3.2. Цілі слухання

Управління власною увагою — навичка, яку необхідно постійно

вдосконалювати. Один з засобів концентрації уваги в умовах великого обсягу

інформаційних повідомлень — уміння точно визначити, якого роду інформація

необхідна в даній конкретній ситуації. Встановлено, що ефективність процесу

слухання зростає, якщо слухачу вдається сформулювати мету отримання

інформації, тобто відповісти на питання «для чого я слухаю це?». На думку

фахівців, цілями процесу вислуховування можуть бути розуміння, запам’ятання, аналіз і оцінка змісту інформації, а також довірчі відносини зі співрозмовниками.

На рис.3.2 умовно зображено співвідношення енергетичних витрат, що

вимагаються від слухача, та рівнів слухання.

0

1

2

3

4

5

Здатність слухати

Слухати, щоб запам'ятати зміст

Слухати, щоб допомогати іншим

Рівні слухання рівень енергетичних витрат

Рис.3.2. Шкала енергетичних витрат в ході процесу слухання

Як бачимо, виділені рівні відповідають меті, що ставить перед собою

слухач в конкретній ситуації. Інакше кажучи, поставити мету — означає

визначити, який рівень слухання адекватного даної ситуації.

Наприклад, якщо вам належить отримати вказівки, як працювати зі

вибуховою речовиною, ви будете слухати, щоб зрозуміти і запам'ятати

інструкції. Якщо вам потрібно придбати комп'ютер для вашої організації, то ви

будете прагнути не тільки зрозуміти і запам'ятати почуту інформацію, але також проаналізувати і оцінити її. Якщо хтось з ваших знайомих втратив близьку людину, вряд чи метою слухання в цій ситуації буде запам’ятання і оцінка інформації: від вас очікуватимуть емоційного розуміння стану співрозмовника (тобто емпатійного слухання). Враховуючи величезну різноманітність ситуацій, в яких ми перебуваємо, потрібно бути готовими постійно переходити з одного рівня слухання на інший. Дуже часто проблема поганого слухача пов'язана з його неспроможністю визначити відповідний ситуації рівень слухання. Наприклад, під час лекції студенти просто слухають, в той час як для успішної здачі іспиту їмнеобхідно чути, щоб зрозуміти, зберегти, проаналізувати і оцінити зміст сказаного лектором.

Поставлена мета вимагає від слухача володіння певними навичками роботи

з інформацією. Так, мета «чути, щоб зрозуміти» передбачає пошук ключових

слів і фраз, які в загальному вигляді формулюють основні проблеми, що

обговорюється. Реалізація мети «краще запам'ятати інформацію» потребує

володіння різноманітними мнемонічними техніками, найбільш відомі з яких —

ведення записів, повторення, перефразування почутого, візуалізація (тобто

асоціація імен, місць, цифр з конкретними візуальними образами). Мета «аналіз

і оцінка змісту» вимагає уміння розпізнавати помилки в аргументах і

твердженнях відправника інформації, здатності розрізняти факти і оцінки.

Один з ефективних засобів, що допомагають людині зосередитися, —

управління емоціями. Почуття ненависті, страху, щастя або горя, сильні емоційні переживання можуть стати причиною того, що спроможність чути іншого знизиться. Людина може особливо емоційно реагувати на ті або інші слова або фрази. У однієї сильні емоції виникають при слові «податки», у іншої — при слові «дитина». Подібна реакція зумовлена біографічним досвідом людини, тими або іншими життєвими травмами. Усвідомивши, які саме слова, фрази і теми викликають у нас сильні емоції, ми одержуємо в своє розпорядження засоби самоконтролю: можливість або вчасно закрити хвилюючу тему, або дати собі звіт в тому, що в даний момент ми стаємо неуважними слухачами.

Таким чином, спроможність чути іншого як умова успішної міжособистісної

комунікації вимагає постійного тренування і вдосконалення, чому, безумовно, сприяє знання факторів, які здатні впливати на цей процес.