизм у жінок, зниження толерантності до глюкози, остеопороз, збільшення добової екскреції 17-КС і 17- ОКС, збільшення вмісту в крові 11-ОКС, гідрокортизону, натрію, калію, хлору. Наявність цих показників, а також рентгенологічне визначення деструкції або деформації турецького сідла дає можливість верифікувати цей діагноз

Первинний альдостеронізм (синдром Конна).

Захворювання, яке пов'язане з наявністю гормонпродукуючої пухлини коркової речовини наднирників, що призводить до вивільнення в кров підвищеної кількісті альдостерону.

При даному захворюванні мають місце всі патогенетичні механізми для виникнення симптоматичної (вторинної) АГ: збільшення в крові рівня альдостерону → затримка натрію → збільшення ОЦК, набряклість судинної стінки → підвищення чутливості її рецепторів до катехоламінів і ангіотензину → збільшення периферичного судинного опору → підвищення артеріального тиску, головним чином діастолічного.

Наявність при даному захворюванні трьох основних груп симптомів: АГ, псевдодіабетичного (поліурія, полідипсія, ніктурія, часто ізостенурія, лужна реакція сечі) та нейром'язового синдромів (різко виражена м'язова слабкість), тахікардії, екстрасистолії, змін ЕКГ, обумовлених дефіцитом калію в тканинах та міокарді, дає підставу лікарю запідозрити це захворювання. Діагноз підтверджується результатами сцинтіграфії, УЗД наднирників, комп'ютерною томографією. Характерним є гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіперкаліурія.

Феохромоцитома.

Феохромоцитома - це гормонально-активна пухлина, що походить із хромафінної тканини мозкової речовини наднирників, парагангліїв або симпатичних вузлів. Продукує в кров надмірну кількість катехоламінів (адреналіну та норадреналіну). Існує типова (пароксизмальна) форма феохромоцитоми, для якої характерні кризи, що перебігають зі швидким та різким підвищенням артеріального тиску, переважно систолічного, з вираженою тахікардією, рецидивуючим набряком легенів, страхом смерті, збудженням, ознобоподібним тремором. Під час нападу відзначається лейкоцитоз, гіперглікемія, глюкозурія.

Діагноз верифікується на підставі наступних даних: збільшення вмісту адреналіну, норадреналіну і ваніліл - мигдальної кислоти в добовій сечі після кризу, даних УЗД наднирників; фармакологічних проб з тропафеном (реджітіном) та фентоламіном, що викликають зниження АТ, а також з гістаміном, після введення якого АТ підвищується. Масаж області нирки викликає гіпертонічний криз.

Крім пароксизмальної, виділяють перманентну форму феохромоцитоми, що перебігає з постійним підвищенням артеріального тиску, і перменентно - пароксизмальну. Діагностика така ж.