Тестові завдання з курсу «Основи Linux»

1. Linux—це:

   1. операційна система;

   2. файловий менеджер;

   3. архіватор;

   4. антивірусна програма.

2. Першу версію операційної системи Unix створено в:

   1. 2000 році;

   2. 1969 році;

   3. 1995 році;

   4. 2010 році.

3. Операційну систему Unix було створено в компанії:

   1. Microsoft;

   2. МТС;

   3. Bell Labs;

   4. Київстар.

4. В 1975 році з’являється версія Unix повністю переписана на мові програмування:

   1. Pascal;

   2. HTML;

   3. PHP;

   4. C.

5. В 80-х роках минулого сторіччя з’явилось поняття «Unix-війни», воно означало:

   1. величезна кількість компаній почали продавати власні версії системи Unix, в судах компанії та університети відстоювали свої права на власність програмного коду системи;

   2. бійка між розробниками;

   3. міждержавні війни за право власності на операційну систему;

   4. війни з прибульцями.

6. В генеральній ліцензії GNU записана головна (нульова) ступінь свободи вільних програм:

   1. програму не можна використовувати;

   2. програму можна використовувати з довільною метою;

   3. програму можна використовувати тільки в освітніх цілях;

   4. програму можна використовувати під контролем розробника.

7. В генеральній ліцензії GNU записана перша ступінь свободи вільних програм:

   1. не можна вивчати як працює програма;

   2. не можна використовувати програму для власних потреб;

   3. можна вивчати як працює програма і можна використовувати програму для власних потреб;

   4. програм не існує.

8. Абревіатура GNU означає:

   1. GNU = GNU це не Snikers:

   2. GNU = GNU це не Tampax;

   3. GNU = GNU це не Windows;

   4. GNU = GNU це не Unix.

9. Хто розробив ядро операційної системи Linux:

   1. Лінус Торвальдс;

   2. професор Танненбаум;

   3. Білл Гейтс;

   4. Тарас Бульба.

10. В 1980 році Річард Столлмен створив фундацію, яка існує і на сьогоднішній день і називається:

    1. Microsoft;

    2. Free Software Fondation;

    3. Київстар;

    4. УкрТелеКом.

11. Дистрибутив Linux – це:

    1. паперовий вид ліцензії на володіння;

    2. файловий менеджер;

    3. ядро операційної системи Linux + набір програм під ліцензією GNU;

    4. USB-носій з операційною системою MS Windows 7.

12. На заняттях ви працювали в дистрибутиві Linux:

    1. Red Hat;

    2. Knoppix;

    3. Gentoo;

    4. Ubuntu.

13. Для того щоб користувач працював в системі Linux, він повинен мати:

    1. логін та пароль;

    2. ключ та гаманець;

    3. зошит та олівець;

    4. мобільний телефон.

14. В яких терміналах ви могли працювати на лабораторних заняттях:

    1. тільки в текстовому;

    2. в графічному та шести текстових терміналах;

    3. тільки в звуковому;

    4. тільки в безклавіатурному.

15. Які віконні менеджери ви могли використовувати:

    1. Windows або DOS;

    2. Mikki або Mouse;

    3. Gnome або KDE;

    4. Tommy або Jerry.

16. Файлова система Linux називається extended (ext3) і є:

    1. кластерна;

    2. сторінкова;

    3. розривна;

    4. неперервна та з журналом.

17. Особливість операційних систем типу Linux:

    1. все що є в системі – це файл;

    2. в системі нема файлів;

    3. в системі нема каталогів;

    4. в системі нема нічого.

18. В файловій системі Linux є такі типи файлів:

    1. звуковий файл, файл фотографії, графічний файл;

    2. звичайний файл, файл-каталог, файл пристрою;

    3. зелений, червоний, жовтий;

    4. рідний та зарубіжний.

19. Звичайні файли бувають:

    1. музикальні та графічні;

    2. кольорові;

    3. текстові та компільовані;

    4. зелені та блакитні.

