ПЕРЕДМОВА

Дисципліна “Операційний менеджмент” є базовою в підготовці майбутнього фахівця і має метою дати студентам теоретичні основи і практичні навички у вирішенні основних питань підприємницької діяльності, формуванні у студентів організаційного мислення, дати основи ефективного управління операційною системою підприємства.

Мета викладання дисципліни – формування у студентів навиків розробки та удосконалення операційної системи підприємства, вмінь ефективного управління галузевими операційними підсистемами, як основи забезпечення стратегічних цілей організації; комплексу знань щодо базових принципів, основних категорій, сучасних концепцій, теоретичних положень та практичних методів управління основною діяльністю підприємства.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен усвідомити, що операційна система є однією з найважливіших складових будь-якого підприємства, через що спеціалісту в галузі управління потрібно докорінне знання основ та категорійного апарату операційного менеджменту.

Вивчивши матеріали по управлінню виробництвом і операціями, майбутній менеджер повинен:

Мати уявлення:

– про роль управління виробництвом і операціями в системі функцій управління розвитком організації;

– про значення виробничої стратегії, її зв'язки зі стратегією всієї організації;

– про умови, в яких приймаються виробничі і сервісні рішення;

– про операційний підхід у структурних рішеннях;

– про систему внутрізаводського планування і її взаємозв'язок з виробничим циклом;

– про принципи сучасної системи управління якістю;

– про логіку процесів матеріально-технічного забезпечення у виробництві;

Знати:

– основні поняття операційного менеджменту;

– структуру елементів виробничої стратегії;

– основні етапи процесу прийняття виробничого (сервісного) рішення;

– види виробничих і організаційних структур;

– методи оцінки і вибору виробничих процесів;

– статистичні методи контролю продукції і процесу;

Вміти:

– здійснювати вибір цілей, задач і стратегій виробничої і сервісної діяльності в співвідношенні з загальними цілями і стратегіями організації;

– моделювати процес розробки стратегії виробництва;

– будувати дерево рішень і використовувати його для рішення проблеми, яка виникла в процесі виробництва або надання послуги;

– розробляти організаційні рішення при утворенні партнерств і проведенні реструктуризації;

– встановлювати виробничі потужності;

– застосовувати методи і моделі оцінки якості в різних сферах виробництва і послуг;

– встановлювати взаємозв'язки і партнерства з постачальники ресурсів.

Вступ

За останні роки операційний менеджмент зазнав значних змін і в даний час набув величезного значення для бізнесу. Сучасні вимоги до відновлення бізнесу, підвищення якості продукції, що швидко змінюються в умовах конкуренції і процесів, що їх забезпечують, а також загальний погляд на проблеми управління, свідчать про те, що правильне управління операціями є необхідною умовою для успішної роботи і виживання будь-якої фірми. Це означає, що вивчення стратегій і функцій операційного менеджменту являє собою невід'ємну частину якісного навчання в сфері бізнесу.

Операційний менеджмент – це наука для тих, хто бере безпосередню участь у процесі виробництва продукції або надання послуг. Операційні менеджери найнижчого рівня управління повинні вміти визначати найбільш раціональну структуру побудови і забезпечення операційних процесів і управління ними. Старші операційні менеджери відповідають за розробку стратегічного напрямку компанії із самого початку операційного процесу. Вони вирішують, які технології повинні використовуватися у виробництві, як варто розмістити виробничі потужності для виготовлення товарів або надання послуг, а також розробляють стратегію управління цими виробничими потужностями. Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці і застосуванні максимально ефективних методів і інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією і послугами. У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями і наданням високоякісних послуг.

Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентноздатності у величезному ступені залежать від того, наскільки вдало організоване управління її виробничими ресурсами. Саме в цьому і полягає основна задача операційного менеджменту.

Операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, що забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, устаткування і виробничих приміщень у процесі виготовлення продукції або надання послуг і управління ними.

Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.

Бухгалтери повинні бути знайомі з основами управління товарно-матеріальними запасами, вміти оцінювати використання виробничих потужностей свого підприємства і виконання норм праці для різних процесів. Ці знання необхідні для того, щоб максимально точно визначати собівартість продукції або послуг, проводити аудиторські перевірки і формувати фінансові звіти. Крім того, кожен бухгалтер, що спеціалізується на калькулюванні витрат виробництва, повинний розуміти принципи практичного застосування концепцій "точно в термін" і інтегрованої виробничої системи (Computer-Integrated Manufacturing – CIM).

