4. Функції плеври.

Кожна легеня оточена мішком ― плеврой (мал.1.5), це серозна оболонка легенів. В ній розрізняють два листки: легеневий та пристінковий. Зовнішній листок серозного мішка легенів ― парієтальний (пристінковий) листок плеври прилягає до внутрішньої поверхні грудної стінки і діафрагми, внутрішній ― вісцеральний (легеневий) щільно покриває з усіх боків саму легеню. Між легеневим і пристінковим листками плеври знаходиться щілина плеври, яка називається плевральною порожниною. Права та ліва щілина плеври між собою не сполучаються. При русі грудної клітки внутрішній листок звичайно легко ковзає по зовнішньому. Повітря в щілині плеври немає, тиск ― негативний ― нижче атмосферного. В умовах спокою внутриплевральний тиск у людині в середньому на 4,5 тор нижче атмосферного (-4,5 тор). Тиск всередині легенів дорівнює атмосферному, що забезпечує нормальну функцію легенів: вони не відходять від стінок грудної клітки при вдиху і розтягуються при збільшенні об′єму грудної клітки. Негативний внутріплевральний тиск сприяє збільшенню дихальної поверхні легенів при вдиху, поверненню крові до серця, і , таким чином, покращенню кровообігу і відтоку лімфи. Міжплевральний простір між легенями називається середостінням; в ньому знаходяться трахея, зобна залоза (тімус) і серце з перикардом, лімфатичні вузли і стравохід.

Мал.1.5

5. Функції кровоносних судин легенів.

Легенева артерія поділяється на дві гілки і несе венозну кров від правого шлуночка серця до правої та лівої легені. В легенях легеневі артерії розгалужуються на дрібні артерії, артеріоли та капіляри, постачають великі структури легенів і утворюють капіляри, що обплітають стінки альвеол (мал.1.4). В капілярах відбувається газообмін, кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем. Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворюють вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров поступає в ліве передсердя. Особливістю малого кола кровообігу є те, що по артеріях тече венозна кров, а по венах ― артеріальна.

Повітря в альвеолі відокремлено від крові в капілярі стінкою альвеоли, стінкою капіляра і в деяких випадках проміжним шаром між ними. З капілярів кров надходить до дрібних вен, які у свою чергу з′єднуються і утворюють легеневі вени, які несуть кров до лівого передсердя. Бронхіальні артерії великого кола кровообігу також приносять кров до легенів, а саме постачають бронхам та бронхіолам, лімфатичним вузлам, стінкам кровоносних судин і плеврі. Більша частина цієї крові відтікає до бронхіальних вен, а звідти ― до непарної (справа) та півнепарної (зліва). Дуже невелика кількість артеріальної бронхіальної крові надходить до легеневих вен.

6. Функції дихальних м′язів.

Дихальні м′язи ― це такі м′язи, скорочення яких змінює об′єм грудної клітини. М′язи, що спрямовуються від голови, шиї, рук і деяких верхніх грудних та нижніх шийних хребців, а також зовнішні межреберні м′язи, що з′єднують ребро з ребром, підіймають ребра і збільшують об′єм грудної клітки. Діафрагма ― м′язо-сухожильна пластина, що прикріплена до хребців, ребрам і грудині, відокремлює грудну порожнину від черевної. Це головний м′яз, який здійснює нормальний вдих. Діафрагма піднімається вгору, грудна клітина повертається в попереднє положення. Легені зменшуються в об′ємі, тиск збільшується і починається тік повітря назовні. Цикл дихання ― 16-20 раз в 1 хв. При посиленому диханні скорочуються не тільки головні дихальні м′язи, а і допоміжні м′язи (м′язи черевного пресу, грудей та шиї). Отож при посиленому видиху беруть участь м′язи, що знаходяться між ребер (внутрішні межреберні м′язи), прикріплені до ребер, нижнім грудним та верхнім поперековим хребцям, а також м′язи черевної порожнини; вони опускають ребра і притискують черевинні органи до розслабленої діафрагми, зменшуя таким чином ємність грудної клітки.