20. Файл-каталог – це:

    1. посилання;

    2. архів;

    3. вірус;

    4. маленький спеціальний файл, в якому зберігається інформація про файли каталогу.

21. Файли-пристрої бувають:

    1. байт-орієнтовні та блок-орієнтовні;

    2. текстові;

    3. графічні;

    4. музикальні.

22. Звичайний файл – це:

    1. пристрій;

    2. власне файл;

    3. каталог;

    4. канал.

23. Текстовий файл –

    1. Пристрій;

    2. іменований канал;

    3. містить тільки символи, що можна набрати с клавіатури;

    4. Каталог.

24. Компільований файл –

    1. Пристрій;

    2. каталог;

    3. іменований канал;

    4. містить хоча б один символ який не можна набрати на клавіатурі.

25. Де можна знайти повний опис команди:

    1. man-сторінки команд;

    2. у підручнику з фізики;

    3. у підручнику з алгебри;

    4. у підручнику з геометрії.

26. Назва кореневого каталогу:

    1. bin;

    2. / (читається «рут»);

    3. etc;

    4. usr.

27. Каталог /home призначено:

    1. для бінарних файлів;

    2. для пристроїв;

    3. для домашніх каталогів користувачів системи

    4. для налаштувань системи.;

28. Каталог /bin призначено:

    1. для домашніх каталогів;

    2. для пристроїв;

    3. для налаштувань системи;

    4. для бінарних файлів.

29. Каталог /etc призначено:

    1. для налаштувань системи;

    2. для пристроїв;

    3. для бінарних файлів;

    4. для домашніх каталогів користувачів.

30. Каталог /usr призначено:

    1. для домашніх каталогів;

    2. для користувацьких програм;

    3. для пристроїв;

    4. для налаштувань системи.

31. Каталог /dev призначено:

    1. для домашніх каталогів;

    2. для налаштувань системи;

    3. для пристроїв системи;

    4. для бінарних файлів.

32. Для того, щоб викликати man-сторінку команди необхідно набрати:

    1. виконати потрійний клік лівою кнопкою миші;

    2. виконати потрійний клік правою кнопкою миші;

    3. виконати потрійний клік колесом миші;

    4. man ‘ім’я команди’.

33. Для перегляду вмісту каталогу використовується команда:

    1. ls;

    2. cd;

    3. mkdir;

    4. rm.

34. Для зміни поточного каталогу використовується команда:

    1. ls;

    2. cd;

    3. mkdir;

    4. rm.

35. Для створення каталогу використовується команда:

    1. ls;

    2. cd;

    3. mkdir;

    4. rm.

36. Для виводу назви поточного каталогу використовується команда:

    1. ls;

    2. cd;

    3. mkdir;

    4. pwd.

37. Для копіювання каталогів та файлів використовується команда:

    1. cp;

    2. ls;

    3. mkdir;

    4. rm.

38. Для вилучення каталогів та файлів використовується команда:

    1. ls;

    2. rm;

    3. mkdir;

    4. cd.

39. Для перенесення каталогів та файлів використовується команда:

    1. ls;

    2. cd;

    3. mv;

    4. mkdir.

40. Для виводу вмісту файлу використовується команда:

    1. dog;

    2. mouse;

    3. pig;

    4. cat.

41. Для виводу вмісту домашнього каталогу необхідно виконати:

    1. ls ~ або ls /home/’ім’я користувача’;

    2. cd /usr/share/doc;

    3. cd /bin;

    4. cd /root.

42. Для виводу вмісту каталогу /usr/share/doc необхідно виконати:

    1. cd ~ або cd /home/’ім’я користувача’;

    2. Ls /usr/share/doc;

    3. cd /bin;

    4. cd /root.

43. Для виводу вмісту поточного каталогу необхідно виконати:

    1. cd ..;

    2. cd /usr/share/doc;

    3. ls;

    4. cd /root.

44. Для виводу вмісту поточного каталогу з інодами файлів необхідно виконати:

    1. cd ..;

    2. cd /usr/share/doc;

    3. cd -i;

    4. ls -i.

