Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет фінансів

Кафедра фінансів

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ

ФІНАНАСИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Студентки групи Ф-34

Н. Ю. Коблі

_{(підпис)}

Керівник курсу:

к.е.н., доц. кафедри фінансів

В.П. Горин

_{(підпис)}

ТЕРНОПІЛЬ-2011

Завдання 1. Розкриття теоретичних основ функціонування фінансів у Японії, складання схем:

1. Виділити та обґрунтувати основні етапи розвитку фінансової системи Японії.

   Етапи розвитку фінансової системи Японії	Характеристика
   модернізація (1868-1920-х рр.), коли Японія перейшла до сучасної економічної ідеології;	Принциповим для становлення японської фінансової системи часів модернізації було поєднання орієнтального менталітету із передовими західними технологіями. Саме в ті часи в Японії виникли три типи банків для ефективного поглинання та розміщення капіталу (комерційні, індустріальні та ощадні банки), а вже у 1878-му році була заснована фондова біржа у Токіо. Серед негативних зовнішніх впливів цього періоду є перша світова війна, великий землетрус "Канто", а також фінансова криза 1927-го року (яку було подолано завдяки консолідації банківської системи).
   часи війни (1930-1940-х рр.);	До функції контролю вдалася Японія і у часи Другої світової війни. При цьому закономірно, що пріоритет у наданні фінансових ресурсів отримали компанії, пов'язані з військовими потребами. За рахунок жорсткого контролю та цілеспрямованої політики держави кількість банків у Японії надзвичайно суттєво скоротилася.Таким чином японська фінансова система все більше та більше наближалася до майже повного державного регулювання та контролю. Уряд ставився до акціонерів, як до людей, які бажають збільшення власних прибутків ціною пріоритетів, встановлених урядом. Таким чином впроваджувалися обмеження щодо прав акціонерів.
   1945-1949 рр.;	Нарощування виробничого потенціалу і демократизація економіки.
   1949-1960 рр.;	Зупинення інфляції, лібералізація ціноутворення, раціоналізація виробництва і створення нових галузей.
   1960– 1990 рр.;	Зміцнення важкої та хімічної індустрії, лібералізація зовнішньої торгівлі та міграції капіталів у 80-ті роки.
   З початку 1990-х років економіка Японії перебувала в стані тривалої рецесії, виходити з якої країна почала тільки останніми роками.	31997 р. до проблем неповернення кредитів, банкрутства підприємств і дефіциту бюджету додалася проблема наростаючої дефляції. У перші роки XXI ст. держава продовжила вживати заходи щодо оздоровлення економіки, стимулювання промислового розвитку шляхом податкової політики, впровадження нових технологій, сприяння розширення внутрішнього попиту. Додатково японський уряд йде по шляху зниження державної ролі в економіці, зменшення державних витрат та посилення ролі приватного сектору. У 2005 р. розпочалася реформа державної поштової служби, було ухвалене рішення про перебудову державних дорожніх корпорацій, а також оголошено про реорганізацію бюджетних установ. У рамках цих заходів планувалося скорочення чисельності державних службовців на 5 % протягом наступних п'яти років. Були здійснені плани стосовно реорганізації і вдосконалення державних підприємств, 163 з них були реформовані, а 136 приватизовані. У результаті структурної реформи японська економіка значно оздоровилась. Попередні оцінки річного зростання ВВП у 2006 р. переглянуті з первинних 0,8 до 2 %. У 2007 фінансовому році очікується зростання валового внутрішнього продукту на 2 %. Проте сьогодні виявилися і побічні результати політики, що проводилася. На початок 2006 р. державний борг перевищив 800 трлн єн, що вище за суму ВВП. Основні завдання економіки і фінансової політики сьогодні — досягнення тривалого і стабільного економічного зростання. Для цього планується прийняти нову стратегічну програму "Інновація 25", яка включатиме плани до 2025 р. у сфері медицини, інжинірингу, інформаційних технологій та ін. Перед країною стоять також завдання соціальної сфери — проблемою є старіння суспільства і зменшення населення. Старіння населення — один із чинників, який обмежує зростання економіки і створює фінансове напруження для соціальної безпеки.

2. Тезисно охарактеризувати особливості сучасної фінансової системи Японії.

Сучасна фінансова система Японії:

• Економіка Японії - одна з найбільш розвинених економік світу. За розміром ВВП і обсягом промислового виробництва Японія займає 3-е місце серед країн світу, після США і КНР. Розвинені високі технології (електроніка та робототехніка). Також розвинене транспортне машинобудування, включаючи автомобілебудування і суднобудування, верстатобудування. Рибальський флот становить 15% від світового. Сільське господарство субсидується державою, але 55% продовольства (за еквівалентом калорійності) імпортується. Є мережа швидкісних залізниць «Сінкансен» і швидкісних автомагістралей.

