21

Тема 3. Методи регулювання відносин у міжнародному приватному праві. Колізійні норми та їх тлумачення.

Лекція 3 – 2 год.

План лекції

1. Поняття правового методу регулювання і його види.

2. Колізійна норма, її структура і особливості. Види колізійних норм. Колізійні прив’язки.

3. Тлумачення колізійних норм, їх кваліфікація.

Рекомендована література та нормативно-правові акти

1. Конституція України. – К., 1996 (ст. 9,26,92,127,148).

2. Про міжнародне приватне право. Закон України від 23.06.2005.

3. Вольф М. Международное частное право. Пер. с англ. / Под ред- Л.А. Лунца. -М, 1948.

4. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник .- К.: МАУП, 2001.

5. Иссад М. Международноє частное право. /Ред. М.М. Богуславский. - М., 1989.

6. Лунц Л.А. Курс международного частного права: Общая часть. - М., 1973.

7. Международное частное право: Учеб. пособие /Г.К. Дмитриева, А.С. Довгерт, В.П. Панов й др. - М,, 1993.

8. Международное частное право: Современные проблеми. /Отв. ред. М.М. Богуславский. -М., 1994.

9. Международное частное право:Учебник для вузов/ Под ред д.ю.н. Н.И. Марышевой.- М.: Контракт, 2000.

10. Международные торговые и финансовые обычаи: В 2-х том. /Ред. С.И. Кумок.-М., 1995.

11. Хачатурян А.Г. Унификация коллизионных норм в международном частном праве.

12. Фединяк Г.С. Фединяк А.С.Міжнародне приватне право: Курс вибр. лекцій. – К.,2004.

13. Чешир Дж., Норт П. Международное частное право. /Под ред. М.М. Богуславского, - М., 1982.

14. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підручник. – К.:, 2004.

Правовий метод регулювання – це сукупність узгоджених між собою способів впливу на деяку групу відносин. Для МПП характерним є цивільно-правовий метод, який відображає правову природу цієї галузі права. МПП притаманні свої специфічні прийоми та засоби регулювання прав та обов’язків суб’єктів цивільних правовідносин міжнародного характеру. Мова буде йти про взаємодію 3 методів: матеріально-правового, колізійно-правового та порівняльно-правового.

Методи МПП. Матеріально-правовий (прямий) метод правового регулювання відносин у МПП. Сутність цього методу полягає в тому, що правовідносини регулюються безпосередньо юридичними (матеріально-правовими) нормами, які прямо передбачені в міжнародних договорах, контрактах тощо без відсилання до іноземної правової системи (безпосереднє, пряме регулювання). Матеріально-правовими у міжнародному приватному праві вважа­ються норми, які безпосередньо регулюють відповідні правовідносини.

У ст. 136 "Реквізити рейсового чартеру" Кодексу торговельного мо­реплавства України від 23 травня 1995 р. встановлено такі важливі мо­менти:

Рейсовий чартер має містити основні реквізити: найменування сторін, судна і вантажу, порту відправника і призначення (або місця на­правлення судна). У судовий чартер можуть включатися за узгодженням сторін інші умови і застереження. Рейсовий чартер підписується фрахту­вальником (перевізником) і фрахтівником або їх уповноваженими пред­ставниками. Коли ж в міжнародному юридичному документі прямо не передбачено врегулювання спірного питання, в дію вступає колізійне міжнародне право, за правилами якого спірне питання вирішується відповідно до законодавства країни, в якій укладалась угода чи інший юридичний документ (опосередковане, непряме регулювання). Переваги матеріально-правового методу регулювання перед колізійним у МПП полягають у тому, що зазначений метод створює більшу визначеність для осіб, які вступають в міжнародні відносини, оскільки їм наперед відомо, які норми будуть застосовуватись. Зазначений метод виключає також однобічність, монополію законодавства в процесі правового регулювання, оскільки немає необхідності звертатись до законодавства інших країн, а сторони, які уклали міжнародну угоду на підставі узгодження створюють норми, які покликані урегулювати відносини між ними.

Колізійно-правовий метод регулювання у МПП. Колізія з лат. мови – зіткнення. Даний метод є необхідним для регулювання цивіль­но-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі необхідності вибору між нормами права. Для МПП значення мають не всі колізії, а тільки ті, що виникають між іноземними правовими системами (міжнародні колізії).