45. Для виводу вмісту домашнього каталогу з прихованими файлами необхідно виконати:

    1. ls -a ~ або ls -a /home/’ім’я користувача’;

    2. cd /usr/share/doc;

    3. cd /bin;

    4. cd /root.

46. Для рекурсивного виводу вмісту домашнього каталогу необхідно виконати:

    1. cd /usr/share/doc;

    2. ls -R ~ або ls -R /home/’ім’я користувача’;

    3. cd /bin;

    4. cd /root.

47. Для виводу вмісту поточного каталогу з усіма файлами, включаючи приховані, з інодами файлів і в довгому вигляді необхідно виконати:

    1. cd -ail;

    2. cd /bin;

    3. ls -ail;

    4. cd /root.

48. Для того, щоб вивести вміст файлу ~/first.txt необхідно виконати:

    1. ls first.txt;

    2. cd first.txt;

    3. rm –r first.txt;

    4. перейти в домашній каталог і виконати команду cat first.txt, або ж, виконати команду cat ~/first.txt.

49. Для перенаправлення вмісту файлу first в файл second необхідно виконати:

    1. cat first > second;

    2. cd first second;

    3. mkdir first second;

    4. rm first second.

50. Для перенаправлення списку файлів домашнього каталогу в текстовий файл spysok необхідно виконати:

    1. cat spysok;

    2. ls ~ > spysok;

    3. cd spysok;

    4. rm –R ~.

51. Для перегляду прав та власників файлів поточного каталогу необхідно виконати:

    1. cd;

    2. pwd;

    3. ls –l;

    4. cat.

52. Точковим файлом називається:

    1. текстовий файл в якому набрано тільки точки;

    2. графічний файл зображення точки;

    3. останній файл системи;

    4. файл назва якого починається з точки, такий файл є прихованим.

53. Список користувачів системи можна одержати:

    1. переглянувши файл /etc/passwd;

    2. виконавши команду ls ~;

    3. виконавши команду rm –R ~;

    4. переглянувши файл C:\Windows\eula.txt.

54. В операційні системі Linux є категорії користувачів:

    1. ядро системи (користувач root), системні користувачі (UID=1,...,999), звичайні користувачі (UID=1000,…);

    2. програмісти та адміністратори;

    3. звичайні користувачі, лаборанти, музиканти;

    4. користувачі-жінки та користувачі-чоловіки.

55. Користувачі системи можуть бути об’єднані в:

    1. потоки;

    2. групи;

    3. факультети;

    4. підгрупи.

56. Права на читання відображаються літерою:

    1. a;

    2. b;

    3. r;

    4. a.

57. Права на запис відображаються літерою:

    1. a;

    2. b;

    3. c;

    4. w.

58. Права на виконання відображаються літерою:

    1. x;

    2. a;

    3. b;

    4. c.

59. Елементарне право на читання задається числом:

    1. 666;

    2. 4;

    3. 13;

    4. 92.

60. Елементарне право на запис задається числом:

    1. 777;

    2. 99;

    3. 2;

    4. 15.

61. Елементарне право на виконання задається числом:

    1. 888;

    2. 99;

    3. 14;

    4. 1.

62. Права на файл задаються:

    1. 12-бітної змінної і зображаються в 3-х секційному вигляді (rwx користувача)(rwx групи)(rwx всіх інших);

    2. в 2-х секційному вигляді (rwx користувача)(rwx адміністратора);

    3. в 4-х секційному вигляді (rwx користувача)(rwx адміністратора)(rwx групи)(rwx всіх інших);

    4. в текстовому файлі C:\windows\prava.txt.

63. Для встановлення прав на файл використовується команда:

    1. rm;

    2. chown;

    3. cp;

    4. cd.

64. Щоб встановити користувачу права читання та запис, групі і всім іншим не надавати ніякі права, необхідно виконати:

    1. cat ‘ім’я файлу’;

    2. ls -R ‘ім’я файлу’;

    3. chmod 600 ‘ім’я файлу’;

    4. rm –rf ‘ім’я файлу’.

