Висновки і практичні рекомендації

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їхня здатність змінюватись в часі створює необмежені властивості для формування зовнішнього вигляду озеленених територій населених місць. Завдяки насадженням можна краще поєднати в одне ціле будівлі та їх групи, а житлові будинки й адміністративні установи – в цілісний комплекс або квартал.

Декоративні насадження поліпшують архітектурний вигляд міст, надають їм кольорової різноманітності, створюють об'ємно – просторовий силует. Крім того, насадження можна використовувати для регулювання руху транспорту та пішоходів, влаштування острівців безпеки, маскування непривабливих об'єктів та деяких елементів міста.

Завдяки великому архітектурно – планувальному і санітарно – гігієнічному значенню декоративні насадження є однією з основних складових частин, які створюють комплекс міста чи селища. Тому озеленення міст, яке пов'язане з цінним рядом архітектурно – художніх, планувальних, інженерно – технічних, біологічних, культурно – освітніх та інших питань, має враховуватись під час комплексної забудови територій.

Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному провітрюванні середовища. Різний тепловий режим озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже, сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери.

Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Під час руху автотранспортних засобів та діяльності деяких промислових підприємств у містах створюється певний шум. Голосний і тривалий шум негативно впливає на ЦНС та психіку людини. З'являються ознаки втоми, знервованості, роздратованості, частішими стають пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, знижується працездатність.

Здатність крон деревних рослин поглинати та розсіювати енергію звуку – дійовий засіб зменшення шуму. Встановлено, що листяні породи дерев поглинають 26% звукової енергії, відбивають і розсіюють 74%. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій уздовж тротуарів деревами. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах в 10 разів менша, ніж на не озеленених.

Рододендрон володіє газостійкістю, виділяючи ефірні масла та фітонциди, очищує повітря від хвороботворних мікроорганізмів та сприяє оздоровленню навколишнього природного середовища. Тому впровадження рододендрона в культуру, по – перше зменшить навантаження на навколишнє середовище, по – друге поліпшить екологічний стан населених пунктів, а по – третє збагатить флору нашого, Житомирського Полісся, різноманітними красивими видами рододендронів.

Список використаної літератури

1. Зарубенко А.У. Рододендрони (для декоративного садівництва) – К., 2001. – 78 с.

2. Зарубенко А.У. Ритми розвитку далекосхідних видів роду рододендрон в умовах культури. // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії. – Умань, 1998. – С. 48 – 56.

3. Барбарич А.І. Поширення рододендрона жовтого на Українському Поліссі та можливості його використання. – бот. Журнал, 1987, С. 29 – 68.

4. Базилевская Н.А., Мауринь A.M. Интродукция растений: история и методы отбора исходного материала.- Рига: Изд. Латв. ун-та, 1982.- 103 с.

5. Русанов Ф.Н. Основные понятия об интродукции растений и некоторые ее примеры // Тр. Ботан. сада АН УзССР. - 1954. Вып. 4. - С. 53-85.

6. Соколов C.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений /7 Интродукция растений и зеленое строительство // Тр. Ботан. ин-та АН СССР. - 1957. - 6, вып. 5. ~ С. 34-42.

7. Гришко Н.Н. Теоретические основы акклиматизации растений // Тез. Совещ. по теории и методам акклиматизации растений (Москва, окт. 1953).-М.-Л., 1953.-С.34-35

8. Сукачев В.Н. Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела // Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР. - 1926.- 17, вып.3/67. С.68-87.

9. Белов С.В., Барбинов Ф.А., Козьяков А.Ф. / Под ред. Белова С.В. Охрана окружающей среды: Учебное пособие для техн. спец. вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1991. – 319 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебное пособие. – М.: Центр, 1998. – 240с.

11. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 143 с.

12. Дерлій С.І., Ілюха В.О. Основи екології. – К.: Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2000. – 200 с.

13. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 203 с.

14. Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К.: Національний екологічний центр України, 2000. - 244 с.

15. Калініченко О.А. Становлення дендрофлори та лісової рослинності України // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 1996. – Вип.6. – С. 113-116.

16. Капустин В. В. Збереження інтродукційного та аборигенного рослинного різноманіття в умовах культури // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2000. – Вип.. 3. – С. 5-7.

17. Кормилицын В.И., Цицкишвили М. С., Яламов Ю.И. Основы экологии: Учебное пособие. – М.: МПУ, 1997. – 68 с.

18. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.

19. Мельник В.Й. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. К.: Фитосоциоцентр, 2000. - 212 с.

20. Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники). // Голос України. – 1994 р. – С. 4-5.

21. Сахаев В.Г., Щербицкий Б.В. Справочник по охране окружающей среды. – К.: Строитель, 1986. – 152 с.

22. Cобко в. В.Г. Гапоненком. М. Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. – К.: Наукова думка, 1996. – 258 с.

23. Стеценко М., Домашлінець В. Природа України в контексті екополітики //Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. –К.: Національний екологічний центр України, 2000. - С. 34-38.

24. Стратегия ботанических садов по охране растений. М.: Россельхозакадемия, 1994. - 62 с.

25. Харчишин В.Т. та ін. Ботанічні дослідження Житомирщини. Наукові дослідження, присвячені 60-річчю Житомирського державного ботанічного саду.– Житомир: ЖДСІ, 1993. – 62 с.

26. Харчишин В.Т., Собко В.Г., Мельник В.І., Сіренький С.П., Лисак Г.А., Журавський Р.В., Деркач О.В. Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся. – К.: Український фітосоціологічний центр, 2003 – 248 с.

27. Черевченко Т.М., Мороз П.А., Кузнецов С.І., Музичук Г.М. Проблема збереження різноманіття рослин ex situ II Інтродукція рослин. - 1999. - №1. - 124 с.

28. Черевченко Т.М. Ботанічні сади та дендропарки - головні осередки інтродукційних досліджень та збереження різноманіття рослин // Матер. II Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. Умань: Дендрологічний парк “Софіївка”. - 2002. - С. 11-16.