Розділ іі. Вміння управляти собою.

2.2.1. Придумати оповідання на педагогігну тему.

За якими показниками можна визначити досконалий професійний голос? Визначте його роль в професійній дії.

Дайте характеристику різних елементів емоційно-образної виразності і розкрийте їх взаємозв’язок.

2.2.2. Створення творчого робочого самопочуття, емоційно-психологічне настроювання на роботу (знання м’язових “зажимів”).

Розминка:

• “Сліпий і поводир” – група учасників ділиться на пари, члени якої стають один за одним. Перший учасник – “сліпий”; він закриває очі і довіряється іншому. Другий – “поводир” – стає з заду і бере першого за лікті. Його завдання: вести партнера по аудиторії, забезпечуючи його безпеку (Не зіткнутись із іншими, предметами). Пари рухаються, міняючись ролями. Час виконання 4-5 хвилин.

• “Підтримка”. Вправа теж виконується в парах, члени якої тісно встають спинами один до одного. Завдання – присідати і вставати без допомоги рук. Час виконання 4-5 хвилин.

2.2.3. Розвиток уяви.

• Перетворити не цікавий предмет, чи тему в цікаві.

• Гра в дитячі ігри.

• Знайти схожість або спільне між різними предметами.

• Скласти розповідь від імені предмета або описати предмет як людину (вік., характер, звички і т.д.).

2.2.4. Завдання мікро групам: описати якомога більше способів, якими вчитель може зняти нервову напругу, що виникла на уроці. Записи узагальнюються, класифікуються. Деякі апробуються.

Обговорення:

1. Які причини виникнення нервової напруги і їх вплив на здоров’я вчителя.

2. Яка роль і значення здатності переключатися?

3. Перечисліть засоби переключення “за кілька секунд”.

2.2.5 Імітаційна гра: зайдіть в клас в образі директора, завуча, вчителя. Проаналізуйте як при цьому змінюється внутрішній стан.

2.2.6. Визначте (на основі запропонованої таблиці: А.П. Чернявская. Педагогическая техника в работе учителя. –М., 2001. – С. 91), якого рівня ви хочете досягнути в розвитку якостей індивідуального підходу до учнів. Намітьте шляхи розвитку виділених якостей.

Розділ ііі.

Вміння різних видів інструментовки педагогічних засобів впливу.

2.3.1. Проаналізуйте свої взаємини з рідними, оцініть свої стосунки з друзями, критично обдумайте ставлення до інших людей.

На основі стосунків будуватиметься вся ваша професійна діяльність. Через це доцільно прислухатися до порад Д. Карнегі у книзі “Як знаходити друзів і впливати на людей” (К., 1989. –С. 185).

Починайте з похвали та визнання переваг іншої людини;

Визнайте свої власні помилки, перш ніж критикувати іншого;

Дайте людині можливість зберегти своє власне обличчя;

Ставте запитання замість того, віддавати накази;

Хваліть людину за кожен навіть скромний успіх;

Створіть людині добре ім’я, щоб вона намагалася жити відповідно до нього;

Використовуйте заохочення. Дійте так, щоб недолік який ви хочете в людині виправити, виглядав легко виправним, а справа, якою ви прагнете її зацікавити, такою, що легко досягається;

Дійте так. Щоб було приємно виконувати те, чого ви хочете.

2.3.2. проаналізуйте своє ставлення до батьків. Хай допоможе в цьому вам Я. Корчак (Правила життя: Вибр. –К., 1989. –С. 446)

“Перше слово дитини – “мама”.

Не пам’ятаю, чи хто мені сказав, чи прочитав в книзі, що найстародавніше слово, яке придумали первісні люди, було саме “мама”, тому слово “мама” схоже в багатьох мовах.

За грецькою – мémер, за латинською – mater, за французькою – mere, за німецькою – mutter.

Моя мама – ma mere – meine mutter – mea mater – мua меmep.

Вже немовля знає свою матір. Ще не говорить, не вміє ходити, а вже простягає ручата до матері. Впізнає її на вулиці, коли вона наближається, ще здалеку всміхається. Навіть сліпі від народження діти і ті, втратили зір. Торкаючись рукою обличчя матері, пізнають її і говорять: “мама – матуся – мамочка”.

