Міністерство освіти та науки України

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту та міжнародного бізнесу “затверджую”

Директор ДС ЛІМу

_____________

________________ 2011 р

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних занять

з дисципліни

“МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

Львів – 2011

Практичні заняття можуть проводитись у таких формах:

• розв’язок задач та перевірка правильності розв’язку задач, отриманих на самостійну роботу;

• письмові опитування ключових понять;

• тестові опитування;

• обговорення проблем із теми;

• розгляд кейсів.

Тема 1. Структура міжнародної економіки

Контрольні питання

1.Дайте визначення товару в міжнародній економіці. У чому полягає двоїстість товару?

2.Які основні відмінності між торговими і неторговими товарами?

3.Сформулюйте поняття фактора виробництва. Які фактори виробництва Вам відомі?

4.Що розуміється під міжнародним поділом праці? До якого типу поділу праці він відноситься?

5.Поясніть, як Ви розумієте міжнародний поділ таких факторів виробництва, як земля, капітал, технологія, праця.

6.Дайте визначення світовому ринку. Які його характерні риси?

7.Дайте визначення світової торгівлі, експорту, імпорту, торгового сальдо, торгового обігу.

8.Що таке світове господарство? Які його характерні риси?

9.Які типи факторів виробництва Вам відомі? Які з них характеризуються високою мобільністю, а які низькою?

10.Дайте визначення міжнародної економіки. Які із ознак притаманні також світовому ринку та світовому господарству, а які лише їй?

11.Яка структура світової економіки? Назвіть конкретні форми міжнародних економічних відносин. В чому відмінність між міжнародною макро- і міжнародною мікроекономікою?

12.Які причини існування мiжнародного бiзнесу?

13. Якi переваги мають фiрми, що беруть участь у мiжнародному бiзнесi?

Задачі

1.Іноземна фірма реставрує площу Ринок у Львові. Які товари , що використовує фірма, можуть вважатися торговими, а які неторговими?

2.Зовнішня торгівля України у 2000 році характеризувалась наступними даними (млн.дол.США):

	Країни СНД та Балтії	Інші країни	Разом
Експорт товарів	8841	6706	15547
Імпорт товарів	12913	6930	19843

Розрахуйте по кожній групі країн:

а) торговий баланс;

б) торговий оборот;

в) відносну частку країн СНД в українському експорті і імпорті;

г) відносну частку інших країн в українському експорті та імпорті.

3.Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП. Які форми міжнародної економіки були задіяні в даній угоді?

4.Припустимо, Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну обладнання. Чи можна вважати це міжнародним поділом праці, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом?

5. Україна протягом декількох років брала іноземні позики, строк оплати яких настав. Щоб платити по боргах, уряд України збільшує податки, внаслідок чого падає споживання. Як вплине на становище України наявність в її економіці неторгових товарів?

6. Країна “А” та “В” продукують та споживають товар “Х” незалежно одна від одної.

А. Побудуйте криві попиту D_I, D_II, криві пропозиції S_I, S_II, точки внутрішньої ринкової рівноваги попиту та пропозиції на товар “Х” E_I та E_II відповідно у країнах “А” та “В”, враховуючи, що за ціною Р₁=130 USD країна “А” продукує Q₁=2,7 тис.од., споживає Q₂=4,0тис.од., а за ціною Р₂=320 USD продукує Q₃=2,1 тис.од., споживає Q₄=3,6 тис.од. товару “Х”; країна “В” за ціною Р’₁=300 USD продукує Q’₁=2,1 тис.од., споживає Q’₂=6,8тис.од., а за ціною Р’₂=320 USD продукує Q’₃=2,2 тис.од., споживає Q₄=6,0тис.од. товару “Х”.

Б. Припустимо, що країни починають торгувати товаром “Х”. Визначте, яка країна буде експортувати товар “Х”, а яка – імпортувати.

В. Побудуйте криві попиту D_w та пропозиції S_w на світовому ринку.

Г. Визначте математично та графічно рівновагову ціну товару P_w на світовому ринку та величину експорту товару.

7. На рис.1.3 зображені внутрішній, національний, міжнародний та світовий ринки. Покажіть кожний з них.

а)	б)	в)	г)

Рис.1.1.3. Форми ринку

8. Припустімо, що експорт країни зростає, і водночас пропозиція грошей зменшується. Покажіть графічно що станеться: а) з рухом кейнсіанської кривої сукупного попиту? б) з монетаристською кривою сукупного попиту?

