4.2.Перша допомогоа при ураженні електричним струмом

При враженні електричним струмом постраждалого необхідно швидко звільнити від впливу електричного струму.

Якщо подих і пульс стійкі, то потерпілого варто укласти, розстебнути одяг, зняти пояс; необхідно забезпечити повний спокій і доступ повітря; варто безупинно спостерігати за подихом і пульсом; рекомендується дати понюхати нашатирний спирт, обляпати водою.

Якщо потерпілий не дихає чи дихає судорожно зі схлипуваннями, то необхідно йому робити штучне дихання, при відсутності в постраждалого пульсу одночасно з штучним подихом треба проводити закритий (непрямий)масаж серця. В усіх випадках негайно викликають лікаря.

Звільнення від електричного струму. Мимовільне судорожне скорочення м'язів руки буває настільки сильним, що визволити струмоведучу частину з рук потерпілого стає майже неможливим. Тому необхідно швидко відключити електроустановку за допомогою вимикача, чи рубильника вигвинтити пробку. Якщо неможливо швидко відключити електроустановку, варто відокремити потерпілого від струмоведучої частини. Необхідно мати на увазі, що, доторкнувшись до людини, що знаходиться у ланцюзі струму, можна самому потрапити під напругу, тому не можна доторкатися до його тіла незахищеними руками.

При напрузі до 1000 В потерпілого відокремлюють від струмоведучої частини сухим канатом, ціпком, дошкою, за допомогою одягу, що не проводить струм. На власні руки треба надягти діелектричні рукавички (при їхній відсутності ізолювати руки сукняним кашкетом, шарфом, гумовою тканиною чи сухою матерією, устати на ізолюючу підставку, суху дошку). Якщо відокремити постраждалого важко то дозволяється перерубати чи перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною рукояткою.

При напрузі вище 1000В, щоб звільнити потерпілого від електричного струму, варто натягти діелектричні рукавички і боти і відтягати потерпілого штангою чи кліщами, призначені для даної напруги. Іншими підручними засобами користуватися неприпустимо. На лініях електропередачі можна накоротко замкнути всі проводи лінії, накинувши на них провід. Провід, що накидається, повинен бути безпосередньо з'єднаний із землею.

Штучне дихання полягає в тім, що повітря, що робить допомогу видихає, (більш 1л) зі своїх легень у легені потерпілого. Це повітря містить кисню, достатнього для оживлення.

Перед початком штучного дихання необхідно дихальні шляхи зробити прохідними для повітря. Якщо рот постраждалого стиснутий, його варто розкрити. Для цього треба або висунути нижню щелепу так, щоб нижні зуби виявилися по переду верхніх, або між корінними зубами вставити плоский предмет і з його допомогою розтиснути щелепи. Потім швидко відкривають і очищають від слизу рот потерпілого. Далі запрокидують голову потерпілого назад, прикладаючи одну руку під шию, а іншою надавлюючи на чоло.

Підтримуючи голову в закинутому стані (рот відкритий), затискають ніздрі. Потім, глибоко зітхнувши повітря, притискають свій рот до відкритого рота потерпілого і різко видихають у нього повітря. Груди потерпілого повинні підніматися. Видихнув у потерпілого відбудеться мимовільно. У хвилину роблять 10-12 вдихів-видихів. Такий метод штучного подиху називається «з рота в рот».