Інформаційні технології в економіці Європи

Ринок ІТ Європи знаходиться під впливом таких головних факторів, як:

• процес лібералізації національних ринків;

• скорочення фрагментарності європейського ринку, що є головним гальмом розвитку національних економік;

• формування нових стратегій діяльності національних фірм у загальноєвропейському масштабі;

• відкрита конкуренція у світовому масштабі і відкритість національних ринків, що призвело до збільшення інвестицій в інформатизацію, а також до активізації діяльності європейських виробників ІТ як на національних, так і на загальноєвропейському ринках;

• зниження частки вартості і кількості продажів апаратних засобів та зростання долі програмного забезпечення;

• масове розповсюдження мережевих систем та Internet.

Лідером за обсягом національних ринків у Європі є Німеччина, далі йдуть Велика Британія, Франція та Італія. Темпи відносного росту регіональних ринків у цих країнах становлять 6 – 7,5%.

Техніко-економічні показники використання іт у провідних галузях і компаніях Європи

Згідно з оцінками експертів EITO та Information Week фактичний приріст європейського ринку ІТ складає 6,5% у 1995 році та 7% - у 1997 р. Таким чином, Європа випередила Японію, де цей показник - 4% і наближається до США (10%).

Серед лідерів європейських компаній більшість вкладає гроші у мережеві технології та системи клієнт/сервер. Найінтенсивніше впроваджують ІТ європейські банки, нафтові, електронні та автомобільні компанії. Найбільші європейські банки вкладають у ІТ до 0,5% своїх активів, а 10 найбільших автомобільних фірм інвестують від 1 до 2,6% свого річного прибутку.

Перша і головна тенденція на європейському ринку – масове збільшення користувачів Internet, друга – використання архітектури клієнт/сервер у найбільших компаніях, третя – залучення до вирішення завдань інформатизації сторонніх організацій.

Центр уваги змістився з технології переробки інформації на підвищення цінності самої інформації.

Ринок програмного забезпечення (ПЗ) складають системне (43%) та прикладне забезпечення (57%). Причому експерти підкреслюють значний приріст обсягів цього ринку.

Ринок послуг та професійного сервісу пропонує:

• професійне обслуговування (виконуються аналіз сфери виробництва фірми та вибір стратегій для майбутньої ІТ, системний проект, етап програмування, системна та мережева розробки, управління та адміністрування, навчання персоналу);

• процесінгові послуги (конкретні вирішення прикладної проблеми або обробка даних);

• мережеві послуги (управління мережами, обслуговування мереж, сервіс обслуговування повідомлень; найрозповсюджені мережеві послуги – електронна пошта (E-mail) та електронна передача та обробка документів (EDI);

• підтримка/супровід (апаратний та програмний).

Мережеві послуги - найвагоміший сегмент ринку послуг.

II. Структура та характеристики ринку інформаційних послуг сша

Для США характерним є тісне співробітництво між промисловістю та урядом у питаннях створення нових ІТ. Наприклад, лише у 1993 році бюджетні внески на розвиток і впровадження нових ІТ склали 24,2 млрд. доларів. Президент Б.Клінтон на початку своєї діяльності проголосив нову програму “Національна інформаційна інфраструктура: Програма дій”, яка має три основні напрямки:

1. об’єднання бібліотек університетів, шкіл, лікарень, міністерств, громадських організацій, ділових центрів;

2. сприяння розробці додатків для соціальних сфер – медицини, освіти, управління та контролю за транспортом;

3. модернізація діяльності адміністративного апарату та державного доступу до інформації.

Білий Дім також вжив ряд організаційних заходів – створив міжміністерську цільову групу з питань інформаційної структури під керівництвом міністра торгівлі. В межах цієї групи було створено три комітети – з телекомунікаційної політиці, з інформаційної політики та з обладнання.

В Конгресі США постійно йде законодавча робота, яка має на меті зниження рівня монополізації в системі телекомунікацій. Перший закон про телекомунікації з’явився в США у 1996 році.

На федеральному рівні державна політика США в галузі ІТ дотримується таких принципів:

1. Програмно-цільовий підхід до наукових досліджень, тобто фінансування не колективів, а наукових проблем.

2. Міжвідомча кооперація наукових досліджень.

3. Позавідомча зовнішня експертиза дослідницьких програм для створення сприятливого клімату – регулювання рівня оподаткування, реформа законодавства, перегляд системи закупівлі по лінії Міністерства оборони, стимуляція науково-дослідницьких програм, що виконуються на території США.

Визначено також пріоритетні напрямки розвитку ІТ:

• мікроелектроніка

• високошвидкісні мережеві технології

• мережеві програмні технології

• комп’ютерне розпізнавання прямої людської мови.

Як приклад стимулювання розвитку галузі може слугувати указ про зниження податкової ставки на експорт програмної продукції, який влітку 1997р. підписав Президент Б.Клінтон. Тільки за перші 10 діб своєї дії указ приніс США 1,6 млрд. долл.