65. Щоб встановити користувачу, групі користувача та всім іншим права на читання, запис та виконання файлу, необхідно виконати:

    1. cat ‘ім’я файлу’;

    2. cat > ‘ім’я файлу’;

    3. ls ‘ім’я файлу’;

    4. chmod 777 ‘ім’я файлу’.

66. Щоб встановити користувачу права виконання, групі права читання та запис, всім іншим не надавати права на файл, необхідно виконати:

    1. chmod 160 ‘ім’я файлу’;

    2. cat ‘ім’я файлу’;

    3. ls ‘ім’я файлу’;

    4. rm ‘ім’я файлу’.

67. Для зміни власники чи групи файлу використовується команда:

    1. pwd;

    2. chown користувач[:група]‘ім’я файлу’;

    3. cd;

    4. rm.

68. Для встановлення власником файла first користувача student необхідно виконати команду:

    1. ls student;

    2. rm first;

    3. chown student first;

    4. cat first.

69. При встановленні прав на каталог необхідно пам’ятати про:

    1. обов’язкове право на читання;

    2. обов’язкове право на запис;

    3. розмір каталогу;

    4. обов’язкове право на виконання (без цього права не можна зайти в каталог).

70. Пакувальник tar по замовченню виводить вміст архіву:

    1. на стандартний пристрій виводу (монітор);

    2. в смітник;

    3. до каталогу /root;

    4. в файл c:\Windows\архів.

71. Для підключення (монтування) зарубіжних файлових систем використовується команда:

    1. ls;

    2. mount ‘пристрій’ ‘точка монтування’;

    3. rm;

    4. cd.

72. Точкою монтування може бути:

    1. будь-який файл на файловій системі FAT;

    2. будь-який файл на файловій системі NTFS;

    3. будь-який порожній каталог;

    4. будь-який файл на сервері ftp.kspu.kr.ua.

73. Файлова система USB-FLASH-пристрою (флеш-карта) по замовченню монтується в каталозі:

    1. /bin;

    2. /home;

    3. /root;

    4. /media.

74. Файлова система CD або DVD-носія по замовченню монтується в каталозі:

    1. /media;

    2. /home;

    3. /root;

    4. /bin.

75. Файлова система floppy-диску по замовченню монтується в каталозі:

    1. /home;

    2. /media;

    3. /root;

    4. /bin.

76. Файлова система мережевого каталогу stuff з серверу thunder по замовченню монтується в каталозі:

    1. /usr;

    2. /media;

    3. в домашньому каталозі користувача;

    4. /bin.

77. Архіватор gzip по замовченню:

    1. не архівує файли;

    2. передає файли по мережі;

    3. записує файли на дискету;

    4. заміщує файли їх архівами.

78. Для створення tar-архіву arhiv.tar каталогу ~/dir необхідно виконати команду:

    1. tar –cf arhiv.tar ~/dir або tar –c ~/dir > arhiv.tar;

    2. tar arhiv dir;

    3. ls dir > arhiv.tar;

    4. rm –R ~/dir.

79. tar-ball називають:

    1. футбольний м’яч;

    2. архів з подвійним розширенням *.tar.gz;

    3. тенісний м’яч;

    4. баскетбольний м’яч.

80. Програму tar назвали пакувальником тому, що:

    1. tar любить працювати з поліетиленовими пакетами;

    2. tar запаковує файл в кольоровий папір;

    3. tar запаковую всю структуру каталогу, з можливістю збереження прав та власників.

    4. вилучає архівні файли.

81. В Linux існуть такі типи посилань (Какие виды контрацептивов существуют by ghaiklor):

    1. червоні та зелені;

    2. сині та чорні;

    3. жорсткі та м’які;

    4. гладкі та ребристі.

82. Жорстке посилання – це:

    1. новий каталог;

    2. старий каталог;

    3. розділ на жорсткому диску;

    4. ще одне ім’я файлу (не дозволяється встановлювати на каталоги).

