Київський національний університет імені

Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

Курсова робота

Аналіз російських ЗМІ, як основної складової інформаційної війни проти України

студентки 4 курсу 1 групи

Шпачук Катерини Володимирівни

науковий керівник

к. політ. н., доц. Фролова О.М.

КИЇВ-2014

ЗМІСТ

3.Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія (ВГТРК) 28

Телеканали 28

Інтернет 29

Інтернет-канал «Росія»; Вести.ру; 29

Радіостанції 29

Радіо Росії; Маяк 29

Прибуток за 2012р. 29

760 млн. дол. 29

Аудиторія за тиждень (Росія) 29

35 млн. чол. 29

22 млн. чол. 29

Генеральний директор 29

Олег Добродєєв; 29

Офіційно ВГТРК належить державі; неофіційно пакет акцій також підпорядковується Ю.Ковальчуку. 29

Інші, такі як СТС Медіа, Профмедіа, РБК-медіа, Національна медіа група мають аналогічне положення. Найбільші медіа-корпорації підпорядковуються або російській владі, або підвладним структурам, в більшості випадків банку «Росія», головним акціонером якого є Ю.Ковальчук – ближній соратник та друг президента РФ В.Путіна. 29

Свобода слова в Росії – право, що гарантується Конституцією Російської Федерації вільно шукати, одержувати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-яким законним способом. Також Конституція РФ зазначає, що «не допускаються пропаганда чи агітація, які викликають соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу...». Це означає, що провладні медіа порушують найголовніший закон країни. 29

Згідно КК, наклеп - це «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають його репутацію». Образа - «приниження честі та гідності іншої особи, виражене в непристойній формі». 29

Навіть Інтернет-простір, в якому свідомі росіяни могли ділитися та отримувати інформації, зазнав обмежень на законодавчому рівні. Тепер блогери, які мають більше 3 тис. читачів прирівнюються до засобів масової інформації, і таким чином, на них поширюються вся кримінальна відповідальність при недотриманні всіх потрібних норм. 29

2.1 Питання «України» в Інтернет-виданнях 30

Для аналізу висвітлення ситуації в Україні були використані такі російські видання, інформаційні агенції: «Комсомольськая правда»; «Известия»; «Независимой газета», «ИТАР-ТАСС» та «РИА Новости». 30

«Известия» є менш емоційними у викладі новин та інформації про Україну. Проте, помічається замаскована підтримка влади Путіна та його дій щодо Криму та Сходу. Топ-новиною, яка першою звертає на себе увагу є те, що Кремль ставить під сумнів легітимність майбутніх виборів. Тематика статей та новин щодо України: 31

питання Криму: встановлення державних кордонів між Україною та Кримом; підтримка Криму з боку РФ (прийняття студентів до російських вузів без екзаменів; створення розважальної зони в Криму); 31

газове питання: Україна відбирає топливо безоплатно; астрономічні борги; економіка в стані колапсу; ігнорування Україною договірних обов’язків; 32

нова влада: київська хунта; звинувачення київською владою Росії в невиконанні Женевських зобов’язань; «антитерористична операція» Турчинова; 32

питання Сходу: проведення референдуму щодо федералізації Сходу; Слов’янськ тощо. 32

«Известия» є набагато небезпечним джерелом інформації, так як статті подаються в нейтральній формі, проте з однієї точки зору. Сценарій однаковий: Україна – надслабка країна, яка нічого не варта на міжнародній арені. Україна не може самостійно вирішувати власні питання, для цього постійно звертається до міжнародних організацій, які по суті нічого не можуть зробити проти Росії, крім чергових санкцій. Київська хунта постійно піддає мирне населення Сходу військовій небезпеці, Росія – готова прийти на допомогу. Нелегітимна влада збирається провести нелегітимні вибори президента. В будь-якому випадку, президент, який буде обраний, крім Царьова, буде нелегітимним. Всі бояться Росію, тому що в неї великі запаси газу і нафти, а також арсенал ядерної зброї. 32

На сайті також представлена велика кількість інформації за якою Захід нібито підтримує Росію. Головні тези визначені наступним чином: США не хочуть холодної війни з Росією і готові разом з Москвою діяти «проти будь-яких хуліганів і бандитських витівок». Крім того, в тексті повідомлення стверджується, що президент США Барак Обама «ясно дав зрозуміти, що ми готові працювати з Росією ... Ми розуміємо, що у Росії є інтереси в Криму». Повідомлення в такій інтерпретації передрукували всі російські ЗМІ, включаючи так звані опозиційні. 32