• Японія має низький показник безробіття, який, проте, постійно зростає. Протягом 1970 - 1980-х років його рівень коливався в межах 2 - 2,8%. У 1990-х роках показник трохи перевищував 3%. До 2011 року він становив 4,9%.

• ВВП (номінальний) $ 5 458 000 000 000 (2010) (номінал; третя в світі), ВВП за ПКС $ 4 309 000 000 000 (2010) .

• Інфляція (ІСЦ) 0,3% (квітень 2011)

• Економічно-активне населення 65 640 000 (2010)

• Експорт $ 765 200 000 000 (2010)

• Партнери по експорту Китай (21,6%), США (20,4%), Республіка Корея (7,6%) (2007)

• Імпорт $ 636 800 000 000 (2010)

• Партнери по імпорту Китай (20,5%), США (11,5%), Саудівська Аравія (5,7%), ОАЕ (5,2%), Австралія (5%), Республіка Корея (4,4%) (2007)

• Державні фінанси

• Державні доходи $ 1638000000000 (2010)

• Державні витрати $ 2,16 трлн (2010)

• Економічна допомога - $ 9,7 млрд ODA (2007.12)

• Зовнішній борг: 2246000000000 доларів США (2010.7.30)

• Державний борг: 225,80% від ВВП країни (2010)

3. Система органів управління фінансовою системою Японії.

Фінансова система Японії складається з бюджету центрального уряду, місцевих бюджетів і спеціальних фондів і фінансів підприємств, корпорацій, що належать центральним і місцевим органам влади.

Функції системи органів управління фінансовою системою Японії:

1. Парламент Японії  — єдиний двопалатний законодавчий орган держави Японія. Найвищий орган державної влади в країні. Організація, структура, права і обов'язки Парламенту визначаються чинною Конституцією Японії та Законом про Парламент 1947 року. Складається з Палати представників і Палати радників. Заснований 3 травня 1947 року у зв'язку з набуттям чинності нової Конституції Японії. Засідання Парламенту проходять у токійському Будинку Парламенту Японії. Парламент Японії представляє японську націю і виконує її волю. Чинна Конституція Японії визнає його «найвищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом держави». Найвищий орган державної влади означає те, що Парламент — це головна політична установа японської держави, що безпосередньо виступає від імені усієї японської нації, носія державного суверенітету, і має статус, необхідний для здійснення волевиявлення цієї нації. Єдиний законодавчий орган держави означає те, що лише Парламент має монопольне право на прийняття японських законів, а інші органи державної влади не можуть перебрати на себе його повноваження. Винятком з цього правила є право обох Палат Парламенту та Верховного Суду Японії самостійно встановлювати правила поведінки у своїх установах.

2. З метою перерозподілу фінансових ресурсів для вирівнювання фінансового потенціалу префектур у Японії створена спеціальна установа — Фонд фінансового вирівнювання. Формується він у складі бюджету центрального уряду. З метою визначення територій, які мають право на одержання коштів з Фонду вирівнювання, розра ховуються бюджети так званих стандартних територій. 

3. Міністерство фінансів  —  центральний орган виконавчої влади Японії. Відповідає за фінансову політику країни. Заснована 15 серпня 1869 року. Протягом 1869 — 1885років була складовою Великої державної ради. З 1885 року є складовою Кабінету міністрів Японії. Згідно з законом Японії від 1999 року про Міністерство фінансів, має на меті забезпечення нормальної фінансової політики, здійснення належного і справедливого оподаткування, провадження контролю за митницями, забезпечення повноти державної скарбниці, довіри до валюти та стабільності обмінного курсу.

4. Кабінет Міністрів виконує наступні функції: втілює закони у життя і веде загальний нагляд за державними справами; проводить зовнішню політику Японії ; укладає договори за ратифікації їх Парламентом; керує і наглядає за функціями посадовців; складає бюджет і подає його на розгляд Парламенту; видає урядові накази для виконання положень Конституції та законів; затверджує амністії, помилування, пом'якшення покарання, звільнення від виконання вироку та відновлення прав; номінує Голову Верховного Суду Японії на затвердження Імператорові; здійснює поради і затверджує церемоніальні дії Імператора, які не стосуються державного управління; призначає суддів Верховного суду Японії та судів нижчих рівнів.

Завдання 2. Аналіз функціонування бюджетної системи Японії.

1. Побудувати графік зміни рівня перерозподілу ВВП Через зведений бюджет за певний період часу (не менше 5 років) та за оптимальними результатами зробити висновок про соціально-економічну модель, яка розвивається у країні (ліберальну, консервативну чи соціал-демократичну);