Складовою частиною колізійно-правового методу регулювання у МПП є колізійні норми. Передумовами виникнення колізійної норми є посилення процесів міграції населення за кордон, розширення гос­подарських зв'язків між державами тощо. Колізійна норма, са­мостійно не регулює правовідносини з іноземним елементом. Відсилаючи до законодавства певної держави, вона визначає умови і межі його застосування у певних правовідносинах. Головне питання при виникненні колізії: який закон підлягає застосуванню – той, що діє на території де знаходиться суд, який розглядає справу чи закон тієї країни до якої належить іноземний елемент. Усунення цієї проблеми складає основний зміст МПП, тому в ряді країн МПП називають міжнародним колізійним правом. Необхідність колізійних норм викликана відмінністю правових систем держав. Призначення таких норм – вирішити колізію конкуруючих правових систем і підкорити відносини з іноземним елементом тому правопорядку, який найбільше відповідає суті відносин пов’язаних з спором або тісно пов’язаних з ним.

Колізія усувається шляхом використання колізійних норм, які вказують право якої держави підлягає застосуванню у тому чи іншому випадку, але сама колізійна норма, ще не вирішує спір. Суть вирішення колізії - це відсилання до матеріальних норм, які визначають передбачені відповідні правила і спірне питання вирішується на підставі цих правил. з вказівкою на те, закони якої держави повинні бути застосовані .

У світі немає єдиних для всіх колізійних норм і кожна держава сама визначає принципи застосування іноземного права.

Таким чином, існу­вання колізійної норми має сенс за умови використання матеріально-правової нор­ми, тобто такої, яка, по суті, регулює правовідносини в МПП. На­явність матеріально-правових норм свідчить про існування разом з колізійним матеріально-правового методу регулювання зазначених відносин.

Порівняльно-правовий метод. Для вирішення спірного питан­ня в МПП використовують зіставлення і вибір норм права. Тому порівняльне правознавство (компаративістика), що застосовує та­ке зіставлення і вибір норм, та міжнародне приватне право мають ба­гато спільних рис, оскільки вони не обмежені однією національно-правовою системою, а використовують і право іноземних держав.

Об'єкти порівняння у МПП. Порівняльно-правовий метод засто­совується до певних об'єктів права. Ними можуть бути системи і "ро­дини" права, його галузі, інститути, норми. Порівняльне право пе­редбачає зіставлення об'єктів іноземних гетерогенних (різних за природою) правових систем. У разі зіставлення двох об'єктів однієї правової системи може йтися про порівняльне дослідження, а не про порівняльне право.

2. Колізійні норми. Колізійною називається норма міжнародного приватного права, яка не вирішує безпосередньо певного питання правовідносин, а тільки заз­начає, що ці правовідносини мають регулюватися правом тієї чи іншої держави.

Відомо, що у внутрішньому вітчизняному законодавстві норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції. Однак рідко трапляються ситуації, коли всі три частини норми права присутні в одній статті чи навіть розділі певного нормативного акта.

У МПП утвердилася позиція, згідно з якою кожна колізійна нор­ма складається з двох частин - обсягу і прив'язки. У першій частині норми (в обсязі) вказуються вид цивільних правовідносин з іноземним елементом, які вимагають правового врегулювання (наприклад, здатність до укладення цивільно-право­вих угод; визначення права власності на річ). У другій частині (прив'язці, колізійному принципі, формулі прикріплення) міститься відсилання до законодавства держави, яке повинне регулювати певні правовідносини, тобто визначається право, що підлягає застосуванню. Наприк­лад, у Сімейному кодексі України зазначається: "Шлюби громадян України з іноземними громадянами, а також шлюби іноземних громадян між со­бою (обсяг) укладаються в Україні за законодавством України (прив’язка)".

У наведеному прикладі перша частина (обсяг) означає, що правовідносини стосуються сімейного права, а не іншої підгалузі міжнародного приватного права. З другої частини (прив'язки) зрозуміло, що правовідносини регулюються законодавством України.

За змістом колізійні норми в частині прив'язки поділяються на односторонні /однобічні/ та двосторонні.

В односторон­ніх колізійних нормах у прив'язці прямо зазначається законодавство, яке підлягає застосуванню. Наведемо приклади таких норм.

Визнання батьківства в Україні, незалежно від громадянства батьків і дитини та їх місця проживання, провадиться за законодавством України (ст. 281 СК України).

У п. 3 ст. 4 Угоди про порядок розв'язання спорів, пов'язаних із здій­сненням посередницької діяльності, укладеної у межах СНД у Києві 20 березня 1992 р., зазначається: "Позови суб'єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються судом держави - учасниці СНД, на території якої знаходиться майно".

У двосторонній колізійній нормі формулюються загальні ознаки, принципи, правила, які використовуються при виборі права. Двосто­ронні норми зазначають межі застосування вітчизняного і зарубіжного права.

