- •1.Тема: Основні фонди підприємства
- •1.1.Економічна сутність, склад і структура основних фондів
- •1.2. Облік і оцінка основних фондів.
- •1.3.Знос основних фондів.
- •1.4.Амортизація основних фондів.
- •1.5. Показники ефективності використання основних фондів.
- •1.6. Шляхи підвищення ефективності основних виробничих фондів.
- •2. Тема: оборотні фонди і обігові кошти
- •2.1.Сутність, склад і структура оборотних фондів та обігових коштів
- •2.2.Нормування витрат матеріальних ресурсів та обігових коштів
- •2.3. Показники використання матеріальних ресурсів
- •2.4. Показники та шляхи прискорення оборотності обігових коштів
- •Тема 3. Управління продуктивністю праці
- •3.1 Сутність продуктивності праці та її показники
- •3.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •3.3 Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •3.4 Методи планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання
- •Питання для самопідготовки
- •Продуктивність праці – це показники, що характеризує :
- •Фактори підвищення продуктивності праці, що визначають її рівень, пов’язані з :
- •Резерви підвищення продуктивності праці це :
- •Фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, об’єднані в такі групи :
- •4.Заробітна плата в ринкових умовах
- •4.1. Соціально – економічна сутність заробітної плати
- •4.2. Принципи і складові елементи організації заробітної плати
- •4.3. Тарифна система праці та її елементи
- •4.4. Форми і системи заробітної плати
- •Навчальний тренінг Питання для самопідготовки
- •Заробітна плата – це :
- •Заробітна плата в процесі суспільного відтворення виконує такі функції :
- •Основна тарифна заробітна плата працівника залежить від :
- •5.2. Методики розрахунку витрат виробництва та собівартості продукції
- •5.3. Основні методичні питання ціноутворення
- •6.2. Показники фінансових результатів діяльності підприємства.
- •6.3. Сутність та класифікація ”інвестицій”.
- •6.4. Методи оцінки ефективності інвестиційних рішень.
- •6.5.Фінансові та економічні аспекти проектного аналізу
- •6.6.Показники результативності інвестиційних проектів.
- •1.Основні фонди підприємства
- •2.Оборотні фонди і обігові кошти
1.2. Облік і оцінка основних фондів.
Основні фонди на підприємствах плануються та враховуються згідно їх класифікації в натуральному та вартісному (грошовому) вираженні. Обидва види обліку проводяться паралельно, доповнюючи один одного.
Підприємства визначають в натуральних показниках кількість засобів праці, які їм потрібні для забезпечення нормальної господарської діяльності. Облік основних фондів у натуральному виміру дозволяє здійснювати їх планування і аналіз їх використання, визначать виробничу потужність підприємства та виявляти ступінь ефективності використання виробничих площ.
Планування і облік основних фондів в натуральних показниках здійснюються на основі матеріалів інвентаризації основних фондів, паспортів підприємства, технічних паспортів окремих об’єктів обліку та карток пооб’єктного обліку.
Облік основних фондів в грошовому вимірі є необхідним для визначення їх вартості, динаміки і структури – як в цілому, так і по групам для нарахування амортизації і характеристики процесу відтворювання основних фондів, для розрахунку і аналізу показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств.
Оцінка основних фондів – це грошове вираження їхньої вартості.
У зв’язку з тим, що основні засоби функціонують у виробництві тривалий час, зношуються поступово, а умови їх відтворювання постійно змінюються, існує кілька видів оцінки основних фондів: первісна вартість основних фондів; первісна вартість; основних фондів з урахуванням зносу ( залишкова); відновлена вартість основних фондів; відновлена вартість основних фондів з урахуванням зносу.
Первісна вартість основних фондів – це сума витрат на виготовлення або придбання засобів праці, їх транспортування, монтаж та інші витрати, що пов’язані з уведенням їх в дію. За цією вартістю основні фонди ураховуються на балансі підприємства протягом усього терміна їх служби. Недоліками цього методу оцінки вартості основних фондів є вираження її у змішаних цінах (цінах різних років), а також те, що цей метод не відображає ступінь зносу основних фондів.
Залишкова вартість основних фондів представляє собою різницю між первісною вартістю та сумою зносу. Залишкова вартість показує у змішаних цінах ту частину вартості основних фондів, яка на даний час збереглася в них і яка буде перенесена на вироблену продукцію в майбутніх періодах.
Відновлена вартість основних фондів – це вартість їх відтворювання або придбання в умовах і за цінами даного року. Необхідність розрахунку відновленої вартості основних фондів пов’язана з тим, що в умовах тривалого використання засобів праці і високих темпів інфляції первісна вартість основних фондів перестає відповідати її реальної оцінки. Відновлена вартість основних фондів може бути отримана тільки в результаті їх переоцінки. Недоліком цього методу оцінки вартості основних фондів є те, що вона не показує величину їх зносу.
Відновлена вартість основних фондів з урахуванням їх зносу відображає величину вартості засобів праці, яка ще не перенесена на вироблену продукцію, але яка обчислена в цінах року їх переоцінки. Економічне значення цього методу полягає в тому, що він дозволяє визначити фактичну вартість діючих основних фондів і темпи їх росту, порівнювати обсяги основних фондів окремих підприємств і галузі, надає ставлення про галузеву будову основних фондів та їх розміщення на території держави.