Хемілюмінесцентний аналіз
Хемілюмінесцентний аналіз ґрунтується на хемілюмінесценції - явищі випромінювання видимого світла молекулами , атомами чи йонами , попередньо збудженими енергією хімічної реакції.
Хемілюмінесценція спостерігається лише за умови, коли в розчині відбуваються елементарні екзотермічні акти, енергія яких більша 170 кДж/моль.
Як основні хімічні реагенти використовують такі пари:
силоксен і різні окисники (рН<5) – рожеве світло;
люцигенін і Н2О2 (рН>9) – блакитне світло;
люмінол і Н2О2 (рН>8,5) – блакитне світло.
Інтенсивність хемілюмінесценції Іхл пропорційна швидкості хемілюмінесцентної реакції:
(2.12)
або
(2.13)
де Вк - квантовий вихід, V – швидкість реакції.
Хемілюмінесцентний метод можна віднести до кінетичних методів аналізу, оскільки інтенсивність хемілюмінесценції пропорційна швидкості реакції. На хемілюмінесценцію впливають і каталізатори ( реакцію 3 прискорюють катіони Cu2+, Co2+, комплекс [Fе(CN)6]4-) та інгібітори, які вводяться в систему спеціально для визначення їх кількості. У випадку каталітичної реакції
Іхл= kСкат. (2.14)
Якісний хемілюмінесцентний аналіз проводять за спектром люмінесценції. Кількісний аналіз ґрунтується на залежності інтенсивності люмінесценції або кількості виділеного світла впродовж певного часу від концентрації люмінесціюючої речовини. Цим методом визначають дуже малі концентрації катіонів металів , які прискорюють або уповільнюють реакцію.
Використання хемілюмінесценції:
вивчення механізму кінетики хімічної реакції;
визначення концентрації збуджених атомів і вільних радикалів;
встановлення вмісту важких металів, фенолів, нафтопродуктів у повітрі, грунті, питній воді, продуктах;
автоматичний контроль виробництва;
хемілюмінесцентні індикатори тощо.