У ст. 280 СК України зазначається: "…Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземним громадянином, здійснене за межа­ми України за законами відповідних держав, є дійсним в Ук­раїні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживав за межами України. Розірвання шлюбів між громадянами України, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, є дійсним в Україні, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали за межами України.

Отже, громадянин (громадянка) України та іноземець (іноземка) мо­жуть правомірно розірвати шлюб за кордоном, але для цього необхідно, щоб хоча б один з подружжя проживав за кордоном. Якщо іноземець та українська громадянка постійно проживають в Україні, а шлюб розірва­ли поза її межами, то таке розірвання недійсне в Україні, оскільки вико­нане всупереч правопорядку, який належало застосувати.

Види колізійних норм.

Залежно від механізму створення і застосування існують два види ко­лізійних і матеріально-правових норм: внутрішні і договірні.

Внутрішні колізійні норми держава розробляє і створює самостійно. Вони вирішують колізію вітчизняного та іноземного законів, інколи - колізію іноземних законів.

Договірні колізійні норми створюються на основі міжнародних угод, але їм надається сила національного права.

Колізійні та матеріально-правові норми не можуть існувати окремо.

Уніфіковані матеріально-правові норми є прямими, вони регулюють відносини прямо, без колізійної стадії. Матеріально-правова норма міжнародного договору трансформується у норму національного законодавства.

За способом регулювання розрізняють колізійні норми імперативні, диспозитивні та альтернативні.

Імперативні колізійні норми містять категоричні вказівки про вибір права. Імперативність підкріпляється словами "вик­лючно", "не може бути змінена угодою сторін".

Справи про визнання недійсними повністю або частково актів, що не мають нормативного характеру, державних та інших органів, а та­кож про відшкодування збитків, завданих суб'єктам господарювання та­кими актами або таких, що виникли внаслідок неналежного використан­ня вказаними органами своїх обов'язків щодо суб'єктів господарювання, розглядаються виключно судом за місцем знаходження вказаного органу. Вказана компетенція судів не може бути змінена угодою сторін (витяг зі ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеної у Києві 20 березня 1992 р.).

Диспозитивні колізійні норми дають сторонам можливість відмови­тися від права, замінити його іншим і можуть формулюватися так:

Виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно, яке є предметом угоди, визначається за законодавством місця укладення угоди, якщо інше не передбачено угодою сторін. Тобто допускається інше за угодою сторін. Є простір для відходу, зміни умов угоди сторін. (витяг зі ст. 38 "Право власності" Конвенції про правову допомогу і правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ, укладеної у Мінську 20 січня 1993 р.).

Альтернативні (альтер., альтера з лат. інший, другий) колізійні норми передбачають кілька правил вибору права. Наведемо приклади.

При реєстрації актів цивільного стану в консульських уста­новах України застосовується законодавство України, якщо заінтересовані особи є громадянами України. Якщо заінтересовані особи є грома­дянами різних держав або не встановлено, громадянами якої держави вони є, то за їх згодою застосовується законодавство однієї з держав. (Розділ 6, ст. 276, 277 СК України).

Наведений витяг містить варіанти вибору права, які належить за­стосовувати при реєстрації актів цивільного стану залежно від того, хто є суб'єктами правовідносин.

Альтернативні норми певною мірою схожі з диспозитивними, бо можливість вибору правової системи не обмежується одним правилом. Проте в диспозитивних нормах нові правила з'являються завдяки правотворчості сторін, а в альтернативних усі правила містяться в зазна­ченій нормі, і сторони не мають права нормотворчості.

Розрізняють колізійні норми генеральні та субсидіарні (або основні та допоміжні).

У випадках, коли підлягає застосуванню право країни, в якій діє кілька територіальних чи інших правових сис­тем, належна правова система визначається відповідно до правових норм цієї країни. За відсутності в такій країні відповідних правових норм застосовується та правова система, яка має більш тісний зв'язок із правовими відносинами".

При визначенні, наприклад, особистого закону фізичної особи перше речення можна розглядати як генеральну колі­зійну норму, що має прив'язку lex personalis. Друге речення - це допо­міжна колізійна норма, що має прив'язку (lex causae). Закон, що регулює статут, відносини з яким зазначені відносини пов'язані найтісніше.

Субсидіарна /допоміжна/ норма містить правило, яке діє тоді, коли "не спрацювало" правило, що містилося у генеральній/основній/ нормі. Субсидіарні колізійні норми можуть бути першого, другого, тре­тього і більшого ступеня. Ускладнення колізійних норм є однією з тен­денцій розвитку сучасного міжнародного приватного права.