3. Практичне завдання. Вхідна група в ботанічних сад.

Білет 25.

1. Структура світло-кольорового середовища вечірнього міста.

2. Колір деталі, обладнання, фону на виробництві.

3. Практичне завдання. Одночасний ахроматичний контраст.

Білет 26.

1. «Світлопланувальний каркас» і «світлопланувальна тканина» міста.

2. Технологічний процес складання кольорової карти квартири.

3. Практичне завдання. Вхідна група в парк атракціонів.

Білет 27.

1. Типи світло-кольорових композицій і характер їх сприйняття.

2. Основні фактори, які впливають колористичне вирішення інтер’єру.

3. Практичне завдання. Одночасний хроматичний контраст.

Білет 28.

1. Вплив штучного освітлення на колір.

2. Колір в інтер’єрах громадських будівель (офіси, готелі).

3. Практичне завдання. Ахроматична композиція.

Білет 29.

1. Кольорове проектування на стадії розробки генерального плану міста.

2. Можливості кольору при зоровому коригуванні житлового приміщення.

3. Практичне завдання. Вхідна група в парк культури та відпочинку.

Білет 30.

1. Кольорове проектування на стадії розробки детального плану території.

2. Значення кольору при оформленні інтер’єру житлових приміщень.

3. Практичне завдання. Смакові асоціації в колористиці інтер’єру кафе.

Білет 31.

1. Композиція кольорів у фрагментах міської забудови (вулиця, площа).

2. Одночасний і послідовний контрасти.

3. Практичне завдання. Емоційні асоціації – веселощі, сум.

Білет 32.

1. Підходи до колористичної реконструкції історичних районів міста.

2. Вік та переваги кольорів.

3. Практичне завдання. Вхідна група в аквапарк.

Білет 33.

1. Фізіологічний вплив кольору.

2. Колористика міст України в епоху класицизму.

3. Практичне завдання. Вхідна група в дендропарк.

Білет 34.

1. Колір і тектоніка інтер’єру.

2. Зв’язок планувальної структури і колористичного вирішення міста.

3. Практичне завдання. Вхідна група на дитячий майданчик.

Білет 35.

1. Вплив природно-кліматичних умов на колористику міста.

2. Колір в інтер’єрах громадських будівель (музеї, театри).

3. Практичне завдання. Важкі і легкі кольори в інтер’єрі приміщення.

ЗАКОНОМІРНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ КОЛОРИСТИКИ МІСЬКОГО

СЕРЕДОВИЩА

Кольорове акцентування середовища є одним з динамічних прийомів введення у місто

живописності і виразності. Невпорядковане використання кольору – надмірна активність

або невиразність і одноманітність – негативно впливають на психоемоційний стан

людини. Одним з прийомів ліквідації кольорового хаосу у містах є колористичне

зонування міста. Суть полягає у виділенні колористично важливих і другорядних

територій міста для акцентування або нівелювання нюансових сполучень. Важливими є

найбільш відповідальні планувальні вузли: транспортно -пересадочні пункти, основні

магістралі, головні площі, зони візуальних домінант. Раціональність і доцільність

акцентування досягаються в умовах узгодження з загальним колористичним планом

благоустрою і виділенням домінантних споруд. Підбір кольорових сполучень при

благоустрої територій різного призначення має виходити з основних принципів теорії

кольорового спектру.

Кожній зоні міста слід виділи ти окремі кольорові гармонії, визначені умовами

врахування соціальних потреб населення, виду діяльності груп людей, їх зац ікавленостей,

морального рівня – колір історичної забудови, новобудов, громадських будівель різного

призначення, житлового середовища, магістральних об`єктів, рекреаційних ділянок,

спеціалізованих територій. Важливим є комплексне рішення кольорового оформлення

малих територій, котрі безпосередньо “контактують” з людиною і потребують найбільшої

уваги для детальної проробки елементів благо устрою. При опрацюванні певної концепції

поліхромії міського середовища мож на створювати естетичні ландшафтні композиції

різного масштабу і функціональної приналежності.

Суть проблеми колористичної дисгармонії полягає у негативному впливі на психіку

людини, яка відчуває приступи роздратування, накопичення агресії, сплеску негативних

емоцій і, як результат, спустошення.

Зацікавлення кольоровим рішенням середовища викликане появою пробл еми

психологічного дискомфорту внаслідок напрямку створення одноманітного обліку міст

шляхом впровадження масового індустріального способу виробництва. З середини ХХст.

міські простори почали заповнюватись негативними для зорового сприйняття об `єктами.

При дослідженнях в області екології та медицини виявилося, що емоційний впли в

найбільш спрощених форм, рівноправних за величиною і кольором, безліч повторюваних

елементів геометричних структур викликають хворобливі для ока відчуття. Фізіологія

людського ока спрямована на пошук характерності, контрастів, виокремлення динаміки,

ритму, співрозмірності кольорів, інтенсивного забарвлення серед одноманітного, темного

серед світлого, нюансного серед локального і т. д.

