- •Політика як особлива сфера життєдіяльності людства:
- •Політика і мораль:
- •Роль політології в сучасному суспільстві
- •Чітке визначення поняття «Біхевіоризм»
- •Основні етапи становлення та розвитку політології як науки
- •Політичні вчення Античності та Середньовіччя
- •Політичні ідеї доби Відродження та Нового Часу
- •Розвиток політичної думки в Україні
- •Влада та основні засоби її реалізації
- •Чітке визначення поняття «Політична влада»
- •Політична влада: походження, сутність, функції
- •Чітке визначення поняття «Легітимність влади»
- •Легітимність політичної влади
- •Типи легітимності політичної влади
- •Чітке визначення поняття «Політичне лідерство»
- •Політичне лідерство
- •Політична система сучасного суспільства
- •Чітке визначення поняття «політична система»
- •Чітке визначення поняття «держава»
- •Основні теорії походження держави
- •Чітке визначення поняття «Форма правління»
- •Форми державного правління
- •Чітке визначення поняття «Монархія»
- •Монархія як форма державного правління
- •Республіка як форма правління
- •Парламентська республіка
- •Президентська республіка та її основні ознаки
- •Змішані форми республік
- •Чітке визначення поняття «Правова держава»
- •Правова держава: шляхи становлення, принципи організаціх
- •Чітке визначення поняття «Громадянське суспільство»
- •Громадянське суспільство: сутність, історичний досвід розвитку
- •Розвиток громадянського суспільства в сучасній Україні
- •Форми державного адміністративно-територіального устрою держави
- •Чітке визначення поняття «Унітарна держава»
- •Федерація як форма адміністративно-територіального устрою держави
- •Чітке визначення поняття «Політичний режим»
- •Типологія політичних режимів
- •Чітке визначення поняття «Авторитаризм»
- •Авторитарні політичні режими
- •Чітке визначення поняття «Тоталітаризм»
- •Тоталітарні режими і сучасність (Тоталітаризм як феномен хх століття)
- •Демократичні політичні режими
- •Політична опозиція, її роль в демократичному суспільстві
- •Політичний режим України
- •Чітке визначення поняття «Парламентаризм»
- •Форми парламентської демократії в сучасну добу
- •Чітке визначення поняття «Політична партія»
- •Партія як політичний інститут
- •Роль політичних партій в сучасному житті суспільства
- •Типологізація політичних партій
- •Чітке визначення поняття «Партійна система»
- •Партійні системи в сучасних демократіях
- •Функціонування багатопартійної системи в Україні
- •Чітке визначення поняття «Виборча система»
- •Виборча система сучасного світу
- •Основні типи виборчих систем
- •Чітке визначення поняття «Виборча кампанія»
- •Чітке визначення поняття «Політична культура»
- •Політична культура та ідеологія
- •Чітке визначення поняття «Політичний процес»
- •Політичний процес та його форми
- •Чітке визначення поняття «Політичний конфлікт»
- •Політичний конфлікт та його роль у соціально-політичному житті
- •Чітке визначення поняття «Реформа»
- •Чітке визначення поняття «Революція»
- •Чітке визначення поняття «Політичний переворот»
- •Революція як форма політичного процесу
- •Чітке визначення поняття «Політична ідеологія»
- •Чітке визначення поняття «Суспільно-політичний рух»
- •Чітке визначення поняття «Консерватизм»
- •Чітке визначення поняття «Лібералізм»
- •Чітке визначення поняття «Соціал-демократія»
- •Україна в світовому політичному просторі
- •Чітке визначення поняття «Глобалізація»
Змішані форми республік
Основні ознаки президентсько-парламентської республіки
Основні ознаки парламентсько-президентської республіки
С одной стороны, парламент смешанной республики имеет право вынести вотум недоверия правительству, сформированному президентом. С другой стороны, президент имеет право распустить парламент и назначить внеочередные выборы ( в некоторых странах парламент не может быть распущен в течение конституционно определённого срока).
Если в новом составе парламента партия президента получит большинство, то сохранится «бицефальная» исполнительная власть, когда политику правительства определяет президент, при относительно слабой фигуре премьер-министра. Если же победят противники президента, то как правило, последний будет вынужден принять отставку правительства и фактически передать полномочия по формированию нового правительства лидеру партии, набравшей большинство голосов на выборах. В последнем случае президент не может существенно влиять на политику правительства, и главной политической фигурой становится премьер-министр. Если впоследствии будет избран президент, оппозиционный парламентскому большинству, он сформирует новое правительство, и если оно не получит одобрения в парламенте, то последний может быть распущен.
Таким образом, как и в парламентарных странах, в смешанной республике правительство может работать, только когда оно опирается на поддержку парламентского большинства. Но если в парламентарных странах президент или монарх (номинальный глава государства) лишь формально назначает правительство, реально сформированное парламентской правящей партией или коалицией, то в смешанной республике избранный народом президент вправе фактически формировать своё правительство, невзирая на существующее парламентское большинство, вступать в конфликт с парламентом и добиваться его роспуска. Такое положение невозможно ни в парламентарных странах, ни в президентской республике. Поэтому смешанную республику считают самостоятельной формой правления, наряду с парламентом.
Президентсько-парламентська (напівпрезидентська) республіка (Франція, Польща, Україна, Росія) характеризується подвійною підзвітністю уряду — президентові і парламенту. Ця форма правління поєднує сильну президентську владу з ефективними можливостями контролю за урядом з боку парламенту. З одного боку, президент має широке коло повноважень: є головою держави, головним командуючим, має право відкладального вето щодо рішень парламенту, призначає прем'єр-міністра, може розпустити парламент і призначити нові вибори, запровадити надзвичайний стан тощо. Водночас парламент має можливість контролювати діяльність уряду і прем'єра через слухання важливих питань, звітів, затвердження бюджету країни, винесення вотуму недовіри (резолюції догани) уряду і президенту (імпічмент).
Правовыми признаками парламентско-президентской республики являются: 1) компетенционное преимущество парламента в формировании правительства; 2) юридическая ответственность правительства перед парламентом и сложение своих полномочий перед новоизбранным парламентом; 3) наделение главы государства правом роспуска парламента по конституционно определенным основаниям; 4) существенные полномочия президента: во внутренней и внешней политике, функционально связанные со сферой исполнительной власти, с его возможностью вмешательства в нормотворческий процесс (право законодательной инициативы, отлагательного вето и издания актов, имеющих силу закона).