Мама добра, весела або сердита, або сумна, здорова або хвора. Мама дозволяє, дає, забороняє, хоче або не хоче. Пізніше бачиш й інших матерів, не тільки свою. І довідуєшся, що матері є молоді, веселі, ті, що посміхаються, є стурбовані, стомлені, виснажені працею, є дуже освічені і не дуже, багаті і бідні, в шляпі або в хустині.

Неприємно, коли мама вийшла і довго не повертається. Буває, мама кожен день ходить на роботу або на довго поїде. Важко визнати, що є на світі сироти.

А ще пізніше чуєш або прочитаєш в газеті, що якась мати підкинула дитину. Вона навіть не пам’ятає матір. І не має в неї фотокартки і нічого на згадку. І так вчинила саме мати, яка повинна бути найближчою.

Чим ви можете пояснити подібну жорстокість?

Визначте засоби взаємодії класного керівника з батьками учнів?

У чому особливість відносин “мати – дитина”?

2.3.3. у вихованні часто використовуються такі засоби педагогічного впливу як переконання(1), примусу, присилування, людини(2), заохочення (3), та покарання(4), громадська думка (5) і поговір (6).

Визначте позитивну (+) і негативну (-) оцінку цих виховних заходів. Які з висловлених тверджень є, на ваш погляд, хибними?

Обґрунтуйте свої висновки.

№ п/п	Засоби виховання	Переконанн	Примус	Заохочення	Покарання	Громадська думка	Поговір
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Часто переконання буває більш дієвим, ніж сила. (Езоп)
2.	Всяк має достатню силу, щоб виконати те, в чому він впевнений. (І. В. Гете)
3.	Звикаючи чинити все без роздумів, без переконання в істині та добрі, а лише за наказом, людина стає знеохоченою щодо добра і зла, і без докору сумління здійснює вчинки, що суперечать моральному почуттю, виправдовуються тим, “що так наказано”. (М. О. Добролюбов)
4.	Переконання є небезпечними ворогами істини, ніж неправда. (Ф. Ніцше)
5.	Примусові заходи виправдовуються розумом і приписуються совістю, звичайно. З застереженням, що вони не будуть більш суворими і обмеженими, ніж необхідно для користі. (М. Г. Чернишевський)
6.	Хоч як це дивно. Найтвердіші, непорушні переконання є найповерховішими. Глибокі переконання завжди рухливі. (Л. М. Толстой)
7.	Похвала корисна хоча б тому, що зміцнює нас у доброчинних намірах. (Ф. Ларошфуко)
8.	Ті, хто пожадливі до похвали, бідні на заслуги. (Плутарх)
9.	Хвала не може зміцнити чесноти. Про добро, що чиниться людиною, краще за все промовчати. Наслідувати добрий приклад – ось найщиріша похвала. (М. Ганді)
10	Люди рідко бувають достатньо розумними, аби віддати перевагу корисній догані, а не небезпечній похвалі. (Ф. Ларошфуко)
11	Перш ніж ганити, завжди треба подумати, чи не можна знайти вибачення. (Г. Ліхтенберг)
12	Хочете, щоб люди повірили в ваші чесноти? Не вихваляйтеся ними. (Б. Паскаль)
13	Нагороджуючи добрих, ми тим самим караємо лихих. (Д. Дідро)
14	Ласкою майже завжди досягнеш більшою, ніж грубою силою. (Езоп)
15	Карай не тільки за вчинок, але й за намір. (Періандр)
16	Коли людина каже неправду, то один зневажливий погляд – це вже достатнє й найдоцільніше покарання. (І. Кант)
17	Покарання – дуже важлива справа; воно вимагає від вихователя величезного такту та обережності. (А. С. Макаренко)
18	Якщо... карати дитину за погане і нагороджувати за добре, то вона робитиме добро з користі. (І. Кант)
19	Громадська думка править людьми. (Б. Паскаль)
20	Поговір – це лихо, що швидше за все на світі. (Вергілій)
21	Чим вище силкується показувати себе людям, тим нижче станеш з їх погляду. (Л. М. Толстой)
22	Інколи трапляється, що немає думки шкідливішої, ніж громадська думка. (Н. Шамфер)
23	Було б дуже добре, якби люди вміли поєднував в собі такі протилежні якості, як любов до чесноти й байдужість до громадської думки, запал до праці й байдужість до слави. (Н. Шамфер)