У заяві Керрі дійсно згадується небажання США знову починати холодну війну – але тільки в самому кінці тексту. І воно цілком зрозуміле і логічно звучить . Але саме звернення до влади РФ виглядає зовсім інакше, ніж його подають російські ЗМІ. Насправді Керрі назвав «безпрецедентним актом агресії» інтервенцію Росії в Україну . 32

Він відкрито пригрозив Москві жорсткою реакцією з боку міжнародного співтовариства , в тому числі повною економічною ізоляцією. «У ХХI столітті вже не можна вести себе, як в XIX столітті, і вторгатися в іншу країну під абсолютно надуманим приводом», – заявив Керрі. 33

«Независимая газета» на фоні інших виглядає білою вороною та відповідає своїй назві. Видання не вдається до образливих назв та завуальованості подій в Україні. В новинах, статтях міститься детальний аналіз проблем, посилання на декілька джерел, тобто різні точки зору, підтвердження офіційними даними тощо. Інформація про Україну супроводжується посиланнями на українські медіа. Головною рисою, яка виділяє «Независимую» є те, що вона пише новини від 3-ї особи та визначає позицію Росії не як «своєї», а як гравця на рівні з іншими дійовими особами. 33

Приклади новин: 33

«Логика, стратегия России понятна лишь до определенной степени. Если выборы проходят, их результаты признаются всеми, кроме РФ и народных республик в юго-восточных городах, каковы дальнейшие шаги Москвы? Она не может бесконечно отталкивать юго-восток от Киева, потому что не готова присоединить эти территории. Аннексировав Крым, Россия сыграла злую шутку с самой собой: о схожих с крымскими желаниях могут по аналогии заявлять любые территории и образования, но не все эти желания Москва может удовлетворить»[41]. 33

В даному випадку Крим визнається не як перемога Російської Федерації, а як невиправдані амбіції, як і події на Сході. 33

«... по данным того же Укрстата, резкого спада в производстве продуктов питания пока не наблюдается – за январь–март этого года производство мяса выросло на 8%, молока – на 2%, яиц – на 6,4% к аналогичному периоду прошлого года. Для сравнения – в Украине в первом квартале было произведено 848 тыс. т мяса и 2,1 млн т молока, а в России – 2,8 и 6,1 млн т соответственно. А при пересчете на душу населения Украина существенно опережает Россию»[42]. 33

Єдине видання, яке реально оцінює економічні можливості Росії та України. На прикладі можна побачити, що використані дані Укрстата та порівняна ситуація стану продовольства не на користь РФ. 34

Повертаючись до подій на Майдані, «Независимая газета» не тільки не зверталася до штампованих бандерівців і так далі, а навіть підтримувала дії активістів. 34

Таким чином, «НГ» – відповідає своїй назві, так як висвітлюванні події подаються з різних точок зору, із застосуванням різних джерел інформації. Вперше, аналізуючи російські інтернет-видання, були приємно читати новини про Україну. 34

Інформаційні агенції займають провідні місця серед засобів масової інформації, так як їх основне завдання – забезпечувати оперативною політичною, економічною, соціальною, культурною інформацією редакції газет, журналів, телебачення, радіомовлення, а також інші установи, організації, які є передплатниками її продукції. Функціонування агентства орієнтоване на збір новин. 34

ІТАР-ТАСС (від Інформаційне телеграфне агентство Росії – Телеграфне агентство Радянського Союзу) – центральне державне інформаційне агентство Росії. 34

Посилання на ІТАР-ТАСС можна побачити майже з усіх ЗМІ Російської Федерації та деяких іноземних. Не дивлячись на відкриту пропагандистську інформацію, дана агенція користується попитом. 34

Найяскравішим нещодавнім прикладом дезінформації є новина про те, що під час переговорів в Женеві головні рішення західні дипломати приймають з російськими партнерами за спиною української сторони: «Как стало известно журналистам из источников в западных делегациях, в настоящее время стороны работают над неким документом. Причем, по словам дипломатов, документ обсуждается главами внешнеполитических ведомств РФ, США и ЕС. Дещица в комнате переговоров отсутствует. Вообще дискуссии в Женеве ведутся в разных форматах: как с участием украинской стороны, так и без...» [43]. 34

Агентство ІТАР -ТАСС зробило новину з виступу держсекретаря США Джона Керрі, в якому він говорив про ситуацію в Україні. В агентстві наголосили, що за словами Керрі, США не зацікавлені в поверненні холодної війни з Росією через Україну. «Ми розуміємо, що у Росії є інтереси в Криму. Український уряд готовий поважати угоду про базу. І ми готові діяти з росіянами проти будь-яких хуліганів, бандитських витівок, щоб створити стабільність на Україні і дозволити українському народу зробити свій вибір, що стосується майбутнього», – цитує чиновника видання. 35