Кейс

“ДIСНЕЙЛЕНД ЗА КОРДОНОМ”

У 1984 році токiйський “Дiснейленд” пiдбив пiдсумки першого року свого функцiонування, хоча з моменту укладання угоди мiж американською корпорацiєю “WALT DISNEY” та японською компанiєю “ORIENTAL LAND” пройшло 5 рокiв, затрачених на розробку проекту та будiвництво. Понад 10 млн. чоловiк (9% з яких були вiдвiдувачi, якi приїхали з iнших азiатських країн) познайомились iз парком, витративши 355 млн. дол. Ця цифра перевищила очiкувану на 155 млн. дол. завдяки тому, що середнi затрати у розрахунку на одного вiдвiдувача дорiвнювали 30 дол. замiсть попередньо розрахованих 21 дол. Таким чином, токiйський “Дiснейленд” (DL) надзвичайно швидко став рентабельним. Потік вiдвiдувачiв зростав, i у 1990 р. парк вiдвiдали вже понад 14 млн. чол., що перевищило рiвень вiдвiдування “Дiснейленду” у Калiфорнiї i становило половину вiд рiвня вiдвiдування парку, розташованого у Флоридi.

Токiйський парк у певному сенсi пародоксальний. Хоча такi фiрми, як “Lenox China” та “Mister Donald”, були вимушенi враховувати японськi масштаби та смаки, токiйський “DL” виявився майже точною копiєю двох американських паркiв. Вказівники виконанi англiйською мовою, годують переважно блюдами американської кухнi. Керiвництво компанiї “Орiєнтел Ленд” вирiшило зробити так, щоб у вiдвiдувачiв залишилось почуття перебування не у копії парку, а в його оригiналі. Цьому значно сприяла та обставина, що такi франшизи, як “MC Donald”, користуються у Японiї величезною популярнiстю, яка свiдчить про те, що японська молодь сприйняла американську культуру. В той же час виявилися необхiдними i деякi замiни, наприклад, створення на територiї парку японського ресторану.

Час вiдкриття токiйського “DL” спiвпав зi збiльшенням рiвня доходiв та вiльного часу у японцiв. Виконавчий директор парку вiдзначив, що аналогiчне пiдвищення доходiв та вiльного часу сприяло успiшнiй роботі першого парку у Лос-Анжелосi.

Той факт, що парк у Токiо майже iдентичний паркам США, приховує усю рiзноманiтнiсть зроблених операцiйних доробок. Найважливiшими з них очевидно стали методи реклами. У той час як “Дiснейленд” покладає вiдповiдальнiсть за пiдготовку реклами у США на спiвробiтникiв власного штату, у Японiї корпорацiя звернулась до послуг мiсцевих фiрм для адаптацiї до культурної специфiки. Проте культурнi вiдмiнностi iснують навiть всерединi самої Японiї. Наприклад, рекламнi оголошення за межами Токiо мають бiльш iнформативний характер, у той час як у столицi рекламнi щити бiльше вiдображають розважальний характер парку.

Корпорацiя “Дiсней” не здiйснювала фiнансування операцiй у Токiо. Вона лише надала генеральний план, проекти, виробничi потужностi та пiдготувала кадри для проведення будiвельних робiт, а також проводила консультацiї після закiнчення будiвництва основних споруд. Корпорацiя одержувала доходи на етапi будiвництва, а зараз отримує 10% роялтi за використання авторського права та 5% доходу вiд продажу продуктiв харчування та iнших товарiв.

Успiх токiйського “DL” наштовхнув компанiю на думку про розширення ринку та вихiд у Європу. У 1985 р. вона оголосила, що звузила свiй вибiр до двох країн - Iспанiї та Францiї, запланувавши вiдкриття парку на 1992 р. Оскiльки парк, за попереднiми оцiнками, повинен був забезпечити постiйну зайнятiсть 40 тис. службовцiв i залучити величезну кiлькiсть туристiв, обидвi названi країни вiдкрито взялися улещувати корпорацiю. Iспанiя запропонувала два рiзних мiсця пiд будiвництво та 25 % вiдрахувань вiд вартостi будiвництва, заявивши при цьому, що парк на її територiї зможе залучати до 40 млн. туристiв на рiк. Францiя гарантувала 12 млн. вiдвiдувачiв на рiк. Цю цифру корпорацiя “Дiсней” оцiнила як точку нульового прибутку, пiсля чого погодилась розширити залiзничну гiлку з Парижу до мiсця розташування парку, оцiнивши затрати на це у 350 млн. дол. Крiм цього, французький уряд запропонував 4800 акрiв землi за цiною 7500 дол. за акр, що було недорого для цiєї мiсцевостi, а також видав кредит, що покривав 22% необхiдної суми. У кiнцевому пiдсумку, корпорацiя “Дiсней” пiдписала у 1986 р. угоду з французьким урядом з трьох наступних причин: через зручніше розташування Парижу, який знаходиться майже у центрi Європи; величезну кiлькiсть туристiв, якi щороку вiдвiдують столицю Францiї, та наявнiсть рiвнинної територiї у безпосереднiй близькостi вiд Парижу.

