6.4. Методи оцінки ефективності інвестиційних рішень.

В умовах планової централізованої економіки використовували методи абсолютної (загальної) та порівняльної ефективності капіталовкладень.

Показник абсолютної ефективності визначається як в цілому так і по галузям та окремим підприємствам як віднесення позитивного результату від вкладень до вартості цих вкладень. Зрівняльна ефективність давала змогу вибрати найкращий варіант капіталовкладень.

Основним недоліком метода абсолютної ефективності була можливість розраховувати показник також для планово-збиткових підприємств. Основним недоліком зрівняльного твердження – отримання економічного ефекту від здійснення капіталовкладень за рік.

В умовах ринкових відносин використовують „Проектний аналіз”.

Задача проектного аналізу встановити “цінність” проекту, що визначається різницею між його позитивними результатами (вигодами) і негативними (витратами).

Оскільки вигоди і витрати можуть бути різними, розглядати проект звичайно необхідно у всіх аспектах:

технічний;

економічний – суспільні турботи;

екологічний;

інституціональний (правовий);

аналіз ризиків;

комерційний (маркетинг).

Основні питання, що повинні бути вирішені при аналізі проекту:

- яка мета проекту?

- на яку перспективу оцінюються вигоди і витрати?

- який спосіб порівняння проектів припустимо використовувати в даному випадку?

- який часовий обрій, використовуваний в оцінках вигод і витрат?

- як оцінюються вигоди і витрати?

- які критерії використовуються в рішеннях про чи відмовлення прийнятті проекту?

1. Перший крок складається в чіткому визначенні мети. Наприклад, на початкових стадіях планування © первісною метою проекту може бути забезпечення домашніх господарств і галузей промисловості недорогим паливом для ©. Якщо з часом імпортна нафта стане більш дорогий у порівнянні з місцевими видами палива, то ціль енергетичних проектів може змінитися убік заощадження енергії і заміни імпортних енергоносіїв місцевими.

2. В оцінці проекту проводять або фінансовий (приватний), або економічний (соціальний) аналіз вигод/витрат, тобто фінансовий аналіз – з позиції інвестора, економічний – з позиції суспільства.

3. Можуть порівнюватися два альтернативних чи проекти новий проект може порівнюватися з тим, що відбудеться, якщо проект не буде здійснюватися.

4. Часовий обрій повинний бути точно визначений. Час – це критичний фактор для очікуваних вигод і витрат будь-якого проекту.

Проектний аналіз дає можливість визначити величину приросту вартості грошей в залежності від фактору часу, визначається на основі альтернативного підходу до упущень вигоді.

Існують два методи обліку фактора часу :

- дисконтування (discounting)

- нарахування складного відсотка (compounding) чи компаундування.

Дисконт виражається у вигляді визначеного відсотка від основної суми внеску (кредиту), що нараховується через конкретні проміжки часу. Складний відсоток (compound interest) – розраховується шляхом підсумовування початкової основної суми внеску і нарахованих відсотків. Нарахування складного відсотка (compounding) – процес росту внеску (у формі чи грошей ресурсів) за рахунок нагромадження відсотків.

Шляхом нарахування складного відсотка (компаундирование) знаходиться майбутня вартість відомої в даний момент суми коштів.

Дисконтування – зворотний процес перебування вартості відомої майбутньої суми коштів, приведеної до поточного періоду.

Механізм компаундування має вигляд:

,

де F – майбутня вартість;

p – поточна вартість;

(1+i)^t – компаунд.

Механізм дисконтування має вигляд:

де - дисконт.

У закінчений цикл аналізу проекту входять 6 фаз:

1. визначення;

2. розробка:

3. експертиза;

4. переговори;

5. здійснення;

6. оцінка.

1-а фаза – стосується вибору ідей, що повинні відповідати деяким широким критеріям здорового глузду, а саме умовою, що доход від реалізації проекту перевищить вартість його здійснення.

2-а фаза – включає звуження кола запропонованих на першій стадії ідей шляхом проведення більш детального вивчення.

3-а фаза – експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом про фінансування проекту.

4-а фаза – переговори банку й одержувача кредиту після проведення перекладів, акт експертизи зі змінами, що відбивають досягнуті угоди, разом з доповіддю президента банку і договорами про надання позик надаються не розглянуті.

5-а фаза – проект реалізується до моменту його введення в експлуатацію.

6-а фаза – визначаються, досягнуті чи не досягнуті мети проекту.