Звернемося до оригіналу промови, яку транслювали на CBS: «Це неймовірний акт агресії. Захопити іншу країну – це дійсно свідомий вибір президента Путіна. Росія порушує суверенітет України...» [47]. 35

Взагалі на сайті ІТАР-ТАССу цілі блоки присвячені ситуації в Україні. Найголовніший – «Криза в Україні», на одній стрічці з основними рубриками «Політика», «Економіка», «Міжнародна панорама» і тд. Також окремі місця мають такі блоки, як «Стрічка новин» (стосовно подій в Україні), «Президентські вибори», «Хроніка подій». Складається враження, що зайшовши на сайт агенції, ти отримуєш інформацію лише про Україну, адже на головній сторінці знаходяться новини про Україну або дії російської влади, хроніка подій та фото звіти особливо «привабливі» стосовно подій. 35

Під новини нейтрального характеру є посилання під назвою «Хроніка подій за 5 травня», переходячи по якій можна побачити страхітливі фотографії та заголовок «Що чекає прихильників федералізації?». 35

Постійно відчувається схвалення режиму Путіна та його дій, інформація згідно якої Захід підтримує РФ . Постійне схвалення та показ того, що міжнародні відомства стурбовані ситуацією в Україні та роблять все можливе аби уникнути кровопролиття та підтримання миру в країна. 35

На прикладі наступного уривку з новини під заголовком «Лавров призывает ОБСЕ и США воздействовать на Киев» можна оцінити настрій всього інформаційного потоку щодо України та дій російського уряду: 35

«Лавров подчеркнул, что карательная операция на юго-востоке Украины ввергает страну в братоубийственный конфликт. Министр призвал США употребить все свое влияние, чтобы принудить опекаемый ими киевский режим, объявивший войну собственному народу, немедленно прекратить боевые действия в юго-восточных регионах, отвести войска и освободить участников протестных выступлений", - говорится в сообщении дипведомства» [44]. 35

«В министерстве напомнили, что все последние дни по просьбе руководства ОБСЕ и глав ряда государств Европы российская сторона предпринимала энергичные шаги по содействию освобождению задержанных на юго-востоке Украины военных специалистов из некоторых европейских стран. По указанию президента России Владимира Путина его спецпредставитель Владимир Лукин выехал в регион для участия в переговорах об их освобождении. В результате такой конструктивной посреднической деятельности в субботу представители сил самообороны Славянска передали европейских военных специалистов Владимиру Лукину, который доставил их в Донецк»[45]. 36

Читаючи новини подібного характеру щодня та в необмежених кількостях, звичайно можна повірити в те, що російська влада здійснює все можливе для налагодження ситуації в братерській країні, що світова спільнота повністю її підтримує, а Київ все ще залишається безпомічним та нездатним врегулювати конфлікт в своїй країні. 36

Російське агентство міжнародної інформації «РИА Новости» — одне з найбільших інформаційних агентств Росії. Має широку кореспондентську мережу на території Російської Федерації, СНД та більш ніж у 40 країнах світу. 36

рис.1 Аудиторія «РИА Новости» [16] 37

Кзг - кількість випадків, коли тема просто згадується. 47

Кзг - кількість випадків, коли тема просто згадується. 48

Кзг - кількість випадків, коли тема просто згадується. 49

1.Атаманов Г.А. Информационная война: экспликация понятия//2010. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.naukaxxi.ru/materials/254/. 57

2.Почепцов Г. Информационная политика и безопасность современных государств//2011. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/infowar6.htm. 57

3.Почепцов Г. Пропаганда: возрождение старого инструментария в новых условиях //2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/lib/propaganda20.htm. 57

4.Почепцов Г. Информационная война: определения и базовые понятия//2014. [Електронний ресурс] - режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/infowar25.htm. 57

5.Почепцов Г. Информационные войны: тенденции и пути развития//2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/infowar7.htm. 57

6.Почепцов Г. Новые тенденции в сфере информационных войн//2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/infowar8.htm 57

7.Панарин И. Н. Информационная война и мировая политика. – М., 2006. – 320 с. 58

8.Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии. – М., 2003. – 384 с. 58

12.Березин С. Различия между психологическими и информационными войнами. // 2003. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/opsywar3.htm. 58

13.Манойло А.В. Объекты и субъекты информационного противоборства. // 2003. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/lib/psywar24.htm. 58

14.Манойло А. В., Петренко А. И., Фролов Д. Б. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны, монография. — М.: Горячая линия — Телеком, 2003, 541 с., ил. 58

15.Стюгин М. Безопасность власти (информационный аспект) // 2007. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/lib/infowar2.htm. 58

16.Доктрина информационной безопасности Российской Федерации, N Пр-1895. 9 сентября 2000 г. 58

