Відмінювання іменників іі відміни.(про поділ на відміни див. Заняття 7)

тверда

Род.

(кого?

чого?)

-а ,якщо іменник означає назву істот; назви предметів;географічні назви, конкретні окремі предмети: Дорошенка, Франка, студента

-у в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: футболу, бігу, вітру, клубу, Уралу але гопака, хліба

Зауваження: 1. інколи, в залежності від змісту, іменник може мати різні закінчення: подарунки Діда Мороза – надворі немає морозу, акта(документ)- акту(дія), апарата(прилад) - апарату(установа), алмаза(коштовний камінь) - алмазу(мінерал).

-а міста, села.

Дав.

(кому?

чому?)

-ові і паралельно -у якщо іменник означає назву істоти(або живої, або неживої) будинкові-будинку, директорові-директору

-у іменники, що закінчуються на –ів(-їв), -ов, -ев, -ин, -ін(-їн):Київ-Києву,Колгуєв- Колгуєву,Лебедин- Лебедину

-у: місту, селу, святу.

Знах.

(кого?

що?)

• форму родового відмінку мають усі іменники,які означають живих істот та персоніфіковані явища: Вітра, Мороза, будівника.

• форму називного відмінку мають усі інші іменники

Називний відмінок

Орудний(ким?

чим?)

-ом: майстром, робітником

-им прізвища на -ов, -ев(-єв), -ів(-їв), -ин, -ін(-їн) крім неслов’янських прізвищ:Виноградовим, Бабкіним;

-ом неслов’янські прізвища на -ов, -ин, -ін, та географічні назви із суфіксами -ов-, -ев-(-єв-), -ів-(-їв-), -ин-, -ін-(-їн-), що не відміняються як прикметники: Бюловом, Дарвіном; Києвом, Псковом.

-ом:містом, селом;

-ом географічні назви із суфіксами -ов-, -ев-(-єв-), -ів-(-їв-), -ин-, -ін-(-їн-), що не відміняються як прикметники: Святошино-Святошином, Голосієво-Голосієвом.

Місц.

(на кому? на чому?)

-ові, -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім.,що означають живих істот:батькові, носієві.

-у і паралельно –ові в ім., що означають неживих істот із суфіксами –к-, -ак-, -ик-, -ок-, -ко-(у будинку-у будинкові, у гуртку-у гурткові), а також ім. односкладових основ із закінченням –у(ю) в род. відмінку, якщо наголос у місцевому відмінку переходить з основи на закінчення(у соку, у степу)

-і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: в акті, на березі, у декреті(деякі іменники цього типу можуть мати паралельні закінчення –і(-ї) та –у(ю) але зі зміною наголосу на торзі-на торгу)

-ові -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім. із суфіксом –к-(назви істот): дитяткові, теляткові.

-у і паралельно –ові в ім., що означають неживих істот із суфіксами –к-, -ак-, -ик-, -ок-, -к(о): у війську, у ліжку

-і (після голосного і апострофа -ї) без суфікса –к-: у місті, на селі, у слові.

Кличний

-у: батьку, синку, Джеку, погоничу

-е у безсуфіксних іменників

Прізвища на –ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -ін(-їн) при звертанні мають форму або називного або із закінченням –е: Глібов!-Глібове!, Пушкін!-Пушкіне!

Географічні назви із вище зазначеними суфіксами мають закінчення –е: Києве, Львове.

називний

М’яка

Родовий(кого?чого?)

-я якщо іменник означає назву істот;назви предметів;географічні назви,конкретні окремі предмети:ведмедя, ясеня, олівця

-ю в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: ансамблю, щавлю, вогню,

-я знання, моря, поля.

Дав.

-еві, (-єві після голосного і апострофа) або паралельно -ю: велетневі-велетню, каменеві-каменю.

-ю:знанню, серцю.

Знахідний(кого?що?)

• форму родового відмінку мають усі іменники,які означають живих істот та персоніфіковані явища.

• форму називного відмінку мають усі інші іменники

Називний відмінок

Орудний(ким?чим?)

-ем (після голосної та апострофа -єм): бійцем, кобзарем, конем

-ем (після голосної та апострофа -єм) крім іменників, що закінчуються на –я:місцем, морем.

-ям усі, що закінчуються на –я: життям, знанням, щастям.

-им із суфіксами суфіксами -ов, -ев(-єв), -ин, (-їн), які відмінюються як прикметники: Михалкове-Михалковим.

Місцевий (на кому? на чому?)

-ові -еві(-єві після голосної та апострофа) ім.,що означають живих істот: при вчителеві, на коневі,

ім. односкладових основ із закінченням –у(ю) в род. відмінку, якщо наголос у місцевому відмінку переходить з основи на закінчення(у бою, на шляху)

-і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: у краї, на місяці(деякі іменники цього типу можуть мати паралельні закінчення –і(-ї) та –у(ю) але зі зміною наголосу у краї – у краю)

-і: на обличчі, у житті, на подвір’ї

Клич-ний

-ю : місяцю, травню, Віталію.

-е ім. із суфіксом –ець- :хлопче, шевче.

називний відмінок

мішана

Родовий

(кого?

чого?)

-а якщо іменник означає назву істот;назву предметів;географічні назви,конкретні окремі предмети: плаща, Парижа

-у в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: маршу, дощу

-а плеча, прізвища.

Давальний(кому?

чому?)

-еві або паралельно –у: товаришу-товаришеві.

-у:прізвищу. Іменники цієї групи з суфіксом –к- мають паралельні закінчення –у та –ові: теляткові - телятку, дитятку - дитяткові

Знахід-ний

• форму родового відмінку мають усі іменники,які означають живих істот та персоніфіковані явища.

• форму називного відмінку мають усі інші іменники

Називний відмінок

Орудний

-ем (після голосної та апострофа -єм):ножем, слухачем, піснярем

-ем (після голосної та апострофа -єм): прізвищем, плечем

Місцевий

-ові -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім.,що означають живих істот: на товаришеві.

-і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: у плащі ,на школярі .

-і: на піддашші, на плечі

Клич-ний

-у ім. з основою на шиплячий приголосний крім ж: погоничу, слухачу

-е власні назви з основою на ж, ч, ш, дж (Довбуше) та загальні назви з основою на р, ж:стороже, тесляре,стороже

називний відмінок