- •Тема7. Міжнародний ринок цінних паперів
- •2. У широкому розумінні інвестиційний капітал – фін. Ресурси, майно, інтелект. Продукт.
- •3.Розвиток світових фондових ринків пройшов 4 етапи:
- •1 Етап: 1860-1914 рр. Бурхливий розвиток нац.. Фонд. Ринків, формування глоб. Ринок капіталу.
- •2 Етап: 1920-1945 рр. Починається розквіт світ. Фонд. Ринку.
- •3 Етап: 1945-1972 рр. Розвиток вал. І фін. Відносин.
- •4 Етап: 1973-… Радикальні перетворення нац.. Фонд. Ринків розв. Країн.
- •Характерні риси (тенденції):
- •Аутсайдерська модель
- •Інсайдерська модель
- •Тема 8. Особливості міжнародного оподаткування.
- •Тема 9. Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування
- •Внутрідержавне антиофшорне регулювання
- •Організація процедури відмивання “брудних” грошей
- •Стадії процесу відмивання “брудних” грошей
- •Способи відмивання “брудних” грошей
- •Практичні заходи, які здійснюються у міжнародному масштабі
- •Функції і діяльність фатф
- •Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням “брудних” грошей в офшорних центрах
- •Відмивання “брудних” грошей у країнах Центральної і Східної Європи
- •Тема 10. Сутність міжнародного фінансового менеджменту
- •Мфм: поняття та основні функції.
- •Фм тнк. Основні операції, роль тнк на міжнародному ринку інвестицій.
- •Специфіка зовнішнього середовища, прийняття рішень щодо ефективного розподілу фінансових коштів та їх збільшення.
- •Тема 11. Загальні напрями міжнародного фінансового менеджменту
- •11.1. Капітальне бюджетування
- •Тема 12. Ризики в міжнародному контексті.
- •12.1. Управління валютним ризиком
- •12.2. Ризики при прийнятті рішень про піі
- •12.3. Управління політичним ризиком
Внутрідержавне антиофшорне регулювання
Держави, чиї платники податків, рятуючись від податків, ховаються в податкових гаванях, намагаються удосконалювати законодавство, щоб міцніше закрити перед своїми громадянами ворота “податкового раю”. Введені правила і заборони поділяються на дві категорії. До першої відносяться розпорядження, які носять загальний характер, до другої — особливі правила.
Більшість договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених між країнами з високими податковими ставками і країнами з низькими податками, останнім часом переглянуто.
«Брудні гроші» - гроші здобуті злочинним шляхом. «Відмивання грошей» - сукупність ??? щодо приховання справжніх джерел їх походження і надають ??? легального походження.
Способи відмивання «брудних грошей» - сукупність стійких і повторювальних ознак, які характеризують певну поведінку, пов’язану з банківськими операціями. Вони визначають обсяг і можливості застосування таких операцій у процесі відмивання грошей.
Ще одне джерело появи “брудних” грошей – хабарі. Вони, як правило, не підлягають оподаткуванню, а тому негайно ж після одержання хабара стають “брудними” грошима, і якщо це великі суми, вони мають потребу в негайному відмиванні (зрозуміло, якщо джерелом хабара вже раніше не були “брудні” гроші).
Організація процедури відмивання “брудних” грошей
Тут нема, однак, твердих правил. Іноді учасникам великомасштабної злочинної “операції” вкрай необхідна процедура відмивання набутих коштів, а в інших випадках вони нею зневажають. Головним критерієм при прийнятті такого рішення є суб'єктивна оцінка ефективності місцевих правоохоронних органів, а також ступінь ризику викриття і кримінальної відповідальності за здійснені злочини. Приміром, випадки застосування витончених “технологій” відмивання грошей частіше зустрічаються в країнах, де ефективно діють сучасні законодавчі системи, які передбачають конфіскацію майна, отриманого в результаті злочину, причому такий захід розглядається і як засіб попередження подальших злочинів, і як вид покарання.
Розбіжності в масштабах, складності і витонченості методів відмивання грошей спостерігаються не тільки між окремими країнами, але також і між різними секторами злочинної діяльності. Показовою з цього погляду вважають ситуацію в Австралії, яка характерно відображає тенденцію розвинутих країн світу.
Стадії процесу відмивання “брудних” грошей
Процес відмивання грошей складається з ряду стадій чи фаз. Кожен процес окремо, зрозуміло, має свої особливості і відмінні риси. Загальними ж рисами виступають ознаки, виділені в кримінальному законодавстві цілого ряду країн. До них віднесені: заміна майна (включаючи гроші), набутого злочинним шляхом, його переміщення, приховування, прикриття, придбання, володіння, використання, співучасть, співробітництво. Серйозно впливають на складність процесу відмивання грошей численна ієрархічна організаційна структура виконавців злочину, раціональне, сплановане і засноване на “поділі праці” виконання завдань, мінлива “технологія” здійснення злочину і багатий вибір способів його виконання. До цього арсеналу входять використання фінансових установ завдяки зловживанням з боку банківських службовців, різноманіття видів банківських розрахунків і, звичайно, розмаїтість засобів переміщення через кордон готівки з використанням послуг корумпованих митних чиновників.
Дії “відмивателів” грошей у банківській сфері набувають певних обрисів, залежно від інституціонально-юридичних умов, які властиві даній фінансовій системі. До таких умов відносяться:
способи і характеристика «введення» готівки у фінансову систему;
способи переміщення коштів у цій системі;
умови “виведення” коштів з даної системи.
Кожна з фаз має риси, які характерні для даного процесу, і сама вже є відмиванням грошей. Процес цей може набувати форму лише єдиної стадії. Це викликане можливістю (чи необхідністю) переривання всієї процедури з боку виконавців, представників фінансової установи або в результаті дій правоохоронних органів.
Стратегії відмивання «брудних грошей»:
Стадія розміщення – доходи, які одержані безпосередньо від злочину, вперше розміщуються у фінансових установах або використовуються для купівлі різних активів
Маскування – перша спроба приховування або маскування джерела надходження й ідентичності власника грошей
Стадія інтеграції – гроші вводяться в господарські структури і фін. системи з метою їх ??? з усіма присутніми там коштами.
У першій фазі виконавці злочину вводять готівку, яка походить прямо від злочину, у будь-який банк чи іншу фінансову установу. Такі виконавці, найчастіше організовані в злочинні групи, зазвичай готівку, отриману, наприклад, від збуту наркотиків, спочатку накопичують на легально функціонуючих оптових базах, складах і навіть басейнах.
На другій стадії виконавець намагається відокремити гроші від їхнього нелегального джерела, проводячи серію фінансових угод (як видозміни, так і переміщення). Виконавець сподівається тим самим домогтися того, щоб зв'язок грошей, які відмиваються, із джерелом їхнього походження знайти було ще важче або зовсім неможливо.
Третя, остання, стадія — це фабрикація пояснень про нібито законне походження відмитих активів, а також введення їх у легальний обіг шляхом інвестування чи скуповування майна.
У багатьох випадках у процесі відмивання грошей кожна стадія досить чітко відділена від інших.