17.В. Жуков. Взгляды военного руководства США на ведение информационной войны.  — Зарубежное военное обозрение. № 1, 2001. 58

18.Шафрански Р. Теория информационного оружия// 2010. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/infowar3.htm. 58

19.Почепцов Г. Виртуальные революции: использование виртуальных объектов при смене власти// 2004. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/lib/vr.htm. 58

20.Роль СМИ в военно-политических конфликтах современности// 2004. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/smi.htm. 59

21.Почепцов Г. Медиавойны: от информационных до смысловых// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/mediawar3.htm. 59

22.Почепцов Г. Информационные операции и Крым: базовые причины для манипуляций// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://psyfactor.org/psyops/infowar_krym.htm. 59

23.Информационная война против Украины: сюжеты, методы, противоядие// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://news.liga.net/articles/politics/1041096-informatsionnaya_voyna_protiv_ukrainy_syuzhety_metody_protivoyadie.htm. 59

24.В Крыму идет страшная информационная война. Украину просто устранили, - Лутковская// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://censor.net.ua/news/275264/v_krymu_idet_strashnaya_informatsionnaya_voyina_ukrainu_prosto_ustranili_lutkovskaya. 59

25.Тукмаков Д. Кому принадлежат российские СМИ? // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.zavtra.ru/content/view/komu-prinadlezhat-rossijskie-smi/. 59

26.LifeNews: як працюють російські ЗМІ в Україні? // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.pravda.com.ua/inozmi/bbc/2014/04/23/7023326/. 59

27.Медиа-политическая система Российской Федерации// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.mediasprut.ru/jour/inform/magnat.shtml#staat. 60

28.Российские СМИ - главный источник дезинформации об Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.segodnya.ua/politics/pnews/rossiyskie-smi-glavnyy-istochnik-dezinformacii-ob-ukraine-zamsekretarya-snbo-514458.html. 60

29.Российские СМИ о возможном вторжении в Украину: Это не начало новой империи. Это начало конца// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://zn.ua/WORLD/rossiyskie-smi-o-vozmozhnom-vtorzhenii-v-ukrainu-eto-ne-nachalo-novoy-imperii-eto-nachalo-konca-140139_.html. 60

30.«Парадокс: Украина больше отражает интересы русских, чем РФ». Обзор иностранных СМИ// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.ostro.org/general/world/articles/439727/. 60

31.«Вони брешуть»: хит-парад фейлов российских СМИ по ситуации в Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://ain.ua/2014/03/04/514884. 60

32.Российские СМИ о разгоне Евромайдана: бандеровские флаги и "евромусор"// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://glavred.info/politika/rossiyskie-smi-o-razgone-evromaydana-banderovskie-flagi-i-evromusor-264789.html. 60

33.Как российские СМИ лгут своему народу и миру о событиях в Украине"// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://argumentua.com/novosti/kak-rossiiskie-smi-lgut-svoemu-narodu-i-miru-o-sobytiyakh-v-ukraine. 60

34.Как работает путинская пропаганда в российских СМИ// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://delo.ua/world/kak-rabotaet-putinskaja-propaganda-v-rossijskih-smi-229365/?supdated_new=1399359857. 60

35.Информационная война: Как работает российская пропаганда// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://delo.ua/ukraine/informacionnaja-vojna-kak-rabotaet-rossijskaja-propaganda-229022/?supdated_new=1399359852. 61

36.Россия сошла с ума: параноидальная антиукраинская пропаганда с вызыванием духа Сашка Билого и шаманами// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://censor.net.ua/video_news/280265/rossiya_soshla_s_uma_paranoidalnaya_antiukrainskaya_propaganda_s_vyzyvaniem_duha_sashka_bilogo_i_shamanami. 61

37.Телевидение в системе СМИ. Современные проблемы и принципы функционирования// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://jyrnalistedu.ru/gurnal/98-televidenie-v-sisteme-smi-sovremennye-problemy-i-principy.html. 61

38.Пять из шести американцев не знают, где находится Украина// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.kp.md/online/news/1705256/. 61

39.Чтобы навредить России, Украина готова разориться// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.kp.ru/daily/26211/3095691/. 61

40.Украина стала сухопутной державой// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.kp.ru/daily/26210.7/3094597/. 61

41.России не нужны выборы 25 мая в Украине? // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.ng.ru/editorial/2014-04-29/2_red.html. 61

42.Украина обеспечена продовольствием гораздо лучше, чем Россия// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.ng.ru/economics/2014-04-30/4_food.html. 61

43.Источник: главы дипведомств в Женеве обсуждают документ по выходу из украинского кризиса// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://itar-tass.com/mezhdunarodnaya-panorama/1129273. 61

