24. Виділіть основні критерії класифікації документів, які використовуються у соціально-педагогічних дослідженнях.

Класифікація документів — процес впорядкування або розподілу документів по класах з метою віддзеркалення відносин між ними і складання класифікаційної схеми. Класифікація (лат. classik — розряд, група) документів — це система їх супідрядності, використовувана як средство встановлення зв'язків між класами документів, а також для орієнтування в їх різноманітті. Структура класифікації зазвичай представляється у вигляді таблиці або схеми. Класифікація є одним з методів пізнання. Без неї неможливо вивчити різноманіття існуючих видів документів, систематизувати їх, встановити відмінності між видами документів, що виділяються по різних ознаках. Правильно складена комплексна класифікація відображає закономірності розвитку документів, розкриває зв'язки між ними, допомагає зорієнтуватися в будь-якій їх множині, служить основою для їх впорядкування в документних системах. Вона має важливе значення для теорії документоведення і практичній документно-комунікаційній діяльності.

Критерії класифікації документів

Основною класифікаційною ознакою конкретного документа є його зміст, зокрема, відношення зафіксованої в ньому інформації до особи, структури, предмета або до напрямку діяльності укладача чи адресата. Відповідно до цього і згідно з унормованими вимогами (див. попередній розділ) за ознаками класифікації та групами вирізняють такі види документів:

Ознаки класифікації	Групи
За найменуванням (назвою)1	Автобіографія, акт, довідка, доручення, заява, інструкція, лист, протокол та ін.
За змістом і спеціалізацією	Загальні; з адміністративних питань; з питань планування оперативної діяльності; із питань підготовки та розподілу кадрів; спеціалізовані: з фінансово-розрахункових і комерційних питань, бухгалтерського обліку, постачально-збутові, зовнішньоторговельної та кредитної діяльності та ін.
за призначенням	Щодо особового складу: організаційно-розпорядчі, кадрово-контрактні; довідково-інформаційні; господарсько-договірні; обліково-фінансові, господарсько-претензійні, зовнішньоекономічні
За походженням	Службові (офіційні) - укладаються працівниками, які офіційно уповноважені від імені установи, закладу це робити, для вирішення службових питань Особисті (приватні) - укладаються будь-якою особою для вирішення індивідуальних питань
За місцем укладання	Внутрішні, що мають чинність у межах установи, закладу, де їх укладено Зовнішні, що є чинником або результатом спілкування з іншими підприємствами, організаціями, особами
За напрямом (і прямуванням)	Вхідні, що надходять до закладу, підприємства, фірми Вихідні, що адресовані за межі установи, організації
За способом виготовлення, структурними ознаками (формою) і ступенем стандартизації й регламентації	Стандартні, типові - укладаються на трафаретних, бланкових паперах із захисними символами в суворо регламентованій послідовності (паспорт, свідоцтво, атестат, диплом, військовий квиток тощо)

Ці документи мають відповідну позначку вгорі праворуч, а користування ними попередньо обумовлюється угодою, розпискою тощо про міру відповідальності в разі розголошення їхнього змісту.

У свою чергу, документи поділяються за призначенням та за найменуванням. Останні можуть називатися однаково, але виконувати різні функції.

Призначення (спеціалізація)	Назва (найменування)
Документи в управлінській діяльності
Організаційні документи	Положення Статут Інструкція Правила Постанова Ухвала Розпорядження Накази та витяги з наказу Вказівки
Розпорядчі документи
Довідково-інформаційні документи	Акти Відгуки Висновки Довідки Доповіді Службові, доповідні та пояснювальні записки Запрошення (повідомлення) Пропозиції Звіти Огляди Плани робіт

15-16

1. Значення методу вибірки у соціально-педагогічних дослідженнях.

У більшості випадків дослідник використовує той чи інший спосіб виділення з великої сукупності явищ і об’єктів вивчення деякої їх частини для того, щоб на цій вибірковій сукупності виявити властивості об’єкта дослідження в цілому. Такий метод діяльності називається вибіркою. Згідно з законом великих чисел, починаючи з деякого моменту, можна не збільшувати обсяг вибіркової сукупності, бо таке збільшення не дає додаткової інформації.

Метод вибірки – науково обгрунтований підхід, що дає змогу робити висновки про об’єкт як ціле, спираючись на дані аналізу лише окремих його ознак (або складових). Метод вибірки пов’язаний з виділенням:

- генеральної сукупності;

- вибіркової сукупності.