Переговори закiнчилися тим, що корпорацiя “Дiсней” погодилась на придбання у власнiсть у крайньому разi 16,7%, але не бiльше як 49,9% парку “Євро-Дiсней” (“ЄД”), що передбачало iнвестицiї, які забезпечили iнфраструктуру парку, включаючи готелi, торговi центри, кемпiнги та iншi споруди. Розрахунки показали, що повний обсяг iнвестицiй на 1992 р. повинен був опинитися у дiапазонi вiд 2,4 до 3 млрд. дол. Корпорацiя “Дiсней” зупинилася на участі у власностi 49,9%.

Впевненiсть корпорацiї в успiху даного пiдприємства базувалася на тому фактi, що в 1990 р. американськi парки вiдвiдало 2,5 млн. європейцiв. Решта власностi була розпродана через мiжнародний синдикат банкiв та дiлерiв по цiнних паперах, при цьому 50% пiшло iнвесторам у Францiї, 25% - у Великобританiї, а решта - у рiзнi країни Європи.

Якщо б корпорацiя “Дiсней” зупинила свiй вибiр на iспанському варiантi, то парк значною мiрою був би копiєю американських, в яких вiдвiдувачi майже всiх атракцiонів перебувають на вiдкритому повiтрi. У той же час керiвники корпорацiї з’ясували завдяки токiйському досвiду, що холодна погода не обов’язково приводить до зниження кiлькостi вiдвiдувачiв. Хоча холодніший клiмат парижського регiону призвів до необхiдності створення деяких атракцiонiв у закритих примiщеннях: було продумано розташування камiнiв, скляних куполiв над алеями, призначених для пиття чаю, захищених мiсць для черг.

Незважаючи на економiчнi вигоди, якi очiкуються вiд роботи парку, багато хто у Францiї побоювався, що його створення стане ще одним кроком на шляху до витiснення французької культурної традицiї та замiни її американською. Книга, яка засуджує рiшення уряду Францiї про будiвництво парку “DL”, стала у країнi бестселлером. Критики назвали “ЄД” “культурним Чорнобилем”, а голова корпорацiї “Дiсней” був закиданий яйцями пiд час свого вiзиту до Парижу. Водночас один з французьких журналiв - “Ле Ноувел Обсерватер” помiстив фотографiю iз зображенням величезної фiгури Мiккi Мауса, який стоїть на дахах паризьких будинкiв. У той же час актору Iву Монтану вдалося найкращим чином висловити настрої бiльшостi французiв такими словами: “Тенiски, джинси, гамбургери - нiхто не нав’язував нам цих речей. Вони нам самим сподобались”. Компанiя “Walt Disney” зробила спробу парирувати таку рiзку критику, заявивши у французькiй пресi, що Уолт Дiсней - француз за походженням i що його справжне прiзвище Д’Iсiньї, а не Дiсней. Корпорацiя погодилась також на те, що всi текстовi знаки на територiї парку будуть виконанi французькою мовою, хоча основний акцент буде зроблений на вiзуальнiй символiцi. У 1990 р. фiрма оголосила про намiр вiдкрити величезний торговий центр у безпосереднiй близькостi до парку “Уолт Дiсней Уорд” (“Walt Disney World”), де розташуються унiвермаги японських та європейських торгових фiрм. Крiм того, “Дiсней” створив свiт атракцiонiв “Дiснейленд”, базуючись на науковiй фантастицi Жюля Верна.

Успiх “Дiснейленду” у Японiї та поширення його iдей на Францiю не пройшли непомiченими для конкурентiв. На 1990 р. тематичнi парки вже були або у процесi створення, або на етапi планування. У Японiї вiдкрилися парки “Свiт космосу”, “Сезам, вiдкрийся!” та “Земля Санта-Клауса”, а на територiї Європи розгорнулися парки “Буш Гарденс” та “Юнiверсал Студiос”. Зростання рiвня конкуренцiї ставить пiд сумнів успiх закордонних паркiв “Дiснея” у майбутньому, особливо на територiї Францiї. Керуючий рекреаційною групою фірми “МСА”, яка є материнською компанiєю для “Юнiверсал Студiос” (“Universal Studious”), заявив: “Ми маємо намiр влучити у мiшень у виглядi корпорацiї “Дiсней” по всiй Європi”.