44.Лавров призывает ОБСЕ и США воздействовать на Киев // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://itar-tass.com/politika/1164179. 62

45.Республиканцы предлагают США оказать Киеву военную помощь на $100 млн// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://ria.ru/world/20140505/1006536600.html. 62

46.Как российские СМИ врут о ситуации в Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://udf.by/news/main_news/97274-kak-rossiyskih-smi-vrut-o-situacii-v-ukraine.html. 62

47.Как врут российские СМИ// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.theinsider.ua/politics/53577ab6ddece/. 62

48.Российские СМИ нагло врут об избиении участников шествия за единство Украины в Донецке// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://censor.net.ua/news/283118/rossiyiskie_smi_naglo_vrut_ob_izbienii_uchastnikov_shestviya_za_edinstvo_ukrainy_v_donetske. 62

49.Как врет российское ТВ// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.echo.msk.ru/blog/vkop/1276188-echo/. 62

50.Ложь российских СМИ о Николаеве: одного и того же мужчину выдали и за «наемника из «Правого сектора», и за «антимайдановца» // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: https://news.pn/ru/public/101371. 62

51.Как российские СМИ лгут своему народу и миру о событиях в Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://argumentua.com/novosti/kak-rossiiskie-smi-lgut-svoemu-narodu-i-miru-o-sobytiyakh-v-ukraine. 62

52.В Крыму идет страшная информационная война. Украину просто устранили, - Лутковская// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://censor.net.ua/news/275264/v_krymu_idet_strashnaya_informatsionnaya_voyina_ukrainu_prosto_ustranili_lutkovskaya. 62

53.Тукмаков Д. Кому принадлежат российские СМИ? // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.zavtra.ru/content/view/komu-prinadlezhat-rossijskie-smi/. 63

54.LifeNews: як працюють російські ЗМІ в Україні? // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.pravda.com.ua/inozmi/bbc/2014/04/23/7023326/. 63

55.Медиа-политическая система Российской Федерации// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.mediasprut.ru/jour/inform/magnat.shtml#staat. 63

56.Российские СМИ - главный источник дезинформации об Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.segodnya.ua/politics/pnews/rossiyskie-smi-glavnyy-istochnik-dezinformacii-ob-ukraine-zamsekretarya-snbo-514458.html. 63

57.Керри назвал Russia Today рупором российской пропаганды// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://lenta.ru/news/2014/04/25/rt/. 63

58.Ведущая RT осудила в эфире российское вторжение на Украину// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://lenta.ru/news/2014/03/04/abby/. 63

59.Симоньян объяснила проукраинскую позицию ведущей RT «американской пропагандой» // 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://lenta.ru/news/2014/03/04/simonyan/. 63

60.Российский телеканал не против «инакомыслия» сотрудников// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://russian.rt.com/inotv/2014-03-06/RT-ne-presleduet-zhurnalistov-za. 63

61.Дмитрий Киселев наврал россиянам, что разгон Евромайдана был после штурма Банковой// 2013. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.unian.net/politics/860965-dmitriy-kiselev-navral-rossiyanam-chto-razgon-evromaydana-byil-posle-shturma-bankovoy.html. 63

62.«Россию-1» уличили в фальсификации сюжета про Евромайдан// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://lenta.ru/news/2013/11/27/maidan/. 64

63.Российский эксперт: Дезинформация об украинских событиях исходит с разных сторон// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://www.socportal.info/analiz/rossiyskiy-ekspert-dezinformatsiya-ob-ukrainskih-sobyitiyah-ishodit-s-raznyih-storon. 64

64.Российские телеканалы уличили в искажении информации о событиях на Украине// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://echo.msk.ru/blog/echomsk/1298010-echo/. 64

65.Євромайдан благословили священики трьох Церков// 2014. [Електронний ресурс]-режим доступу: http://expres.ua/news/2013/11/29/97800-yevromaydan-blagoslovyly-svyashchenyky-troh-cerkov. 64

66.Итоговый отчет по работе с 14 апреля по 27 апреля[Електронний ресурс]-режим доступу: https://vk.com/page-68050351_47088972. 64

64

ДОДАТКИ 65

Основные высказывания Сергея Лаврова по итогам голосования в Донецкой и Луганской областях 65

12 мая, 14:19 UTC+4 По словам главы МИД РФ, без участия оппонентов киевского режима в диалоге по ситуации на Украине выход из кризиса не будет найден. 65

МОСКВА, 12 мая. /ИТАР-ТАСС/. Россия уважает волеизъявление жителей Донецкой и Луганской областей, реализация его итогов должна идти без рецидивов насилия, путем прямого диалога с Киевом. Об этом заявил министр иностранных дел РФ Сергей Лавров. 65

