Тема 9. Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування

1. Втеча від податків та ухилення від них

2. Основні методи, які обмежують операції через офшорні центри

3. Відмивання «брудних грошей» як процес. Організація процедури відмивання «брудних грошей», способи

4. Основні напрями протидії відмиванню «брудних грошей»

1. «Втеча» від податків – штучне зниження податкових зобов’язань до такого рівня, при яком оподаткування досягає найменшої величини.

Критерії, які можуть бути корисні для розмежування між легальною і нелегальною втечею від податків:

• Мотиви діяльності платника податків (навмисні дії)

• Фіктивний характер діяльності

• Розміри вигоди, одержуваної завдяки ухиленню від податків

• Оцінка компетентних органів

Способи зниження як податкового зобов’язання, так і самого податку:

1. Прибуток може бути перетворений на капітал шляхом використання механізму виплати дивідендів

2. Оплата товарів чи послуг може бути зроблена з вигодою для виробника у формі позик, нерідко безвідсоткових

3. Використання юридично оформленої спільної власності на паритетних засадах у відношенні доходів чи активів, які можуть бути передані у руки особи, яка користується звільненням від податків чи оподатковується за нижчими ставками

4. Капітал компанії може бути представлений у формі позик, завдяки чому оподаткування стає менш обтяжливим.

Інша характерна риса запобігання сплати податків – часте використання послуг професійних радників.

Ухилення від сплати податків набуває схожих між собою форму різних країнах. Найбільш популярні:

• Неповідомлення про джерело доходу, яке підлягає оподаткуванню,а також прибутку

• Не оголошення повної суми доходу, яка підлягає оподаткуванню, повідомлення про витрати, які не були понесені, або повідомлення про їхні розміри вищі, ніж вони були зроблені в дійсності

• Використання декларацій про доходи посилань на пільги, які поширюються на дітей, яких у платника податків немає, чи відрахування на амортизацію машин і устаткування, яких не існує

• Невиплату податковим відомствам податків, якими обкладається зарплата найманих платником податків працівників.

Велика частина перерахованих зловживань доповнюється складанням фальшивих рахунків і фальсифікацією податкових документів.

Один з розповсюджених способів ухилення від податків у власній країні - переміщення діяльності чи капіталу в іншу країну, завдяки чому вони стають схованими від національних податкових служб. Одержання інформації за кордоном для них стає справою важчою, ніж усередині країни. Іноземні фінансові документи, які завищують витрати із закупівлі і занижують надходження від продажу, мають більше шансів на довіру до них з боку податкового відомства, ніж подібні документи, складені у власній країні. Крім того, платник податку може скористатися з можливості переселення за кордон — в офшорний центр.

Боротьба з ухиленням від податків пов'язана насамперед із встановленням (ідентифікацією) власника доходу, що змушує податкові відомства одержувати інформацію з найрізноманітніших джерел.

Багато держав вважають валютний контроль істотним елементом боротьби з ухиленням від податків. До таких країн відносяться Австралія, Австрія, Бразилія, Данія, Франція, Греція, Норвегія, Нова Зеландія, Ізраїль, Португалія, Швеція, Україна, Росія. Перераховані заходи являють собою загальну податкову систему окремих країн і не мають на меті вирішення проблем, пов'язаних з міжнародним ухиленням чи втечею від податків. Тому більшість країн вжило особливих заходів, які дозволили боротися з таким злом у міжнародному масштабі.

Заходи, прийнятті в міжнародному масштабі

Розробка і вживання заходів з протидії ухиленню від сплати податків з використанням при цьому офшорних центрів стали однією з головних цілей фінансових органів багатьох країн. Загальновизнано, що такі дії повинні носити як внутрідержавний, так і міжнародний характер. В другому з названих варіантів потрібна координація зусиль у рамках існуючих міжнародних організацій, а також укладення спеціальних угод між двома або великою кількістю держав.

До найбільш впливових міжнародних організацій, які приступили до протидії зловживанням, що відбуваються в офшорних центрах, відносяться Європейський Союз і Організація Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР). Разом з тим, до держав, які уклали двосторонні і багатосторонні угоди з даної проблеми, відносяться США, Японія, Канада, Франція, Німеччина й Велика Британія.

Європейський Союз уже багато років займається проблемою ухилення від сплати податків. Комісія Європейського Союзу при кожному зручному випадку наполягала на тому, що бажано ввести в практику принципи фіскальної справедливості, які б “були здатні запобігати фіскальним шахрайствам й ухиленню від сплати податків”.

Країни — члени ОЕСР обмінюються між собою досвідом боротьби з нелегальною практикою податкових зловживань, а також надають одна одній матеріали і документи з цієї проблеми