Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен дослыдження.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
31.07.2019
Размер:
83.33 Кб
Скачать

10. Порівняйте поняття «проблема» і «тема» дослідження. Види проблем дослідження.

пpоблема дослідження – питання, яке потребує вирішення. 

Для нашого прикладу – проблема може бути сформульована так: "Яким чином забезпечити викоpистання комп'ютеpа на заняттях з трудового навчання з метою підвищення рівня знань учнів?".

У відповідності з проблемою формулюється тема, яка певною мірою показує рух від досягнутого наукою, від традиційного, старого до нового. У формулюванні теми важливо відобразити об'єкт, предмет і мету (при­значення даного дослідження, його адресата). 

Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень. 

Вимоги до теми: актуальність, відповідність потребам науки і практики, недостатній рівень розробленості.

Наприклад:

Тема дослідження. Форми та методи застосування комп‘ютерних технологій на уроках трудового навчання. 

Слід відзначити, що одна проблема може реалізуватись через велику кількість різних тем, які конкретизують окремі її аспекти.

Неправильне формулювання теми веде до довільного тлумачення проблеми і нерідко до стихійного збирання фактів. Типовими помилками є формулювання "безпроблемних" тем.

Безперечно, актуальність проблеми й теми дослідження визначається не лише практичними потребами системи освіти, а й не менш важливими потребами розвитку самої науки, логікою розвитку педагогічної теорії. Однак у будь-якому випадку при формулюванні актуальності досліджен­ня мають бути обов'язково вказані психолого-педагогічні проблеми, які підтверджують необхідність проведення дано­го дослідження.

Закінчується опис актуальності розпочатого дослідження найчастіше висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в розглядуваній галузі недостатні, або вони застаріли, або відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження. 

11. Розкрийте і порівняйте поняття « об’єкт» і « предмет « дослідження.

Об’єкт дослідження. У філософії пізнання визначено як діалектичний процес взаємодії суб’єкта з об’єктом. Суб’єктом пізнання може бути окремий індивід, соціальна група, суспільство в цілому, які здійснюють пізнавальну діяльність. До об’єктів пізнання відносять конкретні речі, явища або процеси, на які безпосередньо спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. Предметом дослідження виступає частина об’єкта, його сторона, аспект, або “кут зору”, під яким вивчається об’єкт.

Основними об'єктами педагогічних досліджень є діяльність учителів і вихователів, дітей і учнів, педагогічні стосунки (між суб'єктом і об'єктом навчання та виховання, особистістю і колективом, навчанням і самоосвітою, вихованням і самовихованням), організація чи управління пізнавальною діяльністю дітей, навчально-виховним процесом чи навчально-виховним закладом тощо.

Предметом досліджень можуть бути мета освіти чи виховання, прогнозування, зміст, форми й методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня і учителя, суперечності в навчально-вихов­ному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педа­гогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій;

Предметами дослідження можуть виступати також різні педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в педагогічних колективах, між сім'єю і школою, школою і виробництвом, громадськістю і школою, стосунки між дітьми різного віку в навчальних і трудових об'єднаннях тощо.

При вивченні предмета дослідження важливо конкретизувати, хто є суб'єктами того чи іншого дослідження. Навчання і виховання передбачають спільну діяльність учнів та педагогів, основним суб'єктом дослідження має бути щось одне: або діяльність дітей, їх особливості, можливості, інтереси, потреби, характер поведінки, внутрішні протиріччя становлення особистості учня, рівень його вихова­ності тощо, або діяльність учителя.