"Что касается итогов референдумов, которые прошли в Донецкой и Луганской областях, то, как я понимаю, вскоре будут объявлены официальные результаты, предварительные уже оглашены. Ранее было распространено сообщение пресс-службы президента РФ по этому вопросу, - сказал Лавров. - В нем отмечается, что мы, естественно, самым внимательным образом следили за подготовкой и проведением этих референдумов, что мы отметили высокую явку населения, несмотря на попытки сорвать голосование, в том числе сделать это с использованием боевиков-ультрарадикалов, с использованием армии, с использованием тяжелых вооружений против мирных граждан. Это, к огромному сожалению, привело к человеческим жертвам". 65

О диалоге международного сообщества по ситуации на Украине 66

Донецк и Луганск отплыли от Украины 68

Корреспондент Первого канала провел обычный день в Славянске Донецкой области 72

ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що ЗМІ постають головною зброєю у веденні інформаційних війн. За допомогою медіа можна маніпулювати громадською думкою, впливати на прийняття важливих стратегічних рішень, змінювати кордони без застосування реальної зброї. Сьогодні не так важливо мати численну армію або надвелику територію, достатньо володіти низкою потужних засобів масової інформації.

У наш же час виникнення таких понять як « інформаційна війна» , «медіа-агресія» , « інформаційна безпека» свідчить не тільки про тісний зв'язок мас-медіа з конфліктними ситуаціями, а й про те, що у збройних конфліктах сучасності боротьба на інформаційному полі не менш важлива, ніж безпосередньо військові дії.

В останні півроку Україна стала жертвою інформаційної війни Росії. ЗМІ РФ зробили і роблять все можливе для повного дезорієнтування в ситуації та прихилення всіх фактів на свій бік. Для цього існує ціла низка засобів масової комунікації, які функціонують на різних рівнях. Для протистояння інформаційній агресії, необхідно докладно проаналізувати основні методи та стратегії, до яких вдаються російські медіа.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та визначенні

основних методів ведення інформаційної війни Росії проти України у вимірі засобів масової інформації.

Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:

1. дослідити теоретико-методолічну базу поняття «інформаційної війни», виділити методи та стратегії ведення інформаційної війни;

2. дослідити російські ЗМІ в призмі інформаційної війни проти України;

3. методом контент-аналізу провести дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України;

Об’єктом дослідження є медійна складова інформаційної війни.

Предметом дослідження є аналіз російських ЗМІ, як основної зброї інформаційної війни проти України.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: теоретичний – для визначення поняття «інформаційна війна» та її основних складових, та емпіричний – для дослідження основних методів та стратегій ведення інформаційної війни в засобах масової комунікації.

Наукова гіпотеза. Засоби масової інформації є основною складовою ведення інформаційної війни.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, загальним обсягом 60 стр

У вступі визначено актуальність дослідження, поставлена мета та основні задачі, у межах об’єкта виокремлено предмет, подана коротка характеристика представлених розділів.

У першому розділі розглянуто теоретико-методологічні підходи до поняття «інформаційна війна», визначені основні ознаки та функції.

У другому розділі представлений повний аналіз найвпливовіших засобів масової інформації Росії, до яких відносяться друкована преса, телебачення та соціальні мережі. Визначені основні складові ефективності інформаційної війни Росії проти України. Виокремленні основні засоби пропаганди та маніпуляції масовою свідомістю.

У третьому розділі проведений контент-аналіз на виявлення в новинах з різних російських засобів інформації методів пропаганди. Досліджено питання чому Україна виявилася неефективною у веденні інформаційної війни проти Росії.

Завершують дослідження висновки, у яких наведено основні результати роботи.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА»

1. Поняття «інформаційної війни»

Термін « інформаційна війна » сьогодні використовується досить широко, однак однозначного визначення цього поняття поки немає. Інформаційна війна сьогодні трактується як :

- Комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби;

- Комунікативна технологія впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника при одночасному захисті власної інформації і своїх інформаційних систем;

- Комунікативні технології впливу на масову свідомість;

- Протиборство між державами в інформаційному просторі з метою завдати шкоди інформаційним системам, процесам і ресурсам (інформаційно-технічна війна), підриву політичної та соціальної систем, а також масованої психологічної обробки особового складу військ і населення з метою дестабілізувати суспільство і державу (інформаційно-психологічна війна) [1].

Є й інші визначення, які, по суті, повторюють наведені. Водночас існує думка, що «невійськові війни», до яких належить і «війна інформаційна» , не можуть бути предметом науки про війну. Проте думка це досить спірна. До того ж термін «інформаційна війна» використовується в даний час настільки широко і так глибоко проник в наукову, журналістську, та й побутову лексику, що змінити що-небудь в його використанні не представляється можливим. Тому особливого значення набуває експлікація поняття «інформаційна війна» згідно новому об'єкту і нових умов [1].