Негативне середовище стало займати все більші простори, пагубно впливаючи на

характер світосприйняття людини, стимулюючи апатію, зниження працездатності, втому,

роздратування тощо. Агресивне середовище утворюється фасадами багатоквартирних

будинків. Поверхні великих розмірів, одноманітні за кольором, вікна яких повторюються

безліч разів викликають бажання ізолюватись від такого простору [1]. Тиражування

простих геометричних форм облишене гуманістичної основи .

Лише різноманітність, співрозмірність і ритм природних форм забезпечують позитивні

візуальні відчуття. Заспокійливим кольором вважається зелений. За відсотковим

співвідношенням масштабних зелених зон у функціонально -планувальній структурі міста

маємо 30% загальної території, 80% займають сірі дахи. В сучасних умовах формування

міського середовища практично не надається увага дендрологічному складу зелених зон, змінюванню кольорової гами зелених насаджень з урахуванням сезонів року.

Колір здатний створити емоційно -асоціативні образи: сонячність, мажорність,

похмурість, мінорність. Розрізняють художньо -композиційний і соціально -

функціональний вплив кольору на середовище. Соц іальні задачі формування

колористичного середовища – естетичне виховання населення, гуманізація середовища ,

завдяки використанню кольорів, які викликають благоприємні, заспокійливі враження.

Фізіологічні задачі вирішуються шляхом створення комфортних зорових умов для

мешканців міста на підсвідомому рівні при розробці певних напрямків та методів

екологами, лікарями, фізіологами. Сюди входить і ліквідація агресивної дії кольорового

середовища. Архітектурно-художній метод включає створення індивідуального

високохудожнього обліку міста, виявлення природних і антропогенних ландшафтів та

ліквідацію дисонансів у їх взаємодії.

Архітектурно-колористичне рішення середовища міста виявляє характер його

функціональної і композиційної організації, пластичні особливості, сприяє більш

високому естетичному впливу. При формуванні колористичного середовища в

ландшафтних об`єктах вирішується цілий комплекс архітектурно -художніх задач у

залежності від функціонального призначення ландшафтних об`єктів, характеру

розташування відносно центра міста, з урахуванням кількісної і якісної характеристик

засобів ландшафтного дизайну.

Характеристиками кольорового середовища можуть бути емоційно -асоціативні:

похмурість, мажор, мінор; художньо -композиційні – відкритість, замкненість, цілісність,

роздробленість, статичність, динамічність. Соціально -функціональні включають

унікальність, типічність. Розмаїття процесів життєдіяльності людини в місті потребує

адекватності форм просторової організації міського середовища та його колористичного

рішення. До мікрорівня відносяться благоустрій на ділянках житлової забудови,

реконструкція історичних центрів, пере утворення ландшафту і естетика об`єктів,

співмасштабних людині. До об`єктів макрорівня відносяться об`єкти будівництва в цілому

або окремих його частин, де переважають відповідні функції: житловий район,

промисловий район, міські парки, сади, історичні комплекси. Для обох рівнів основною

проблемою є відтворення цілісного естетичного сприйняття, образно -емоційного

потенціалу, символічності.

Колір – це відчуття, враження. В силу знаковості колір є складовою частиною поняття

«стиль». Кольором можна здійснювати три типи функцій: комунікативні, пізнавальні і

виразні. Кольорові сполучення залежать від типу будівель чи архітектурних комплексів.

Для дитячих установ характерне ігрове середовище, більш яскраве і динамічне; для

серйозних споруд типу банків створюється зовсім інший психологічний образ.

Для виділення акцентних громадських будівель і споруд нейтральне тло житлової

забудови перетворюється на одноманітне полотно. Виникають сумнівні кольорові

сполучення. При повторі одноманітних фасадів місто втрачає своє обличчя. Серед спроб

урізноманітнити середовище, надати йому позитивного звучання використовуються

інсталяції, проектування образів на ф асади, як на своєрідні екрани.

Значну роль у кольоровому рішенні середовища грає рекламне забезпечення міста.

Активно впливають різнокольорові або світлографічні композиції постерів, біг -бордів,

вивісок на перших поверхах будівель, лайт -боксів і т.п. Для орієнтації і умов вільного

упорядкування візуальної комунікації використовують інформаційні прийоми з

виключенням біологічно небезпечних ситуацій для насильного акцентування уваги на

рекламних елементах.

