Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.7. Повітряна навігація.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
12.07.2019
Размер:
270.34 Кб
Скачать

69. Дати визначення поняттю: «абсолютна висота прольоту перешкод (оса)».

а) мінімальна абсолютна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або в відповідних випадках над перевищенням аеродрому, яка використовується для забезпечення дотримання відповідних критеріїв прольоту перешкод.

б) мінімальна абсолютна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або в відповідних випадках над перевищенням аеродрому, яка використовується для забезпечення візуального заходження на посадку.

в) найменша абсолютна висота, яка може використовуватись в аварійних ситуаціях і яка забезпечує мінімальний запас висоти 300 м (1000 фт) над усіма об’єктами, що знаходяться в секторі геометричного кола радіусом 46 км (25 мор.миль), в центрі якого розташований радіонавігаційний засіб.

г) мінімальна абсолютна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС яка забезпечує перехід повітряного судна до етапу завершення польоту на висоті прийняття рішення або виходу на друге коло.

70. Дати визначення поняттю: «відносна висота прольоту перешкод (осн)».

а) мінімальна відносна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або в відповідних випадках над перевищенням аеродрому, яка використовується для забезпечення дотримання відповідних критеріїв прольоту перешкод.

б) мінімальна відносна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або в відповідних випадках над перевищенням аеродрому, яка використовується для забезпечення візуального заходження на посадку.

в) найменша відносна висота, яка може використовуватись в аварійних ситуаціях і яка забезпечує мінімальний запас висоти 300 м (1000 фт) над усіма об’єктами, що знаходяться в секторі геометричного кола радіусом 46 км (25 мор.миль), в центрі якого розташований радіонавігаційний засіб.

г) мінімальна відносна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС яка забезпечує перехід повітряного судна до етапу завершення польоту на висоті прийняття рішення або виходу на друге коло.

71. Дати визначення поняттю: «ешелон польоту».

а) поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм. рт. ст. (1013, 2 гектопаскалей) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску.

б) поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску приведеному до рівня аеродрому.

в) поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску приведеному до середнього рівня моря.

г) висота, яку підтримує екіпаж повітряного судна на протязі значної частини польоту по маршруту.

72. Дати визначення поняттю: «ешелонування».

а) Інтервал між повітряними суднами, рівнямі або лініями шляху.

б) Інтервал по вертікалі між повітряними суднами.

в) Відстань по вертикалі від визначеного рівня до повітряного судна.

г) Геометричне місце точок імовірного місцезнаходження повітряного судна від визначеного рівня прийнятого за початок відліку.

73. Призначення радіонавігаційної системи VOR/DME.

а) безперервне автоматичне визначення місцеположення повітряного судна та забезпечення його виведення в будь-яку точку в межах зони дії системи.

б) визначення місцеположення повітряного судна та забезпечення його виходу на аеродром.

в) забезпечення випромінювання сигналів всенаправленого та курсового радіомаяків.

г) забезпечення автоматичного визначення висоти та витримування заданого ешелону польоту в межах зони дії радіонавігаційної системи VOR/DME.

74. Призначення приводних радіостанцій.

а) забезпечення польотів повітряних суден, які обладнані автоматичними радіокомпасами.

б) забезпечення польотів повітряних суден, які обладнані VOR.

в) забезпечення автоматичного літаководіння польотів повітряних суден в неконтрольованому повітряному просторі за межами зони дії радіонавігаційної системи VOR/DME.

г) забезпечення автоматичного надання азимуту та дальності повітряному судну в диспетчерських зонах на етапі кінцевого заходження на посадку.

75. Де та при яких умовах можуть плануватися та дозволятися до використання неопубликовані лінії шляху (довільні лінії шляху) у випадку затвердження державою або відповідним повноважним органом УПР для виконання польотів в межах зазначених та опубликованих районів RNP.

а) у вказаних районах польотної інформації або районах польотної інформації верхнього повітряного простору або в районах, бічні межі яких зазначені географічними координатами; та на протязі встановлених періодів часу; та/або в межах вказаних діапазонів ешелонів польоту.

б) у вказаних районах польотної інформації або в районах, бічні межі яких зазначені географічними координатами; та на протязі встановлених періодів часу, але не більше ніж на 6 годин.; та в межах вказаних діапазонів ешелонів польоту.

в) у районах повітряного простору над відкритим морем та на протязі встановлених періодів часу, але не більше ніж на 12 годин.

г) у вказаних районах польотної інформації або в районах, бічні межі яких зазначені географічними координатами для польотів, що виконуються поза розкладом або для державних повітряних суден на протязі встановлених періодів часу, але не більше ніж на 6 годин.

76. Призначення радіопеленгаторів.

а) радіопеленгатори призначені для індикації азимута (пеленга) повітряного судна, яке випромінює радіосигнали по каналам авіаційного зв’язку.

б) радіопеленгатори призначені для індикації азимута (пеленга) та відстані до повітряного судна, яке випромінює радіосигнали.

в) визначення відстані (дальності) від повітряного судна до місця встановлення радіопеленгатора або від нього на повітряне судно.

г) маркування визначеного повітряного простору в межах якого може виконуватися діяльність, небезпечна для польотів повітряних суден.

77. Для позначення яких маршрутів ОПР застосовуються літери A, B, G, R в основному індексі маршруту?

а) для позначення маршрутів, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

б) для позначення маршрутів, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

в) для позначення маршрутів зональної навігації, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

г) для позначення маршрутів зональної навігації, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

78. Для позначення яких маршрутів ОПР застосовуються літери L, M, N, P в основному індексі маршруту?

а) для позначення маршрутів зональної навігації, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

б) для позначення маршрутів зональної навігації, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

в) для позначення маршрутів, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

г) для позначення маршрутів, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

79. Для позначення яких маршрутів ОПР застосовуються літери H, J, V, W в основному індексі маршруту?

а) для позначення маршрутів, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

б) для позначення маршрутів, які є частиною мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

в) для позначення маршрутів, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

г) для позначення маршрутів, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР та частиною маршрутів зональної навігації.

80. Для позначення яких маршрутів ОПР застосовуються літери Q, T, Y, Z в основному індексі маршруту?

а) для позначення маршрутів зональної навігації, які не є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

б) для позначення маршрутів, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

в) для позначення маршрутів, які не є частиною мережі маршрутів ОПР та не є маршрутами зональної навігації.

г) для позначення маршрутів зональної навігації, які є частиною регіональної мережі маршрутів ОПР.

81. Морська (навігаційна) миля дорівнює:

а) 1,85 км

б) 1,62 км

в) 3,48 км

г) 0.33 км