Наведені вище визначення свідчать про те, що термін «інформаційна війна» використовується у двох смислових варіантах: гуманітарному та технічному. У гуманітарному сенсі «інформаційна війна» розуміється як ті чи інші методи трансформації інформаційного простору. У цьому випадку мова йде про атаки на структури породження інформації, про нав'язування моделі світу, яка покликана забезпечити бажані типи поведінки. У технічному - як цілеспрямовані дії, вжиті для досягнення інформаційної переваги шляхом нанесення шкоди інформації, інформаційним процесам та інформаційним системам противника при одночасному захисті власної інформації, інформаційних процесів та інформаційних систем. Зрозуміло, що об'єктами поразки в «інформаційних війнах» будуть, в першому випадку, психіка і свідомість людини , у другому - інформаційна інфраструктура. Таким чином, одним терміном - інформаційна війна - позначаються процеси, засоби і методи реалізації яких кардинально різняться: комп'ютерний вірус не може вплинути на здоров'я людини, а стан суспільної свідомості та панівна в суспільстві картина світу не впливає на роботу інформаційно-телекомунікаційних систем [1].

У той же час поняття «інформаційна війна» неможливо експлікувати без уточнення понять, які входять до його складу і, в першу чергу, без з'ясування суті поняття «війна». Одним з найбільш поширених визначень цього поняття наведене В.Ф.Піліпенком в своєму словнику: «Війна – соціальне явище, що являє собою одну з форм вирішення протиріч між державами, народами, націями, класами і соціальними групами засобами збройного насильства». Звичайно війна це вже не протиріччя, а протиборство і головною відмінною рисою її є не застосування засобів збройного насильства (навряд чи до них можна віднести психотропні засоби , саботаж , дезінформацію « Несмертельна зброя», а можливість повного або часткового фізичного знищення інфраструктури протиборчої сторони, включаючи її базового елементу - людини. Тобто, війна є протиборство двох соціальних систем, в ході якого допускається фізичне знищення елементів структури протиборчих систем, включаючи людину. Виходячи з цього війною слід називати тільки ті соціальні явища, в яких виконуються обидві умови:

• обидві сторони знаходяться в стані активної протидії (тобто протиборства);

• в ході цього протиборства можуть фізично знищуватися елементи інфраструктури кожної зі сторін [2].

Іншими словами явище це носить симетричний характер. Цим війна відрізняється від терористичного акту. Незважаючи на те, що терор, так само як і війна, допускає (передбачає) можливість фізичного знищення елементів системи супротивної сторони, терор - явище асиметричне : одна з протиборчих сторін перебуває у стані війни, інша - в стані миру. При цьому для ідентифікації соціального явища в якості війни цілі, засоби, методи її ведення не мають ніякого значення.

Що стосується засобів і методів ведення війни в традиційному розумінні і війни інформаційної, принципів, на яких заснована, то вони абсолютно різні. Інформаційної зброї, як такої, взагалі не існує. Все, що називається фахівцями інформаційним зброєю (засоби масової інформації, електронні засоби, лінгвістичні засоби), є насправді певним типом інформаційних зв'язків елементів соціальної структури або засобами їх регулювання, які можуть призвести як до конструктивних, так і до деструктивних наслідків на об'єкта впливу. Тому в інформаційній війні виграє той, хто зуміє забезпечити більш ефективний захист свого простору від вторгнення неадекватної і неправдивої інформації. Багато країн світу так і роблять – створюють у себе системи захисту від інформаційної агресії. У Франції , наприклад , по телебаченню дозволяється показувати не більше 50 % іноземних фільмів, абсолютна більшість яких, як відомо, американські [4].

На концептуальному рівні можна сказати, що держави прагнуть придбати інформацію, що забезпечує виконання їх цілей. Знання про інформацію, якою володіє противник, є засобом, що дозволяє підсилити вашу могутність і знизити могутність вашого ворога.

Інформаційна війна – це будь-яка атака проти інформаційної функції, незалежно від застосовуваних засобів.

Інформаційна війна – це будь-яка дія захисту наших власних інформаційних функцій, незалежно від застосовуваних засобів.

Інформаційну війну можна використовувати як засіб для проведення стратегічної атаки або протидії.

Тим не менш, сучасні засоби виконання інформаційних функцій зробили інформацію вразливою до прямого доступу і маніпуляції нею. Сучасні технології дозволяють противнику змінити або створити інформацію без попереднього отримання фактів і їх інтерпретації. Ось короткий список характеристик сучасних інформаційних систем, що призводить до появи подібної уразливості: концентроване зберігання інформації, швидкість доступу, великі можливості інформаційних систем виконувати свої функції автономно.

