9.6. Тарифна система оплати праці
Основою організації заробітної плати (ст. 96 КзпУ) є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні довідники (довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників – ДКХПП).
Тарифна система – це організаційно-правовий інстумент обґрунтування диференціації заробітної плати працівників різних суб’єктів господарювання.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона становить основу формування та диференціації розмірів заробітної плати.
У сучасних економічних умовах кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему, дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної, галузевої, регіональної тарифних угод відповідно до чинного законодавства.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.
Тарифний розряд – елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності. Цей показник визначається за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Тарифна ставка – елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду).
Годинні тарифні ставки застосовуються у тих випадах, коли завдання робітнику встановлюється у вигляді норм часу на одиницю виробу або роботи. Вони є основою додаткових виплат робітникам за роботу у нічний час, понаднормові роботи, умови праці.
Денні тарифні ставки встановлюються у тих випадках, коли робітники працюють на основі змінних норм виробітку.
Місячні тарифні ставки застосовуються для допоміжних робітників.
Тарифний коефіцієнт – елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду.
,
,
де ТКn – тарифний коефіцієнт і-го розряду; ТСn – тарифна ставка і-го розряду; ТС1 – тарифна ставка 1-го розряду. Таким чином, тарифну ставку будь-якого розряду отримують множенням тарифної ставки 1-го розряду на тарифний коефіцієнт цього розряду.
Тарифна заробітна плата – розмір заробітної плати, нарахованої працівнику за виконаний обсяг робіт відповідної складності або відроблений час, з урахуванням його кваліфікації та розрахованої за тарифними ставками відповідних розрядів тарифної сітки без урахування премій, доплат, надбавок та інших виплат.
Схема посадових окладів – перелік назв посад працівників і розмірів їх щомісячних окладів, які застосовуються для оплати праці керівників, технічних працівників, фахівців, професіоналів, а також робітників деяких професій
Діапазон тарифної сітки– співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів.
Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.
Розрізняють 4 основні види уніфікованих тарифних сіток:
– восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,4 – для оплати праці робітників основного виробництва підприємств чорної металургії;
– восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,01 – для оплати праці робітників, зайнятих на відповідальних роботах на підприємствах машинобудування, електротехнічної, електронної, радіотехнічної промисловості;
– семирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,01 – для оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;
– шестирозрядна сітка з діапазоном 1:1,8 – для оплати праці робітників, зайнятих на всіх інших видах виробництв і робіт.
Для визначення кваліфікаційного рівня робітників і службовців, загальних (наскрізних) професій застосовується Єдина тарифна сітка, яка містить 15 тарифних розрядів.
В 2003 році введена Єдина тарифна сітка для працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, в якій передбачено 25 тарифних розрядів, в тому числі для робітників – 8 тарифних розрядів: