12.3. Управління політичним ризиком

Політичний ризик відноситься до наслідків, котрі виникають в результаті майбутніх змін політики тієї чи іншої країни, невизначеності і нестабільності урядового курсу по відношенню до бізнесу або інвесторів. Зміни законів і правил ведення бізнесу можуть вплинути на ведення справ, відтак у функцію міжнародного фін. менеджменту входить оцінка ступеня впливу політичного ризику на фінансовий стан компанії і розроблення методів його зниження.

Можливими змінами в політиці по відношенню до міжнародного бізнесу і інвесторів може бути:

• запровадження контролю за обліком валют, що обмежує чи блокує спроможність філії переказати прибуток своїй базовій компанії;

• запровадження контролю за цінами;

• зміни у валютному законодавстві, що перешкоджає виконанню міжнародних контрактів або репатріації валютної виручки;

• зміни юридичної бази, що заважає здійснювати підприємницьку діяльність;

• внесення змін у арбітражне право;

• експропріація або націоналізація;

• урядове втручання у ведення бізнесу або управління активами у відкритій формі (офіційне регулювання, ліцензування, контроль над цінами) і в прихованій (бюрократичні тяганини, вимагання хабарів, різниця в платежах за послуги інфраструктури, конвертація валюти за дискримінаційним валютним курсом тощо);

• зміни в оподаткуванні як корпоративних прибутків або доходів, так і доходів фізичних осіб. Зміни податкових законів можуть мати більший вплив на вартість фірми, ніж націоналізація та експропріація. І оскільки ймовірність податкових змін набагато вища, саме вони становлять основне джерело політичного ризику.

Оскільки політичний ризик відноситься до подій, котрі можуть відбутись в майбутньому, точних методів його виміру не існує. Використовуються суб’єктивні і кількісні методи.

Суб’єктивні: 1) відвідування керівництвом компанії країни, що розглядається (метод “великого турне”) і 2) звернення до консультативних фірм (метод “Дельфі”).

Кількісні методи: 1) статистичний, який ґрунтується на історичних кореляціях між деякими вимірюваними змінними і наступними збитками через політичний ризик і 2) висновки на основі соціально – політико - поведінківській теорії, яка враховує чинники, котрі призводять до дій, що мають своїми результатами втрати через полі­тичний ризик.

Усунути або повністю контролювати політичний ризик неможливо, але є заходи, котрі зменшать вплив несприятливих політичних дій на фірму:

- розуміння приймаючою стороною (урядом, громадянами) взаємної вигоди від інвестицій. Формальною процедурою є консесійна угода, в якій застережуються права і зобов’язання іноземної компанії.

- отримання страхового полісу в урядовому агентстві щодо страхування політичних ризиків.

- орієнтація материнської компанії в її зарубіжній інвестиційній діяльності на ринки місцевих кредиторів або розміщення своїх акцій серед місцевих інвесторів.

- угода про спільну діяльність.

- передача вирішення суперечливих моментів на розгляд Міжнародного центру вирішення інвестиційних суперечок (МЦУІС).