Існує 3 основні цілі інформаційної війни:

• контролювати інформаційний простір , використовуючи його у власних цілях його, захищаючи при цьому військові інформаційні функції від ворожих дій ( контрінформацію ) .

 • використовувати контроль за інформацією для ведення інформаційних атак на ворога.

  • підвищити загальну ефективність збройних сил за допомогою повсюдного використання військових інформаційних функцій [6].

Існує кілька визначень інформаційних воєн. Хотілося б навести деякі з них. Отже, за визначенням Н.І. Панаріна, інформаційна війна – це «комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби». Є інше визначення: « інформаційна війна – це комунікативна технологія впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника з метою досягнення інформаційної переваги в інтересах національної стратегії, при одночасному захисті власної інформації і своїх інформаційних систем» ( Швець Д.А.). Друге визначення видається більш точним і більш повно розкриває суть інформаційних воєн, спрямованих на встановлення контролю над інформаційним простором і механізмами прийняття державних рішень.

В інформаційній війні можна виділити три основних етапи:

•  Визначення цілей (навіщо вона потрібна і що необхідно отримати в результаті );

• Визначення стратегії, яка має враховувати чотири базових компоненти комунікаційної технології : підготовку повідомлення, визначення каналу комунікації та цільової аудиторії, на яку орієнтовано повідомлення, вибір комунікатора;

• Складання плану тактичних заходів [6].

В даний час інформаційні війни виходять на авансцену можливих варіантів домінування в інформаційній сфері. При цьому необхідно розрізняти два напрямки ведення інформаційних воєн: безпосередньо інформаційне та психологічне. У першому випадку об'єктом впливу стають комп'ютери та інформаційні системи, у другому – масова свідомість. Відповідно, залежно від цього вибираються способи впливу.

У ході інформаційної війни необхідно планувати власні ресурси і ресурси противника з урахуванням таких факторів:

• Розподіл кампанії в часі і просторі.

• Наявність відповідної матеріально-технічної бази.

• Можливість залучення висококваліфікованих фахівців.

• Наявність відповідної фінансової бази.

• Доступ до засобів масової інформації.

У разі проведення психологічної війни на перше місце виходять процеси формування громадської думки. У цьому випадку ефективно впливає применшення значущості тієї чи іншої події, недопущення його в інформаційний простір , використання в ході комунікативної кампанії «спіралі мовчання», тобто уявлення думки меншості, як думки більшості населення.

Використання інструментарію психологічної війни в ході війни інформаційної дозволяє, з одного боку, зруйнувати наявну інформаційну систему, з іншого – провести зміну комунікативної установки в суспільстві і, таким чином, підпорядкувати його інтереси інтересам сторони-агресора [7].

Головним же інструментом інформаційного впливу є новина. Американські фахівці дають новини таке визначення: «Новина – це порушення норми, яке завжди є асиметричним» (американський військовий словник термінів, 1965). Отже, можна зробити висновок про те, що успішність інформаційної зброї укладена в ступені його асиметричності .

Асиметричність інформаційного впливу особливо проявляється в негативних контекстах. Це може бути, наприклад, звинувачення або спростування, що викликають неадекватну суспільну реакцію. Асиметричні інформаційні дії мають більше шансів на успіх, так як їм не можна протиставити логічно обґрунтовану відповідь, саме тому асиметричність стає єдиним можливим варіантом у разі зіткнення з сильнішим противником. Також до асиметричності можна віднести нереагування на ті чи інші вимоги, висунуті нейтральною або протилежною стороною. Політика нереагування досить активно використовується США, і цьому існує маса прикладів [9].

В рамках інформаційно-психологічних операцій комунікативні програми можуть бути спрямовані на:

• реструктурування ворожих відносин обраних індивідів і груп;

• посилення відносин дружньо налаштованих індивідів і груп;

• підтримка постійної нейтралізації тих, чиї відносини є неструктурованими, хто є «безпечним», будучи нейтральним.

Розробляючи в даному випадку план тактичних заходів , необхідно брати до уваги такі відомості:

• визначення цільової аудиторії в даному суспільстві;

• переконання , відносини , думки і мотивація цільових аудиторій;

• аналіз точок уразливості в даній моделі поведінки;

• визначення найбільш ефективних каналів для досягнення мети;

• вторинне дослідження ефекту першого етапу інформаційної війни [11].

Таким чином « інформаційна війна» – це різновид протиборства соціальних систем, в ході якого допускається ( передбачається ) фізичне знищення елементів інфраструктури протиборчих систем, а головним засобом ведення є інформаційні технології .