83. М’яке посилання – це:

    1. маленький спеціальний файл, в якому зберігається шлях до файлу;

    2. копія файлу;

    3. копія каталогу;

    4. розділ на flash-носію.

84. Для створення посилань (link) використовується команда:

    1. mkdir;

    2. ln;

    3. chown;

    4. chmod.

85. Для створення жорсткого посилання з ім’ям second на файл first необхідно виконати:

    1. Mkdir first second;

    2. cp first second;

    3. ln first second;

    4. chmod first second.

86. Для створення м’якого посилання з ім’ям soft на файл first необхідно виконати:

    1. Mkdir first second;

    2. cp first second;

    3. chmod first second;

    4. ln -s first soft.

87. Як можна довести, що файли first та second є жорсткими посиланнями один одного?

    1. в них однакові іноди;

    2. вони створені в один день;

    3. вони створені в один час;

    4. в них однаковий розмір.

88. Кажуть, що файл існує доти:

    1. доки його не редагують;

    2. доки існує хоч одне його ім’я;

    3. доки в нього є розмір;

    4. доки в нього є власник.

89. Справжнім ім’ям файлу є:

    1. його розмір;

    2. його назва;

    3. його інод;

    4. його дата.

90. Абсолютним ім’ям файлу (абсолютним шляхом) називають:

    1. назву файлу набрану ПРОПИСНИМИ літерами;

    2. назву файлу набрану жирними літерами;

    3. назву файлу набрану курсивними літерами

    4. повний шлях від кореневого каталогу (починається з /).

91. Відносним ім’ям файлу (відносним шляхом) називають:

    1. ім’я файлу відносно поточного каталогу (якщо додати повне ім’я поточного каталогу одержимо абсолютне ім’я);

    2. назву файлу набрану ПРОПИСНИМИ літерами;

    3. назву файлу набрану жирними літерами;

    4. назву файлу набрану курсивними літерами

92. В якості клієнту обміну миттєвими повідомленнями в Linux використовують:

    1. OpenOffice Writer;

    2. Pidgin або Kopete;

    3. OpenOffice Calc;

    4. OpenOffice Draw.

93. В якості поштового клієнта в Linux використовують:

    1. OpenOffice Writer

    2. OpenOffice Calc

    3. Evolution, Kmail або Thunderbird;

    4. OpenOffice Draw.

94. Для копіювання порожнього каталогу dir1 в каталог dir2 необхідно виконати команду:

    1. mkdir dir1 dir2;

    2. rm dir2;

    3. ls dir1;

    4. cp dir1 dir2.

95. Для копіювання не порожнього каталогу каталогу dir1 в каталог dir2 необхідно виконати команду:

    1. cp -r dir1 dir2;

    2. rm dir2;

    3. ls dir1;

    4. mkdir dir1 dir2.

96. Для перенесення порожнього каталогу dir1 в каталог dir2 необхідно виконати команду:

    1. mkdir dir1 dir2;

    2. mv dir1 dir2;

    3. ls dir1;

    4. rm dir2.

97. Для перенесення непорожнього каталогу dir1 в каталог dir2 необхідно виконати команду:

    1. mkdir dir1 dir2;

    2. ls dir1;

    3. mv -r dir1 dir2;

    4. rm dir2.

98. Скільки коштує ліцензія на використання GNU Linux:

    1. 1 копійка;

    2. 100 гривень;

    3. безцінна;

    4. нічого.

99. Чи можна використовувати GNU Linux для навчальних цілей у школі:

    1. можна вільно використовувати;

    2. можна використовувати, але не можна вивчати як працює;

    3. можна використовувати, але за присутності розробника;

    4. можна використовувати, але за присутності директора школи.

100. Репозиторій – це:

     1. каталог де розміщуються вилучені файли (аналог «корзины»);

     2. сховище програм до даного дистрибутиву;

     3. каталог тимчасових файлів;

     4. каталог поштових повідомлень.