Одним із прийомів сучасної архітектури є розчинення архітектури у просторі завдяки

використанню прозорих та відбиваючих поверхонь , таких як скло, дзеркальні елементи

будівель. Серед сучасних методів також використовуються світлографічні засоби для

надання неповторного образу і перевтілення фасадів будівель у нічний час. Прикладами

можуть служити олімпійський басейн у Пекіні, «Пуля» в Барсел оні, проект студії

«Архіматика» - будівлі у вигляді яйця з фотоелементами, які дають можливість змінювати візерунки на гігантській писанці. Архітектура нічного Шанхаю пере творюється на

суцільну світлову рекламу, розчиняється в неонових кольорах. Нар івні з цим активно

використовується нічна підсвітка фасадів історичних будівель для нічних туристичних

екскурсій.

Шляхами вирішення проблем можуть бути наслідування античних при йомів цільності,

неподільності простору з використанням спокійних, чистих пастельних кольорів.

Гармонійним острівком в бурхливому світі пристрастей і напружених емоцій є храмова

архітектура, спрямована на зосередження, спокій. Тому церкви в основній своїй масі

чисті, білокам`яні.

Для створення гармонійного колористичного середовища слід дотримуватись

семантичних значень кольорів, притаманних певній країні, в якій знаходиться будівля.

Також не слід забувати про таблицю гармонійних сполучень і максимальне ви користання

природних кольорів, квітів, рослин.

Ландшафтний дизайн має за мету колористичне впорядкування міських територій та

нівелювання негативного впливу міського середовища на психіку людини на рівні

сприйняття «першого поверху». Він спрямований на фо рмування штучного середовища з

використанням декоративних засобів озеленення, малих архітектурних форм, візуальної

комунікації. Об`єкти ландшафтного дизайну являються синтезом природи і різних

мистецтв, пов`язані з історичними стилями, які розвивались у вз аємозв`язку з розвитком

філософії, літератури, живопису; залежно від особливостей побуту відбивали і змінювали

естетичні ідеали різних епох [2].

Роль квітково-декоративного оформлення міського середовища полягає у насиченні

територій міста яскравими, динамічними природними компонентами, які надають

просторам мальовничості і кольорової виразності. Для вдалого використання цього

сильного акцентного засобу слід дотримуватись раціональності і доцільності розміщення

квітково-декоративних композицій, введення їх до найбільш відповідальних у

композиційному значенні місцях.

При використанні у декорі квітів керуються основними принципами теорії

кольорового спектру, але з поправкою на своєрідність кольорових сполучень рослин як

природного матеріалу. Квіткове оформлення міст дає швидкий і ефективний естетичний

результат. Сучасні тенденції використання квітково -декоративних композицій:

раціональність і доцільність розташування, створення яскравих акцентів у ландшафті

міста. Основна маса квіткових композицій концентруєт ься у загальноміському центрі,

центрах житлових районів, місцях частого відвідування – парках, садах, скверах і т. п.

При комплексному рішенні квіткового оформлення в архітектурному середовищі

враховуються: стильове архітектурне рішення будівель і споруд, характер декору фасадів,

їх кольорове рішення, кольорові, композиційні і конструктивні особливості малих

архітектурних форм, елементів міського дизайну, матеріал і колір дорожнього покриття

тощо. Квітково-декоративне оформлення міст дозволяє швидко подола ти естетичний

дискомфорт та колористичну дисгармонію міського середовища. Для гармонійного ефекту

розробляються плани комплексного квіткового оформлення середовища з урахуванням

містобудівних, економічних, екологічних та естетичних факторів [3].

Сучасні прояви інсталяційного мистецтва все частіше впроваджуються на рівні

евристичних проектів. Задачею проекту «Розфарбуй Москву» стало привнесення

«мистецтва» до міських окраїн. Суть полягає у розмальовуванні фасадів коміксами.

Інсталяція Хенка Хофстра в Драхтен і, Нідерландах – розфарбована блакитною фарбою

дорога – «Міська річка» стала пам`ятником річці, яка протікала на місці сучасної дороги.

У центрі швейцарського міста Санкт -Галлен було влаштовано у кварталі велику «кімнату-

вітальню», яка виграла у конкурсі «інноваційних ідей» - ділянку міста з обмеженим рухом

транспорту було покрито червоним «килимом» з поліуретану з гумовою крихтою. На

фестивалі світла в Ліоні на фасадах будівель експонувалися фрагменти картин класичних

митців. Пошуки колористичного наповнен ня середовища ведуться у багать ох напрямках,

вони коливаються від межі спокійних, пастельних тонів фонової забудови до яскравих,

амбіційних і шокуючих.

За принципом зорового комфорту кольорове рішення міського середовища може мати

різний діапазон: збуджуючий, заспокійливий та ін. Створення кольорового середовища –

ефективний прийом підвищення художньої виразності сучасного міста. Але досконалість

кольорових співвідношень природи, на жаль, не може в повній мірі виявитись у штучному__ середовищі, створеному людиною.