Особливості функціонування торговельних підприємств в умовах адміністративно-командної та ринкової системи

В умовах адміністративно- командної системи	В умовах ринкової системи
Торговельні підприємства - державна власність	Торговельні підприємства різних форм власності, що мають вільну господарську діяльність
Монополія у сфері виробництва та збуту товарів	Ринкові відносини і конкуренція у сфері виробництва та реалізації товарів
Директивно-централізований розподіл і постачання товарів	Постачання і реалізація товарів відпо­відно до попиту покупців на товари
Обмеження товарної політики дефіцитом товарів	Орієнтація товарної політики на попит і пропозицію
Організаційно-розпорядче управ­ління торговельним процесом	Ринкове системоутворювальне управління торговельним процесом
Централізована дія і маніпулю­вання цінами на товари	Формування і регулювання цін на товари за допомогою механізму ринкового ціноутворення
Прибуток - результат цінових маніпуляцій на товари, що продаються	Прибуток – результат підприємницької і комерційної діяльності

В умовах формування ринкових відносин завдання торгівлі можна сформулювати таким чином:

1. Спрямувати товарний потік від виробника до споживача;

2. Приймати на себе зберігання запасів, необхідних для своєчасного забезпечення поставок споживачам при змінному попиті;

3. Перекривати часовий розрив між виробництвом і споживанням. Це дозволяє регулювати дефіцит і надлишки, а також уникати значних коливань цін (зерно, картопля);

4. Спонукати новий попит [навіть технічно удосконалений виріб набуває економічної цінності лише тоді, коли на нього є покупець] в значній мірі це завдання бере на себе торгівля;

5. Спонукати пристосовуватись до зміни попиту. Торгівля спостерігає за змінами попиту і спонукає виробників до випуску відповідних товарів. Торгівля породжує зміни;

6. Обслуговувати й давати поради. Професійне обслуговування і індивідуальне консультування впливають на прийняття покупцем рішення. При продажі технічних товарів зростає значення служб сервісу і після продажного обслуговування.

Виходячи з економічної природи торгівлі, можна виділити її основні функції:

1) комунікативну - проведення комплексу заходів щодо організації обміну товарами і послугами між зацікавленими контрагентами;

2) компенсуючу - пом'якшення негативних наслідків змін ринкової кон'юнктури;

3) розподільну - забезпечення розподілу товарів між різни­ми сегментами ринку відповідно до купівельної спроможності;

4) ціноутворюючу - забезпечення на основі системи пла­ти за послуги задоволення інтересів сторін за договором;

5) стабілізуючу - обумовлення підтримки рівноваги між попитом і пропозицією в рамках, що обмежують негативні наслідки дефіциту;

6) прогнозуючу - забезпечення на основі наявної інформа­ції підтримки виробництва та споживання і створених у цих сферах господарювання запасів в оптимальних розмірах;

7) інтегруючу (поновлювальну) - таку, що зв'язує окремі сфери господарювання в єдиний регіональний і народногоспо­ дарський комплекс.

Торгівля, перш за все, поділяється на зовнішню та вну­трішню.

• Зовнішня торгівля - це обмін товарами між сусідніми або далекими країнами і регіонами з використання повітря­них, морських або сухопутних шляхів.

• Внутрішня торгівля - це сукупність операцій, які здій­снюються в межах однієї країни.

Далі розрізняють торгівлю оптову та роздрібну. Відомо, що процес обігу товару включає три стадії: початкову, середню і кінцеву (рис. 4.3.).