Генеральна сукупність – об’єкт соціально-педагогічного дослідження в єдності його суттєвих ознак та якостей.

Вибіркова сукупність – частина об’єктів генеральної сукупності, яка становить суму вихідних одиниць спостереження, вивчення та аналізу.

Одиниця відбору – елемент генеральної сукупності, що підлягає аналізу.

Вибіркова сукупність завжди об’єднана якоюсь спільною ознакою, що цікавить дослідника і відображає якості генеральної сукупності.

Отже, генеральна сукупність – це те, що має вивчатися, а вибіркова сукупність – це те, що реально досліджується.

Саме тому вибірка повинна адекватно відображати генеральну сукупність, тобто бути репрезентативною і представницькою. Здатність вибірки відтворювати характеристики генеральної сукупності називається репрезентативністю.

Репрезентативність – це принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об’єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності.

Вимоги репрезентативності означають, що за виділеними параметрами склад досліджуваних має наближатися до відповідних пропорцій у генеральній сукупності.

Між тим строго репрезентативну вибірку за усіма важливими для проблематики дослідження параметрами забезпечити неможливо, і тому варто гарантувати репрезентацію за декількома із головних напрямів аналізу.

Насамперед, потрібно з’ясувати які із ознак генеральної сукупності є суттєвими для мети дослідження. (Досить часто це статевовіковий та соціально-професійний склад досліджуваних та просторова локалізація).

Ступінь подібності вибіркової моделі до генеральної сукупності оцінюється похибкою вибірки.

Помилка вибірки – це величина, на яку відхилятимуться відповідні значення (наприклад, вік, дохід респондентів) у генеральній сукупності у порівнянні з вибіркою. Межі допустимої похибки залежать від мети дослідження. Іноді потрібно отримати дуже точну інформацію, тобто підвищену надійність, коли помилки можуть обернутися мільйонними втратами. Критерії репрезентативності – вік, стать, освіта, професія, регіон…

Надійність (вірогідність) інформації означає стабільність результатів при повторних експериментах різних дослідників.

Приблизна оцінка надійності результатів вибіркового обстеження є такою:

Надійність похибка

Підвищена надійність До 3%

Звичайна надійність 3% - 10%

Наближена надійність 10% – 20%

Орієнтовна надійність 20% - 40%

Пркидочна (прикидна) надійність Більше 40%

В аналітичних та експериментальних дослідженнях проблема статистичної репрезентативності вибірки виявляється другорядною порівняно з необхідністю забезпечити якісне представництво досліджуваних соціальних об’єктів.

Наприклад, досліджуємо шкільну дезадаптацію. За правилами дескриптивного (описового) дослідження ми мусимо забезпечити представництво у вибірці учнів усіх класів, відповідно до їх пропорцій у складі генеральної сукупності (в школі) клсу. Це буде цільова вибірка. Таку вибірку також використовують для вивчення умов і способу життя певних груп населення міста, наприклад. Тоді реперезентативна вибірка буде замінена на цільову, в якій чисельність кожної групи, що нас цікавить буде достатня для більш грунтовного аналізу.

Об’єм (чисельність) вибірки залежить від рівня однорідності або різнорідності досліджуваних об’єктів. Чим однорідніші вони, тим менша чисельність вибірки може забезпечити статистично достовірні висновки. (Якби всі люди різнилися між собоюмінімальним чином – наприклад, лише за віком і статтю – достатньо було б опитати лише декілька осіб, щоб судити про властивості всієї сукупності).

В.І.Паніотто наводить такі розрахунки репрезентативної вибірки з допуском 5% похибки:

Об’єм генеральної сукупності 500 1000 2000 3000

Об’єм вибірки 222 286 333 350

Для сукупності близько 100000 вибірка становить 400 одиниць:

Генеральна сукупність 4000 5000 10000 100000

Вибірка 360 370 385 398

Однак не завжди величина похибки повинна наближатися до 5%. Її величина залежить від мети дослідження.

За розрахунками Паніотто В.І. можна вказати величини фактичної похибки вибірки в залежності від її обсягу:

Об’єм вибірки, якщо генеральна сукупність  5000 25 45 100 123 156 204 400 625

Фактична помилка за даного об’єму вибірки, % 10% 15% 10% 9% 8% 7% 5% 4%