Методичні рекомендації

При підготовці відповіді на перше питання буде зручно розподілити його на дві взаємопов’язані частини, якісний розгляд яких дозволить створити цілісне уявлення про сутність політичного лідерства.

У першу чергу необхідно звернути увагу на такі характеристики, як:

• суб’єктивні та об’єктивні ознаки політичного лідера, які відрізняють його від інших лідерств;

• функції політичного лідера, які визначають його місце та роль в політичній системі суспільства.

Однак потрібно пам’ятати, що, крім загальних характеристик існують і певні розбіжності, які визначають специфіку політичного лідерства різних історичних періодів та країн і виступають основою його численних типологізацій. Оскільки не існує єдиної типологізації політичного лідерства, доцільно звернути увагу на найбільш важливі критерії, за якими визначають різні типи політичних лідерів, такі як:

• тип авторитету;

• способи зміни дійсності, яким надають перевагу лідери;

• характер впливу;

• стиль керівництва;

• форма впливу;

• імідж лідера.

Студент не повинен забувати, що “чисті” типи лідерів фактично не зустрічаються і такий поділ є дещо формальним. Усі типології побудовані лише на переважанні в поведінці лідерів певних якостей, що дозволяє віднести їх до певного типу.

Докладно перше питання можна вивчити за підручниками:

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – С. 185-191.

При підготовці другого питання студент повинен усвідомлювати, що будь-яке явище як у природі, так і у суспільно-політичному житті має свої специфічні причини виникнення та існування.

Таким чином фактори існування політичної еліти як явища суспільно-політичного життя повинні пояснювати причини її виникнення, визначати необхідність її існування взагалі та саме у такій формі зокрема.

Студент повинен обов’язково вказати такі головні фактори як:

• соціально-психологічні особливості людей, їх бажання приймати участь у політиці;

• політична пасивність широких мас населення;

• закон розподілу праці, який вимагає професійно займатися управлінням, вимагає відповідної спеціалізації;

• високе соціальне значення управлінської праці і її відповідне стимулювання;

• широкі можливості використання управлінської діяльності для отримання привілеїв;

• відсутність практичних механізмів всеосяжного контролю за політичними керівниками.

Готуючи відповідь на питання, студент не повинен обмежуватись лише перерахуванням вище означених факторів, дуже важливо прокоментувати їх, визначити характер і міру їх впливу на існування політичної еліти.

Докладно третє питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология для всех: Введение в политическую науку. – Ч.І. /Под ред. проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.167.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.168-171.

Останнє питання є логічним продовженням попереднього, оскільки у ньому передбачається визначення характерних рис політичної еліти, сформованої під впливом факторів суспільно-політичного життя. Студенту необхідно звернути увагу на визначення та характеристику таких основних моментів як:

• кількісний склад політичної еліти відносно широких народних мас;

• особливості соціального статусу політичної еліти;

• характер участі еліти у здійсненні влади та її обсяг;

• індивідуальні психологічні властивості людей, що входять до складу політичної еліти.

Саме характерні риси визначають функції політичної еліти у суспільстві та ті критерії, які дозволяють судити про ефективність її діяльності. Студент повинен чітко розуміти, що діяльність політичної еліти справляє вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства і переважання позитивних чи негативних тенденцій у його розвитку виступає головним критерієм ефективності діяльності політичної еліти.

Докладно четверте питання можна вивчити за підручниками:

1. Политология для всех: Введение в политическую науку. – Ч.І. /Под ред. проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.164.

2. Політологія: Підручник. /За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.168-171.