Фінансисти можуть використовувати концепції товарно-матеріальних запасів і виробничих потужностей при оцінці сум необхідних капіталовкладень, при прогнозуванні майбутніх потоків коштів і в процесі управління оборотними активами своїх компаній. Сфери операційного менеджменту і фінансів поєднуються також специфічними рішеннями, зокрема щодо того, чи слід компанії закуповувати або самостійно робити ті або інші комплектуючі вироби, а також питаннями, які зв'язані з розширенням виробництва і/або зміною місця його розташування.

Маркетологу необхідно знати, як можна використовувати операційні процеси для того, щоб уникати порушень установлених термінів виконання замовлень, забезпечувати максимальну відповідність товарів і послуг потребам конкретних клієнтів і найбільш ефективно виводити на ринок збуту нові види продукції і послуг. Варто пам'ятати, що в сфері послуг процеси маркетингу і виробництва часто протікають одночасно, і це підтверджує тісний взаємозв'язок інтересів операційного менеджменту і маркетингу.

Фахівці повинні знати, у чому полягають професійні обов'язки кожного працівника і наскільки взаємозалежні норми і системи заохочувальних винагород. Крім того, їм необхідно чітко розуміти, якими спеціальними виробничими навичками повинний володіти претендент на те або інше робоче місце.

Програмістам часто доводиться застосовувати інформаційні системи для управління операціями. Найбільш широко комп'ютерні системи в бізнесі застосовуються при контролі виробництва.

Підприємцям також необхідні знання в області операційного менеджменту. Не слід забувати, що підприємства нерідко терплять крах через те, що внаслідок неправильного планування виробництва і управління товарно-матеріальними запасами сума оборотного капіталу, що мається в їхньому розпорядженні, виявляється недостатньою для підтримки бізнесу.

Тема 1. Операційний менеджмент в організаціях

Ключові слова: операційний менеджмент, виробництво, операції, планування, організація, штати, керівництво, контролінг.

Операційний менеджмент (Operations Management) – це діяльність, зв'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Подібно маркетингу і фінансам, операційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими управлінськими функціями. Цю думку варто зрозуміти особливо чітко, оскільки операційний менеджмент (ОМ) нерідко плутають з такими дисциплінами, як дослідження операцій (Operations Research – OR), наукова організація управління (Management Science – MS) і інженерні розробки (Industrial Engineering – IE). Основна відмінність у даному випадку полягає в тім, що ОМ є частиною менеджменту, у той час як OR/MS представляють сферу застосування кількісних методів, використовуваних у процесі ухвалення рішення в будь-яких галузях, a IE – це чисто інженерна дисципліна.

Таким чином, хоча операційні менеджери нерідко користуються у своїй роботі методами й інструментами OR/MS (наприклад, при графічному визначенні критичного шляху) і займаються питаннями, зв'язаними з інженерними розробками (наприклад, проблемами автоматизації виробництва), суто управлінська роль операційного менеджменту відрізняє цю область від інших згаданих тут дисциплін.

Виробництво – це створення товарів та послуг. Виробничий та операційний менеджмент – є діяльністю, яка належить до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів (необхідних ресурсів всіх видів) у виходи (готові товари та послуги).

Операції –процес, метод чи ряд дій, головним чином практичного характеру.

З врахуванням вищесказаного:

Операційний менеджмент – це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів та їх перетворення в готовий продукт з постачанням цього продукту покупцеві.

Операційний менеджмент – це всі види діяльності, пов’язані з запланованим перетворенням матеріалів, інформації та покупців.

Відмінності виробничого та операційного менеджменту.

Якщо виробничий менеджмент передбачає проведення операції тільки у виробничій сфері (перетворення початкових матеріалів в продукцію), то операційний менеджмент – це проведення операції в усіх сферах діяльності людини.

Виробничий менеджмент – частина операційного.

Наприклад відбувається така трансформація у різних сферах:

Р ис. 1.1. Виробництво телевізорів.

Рис. 1.2. Надання послуг у ресторані, та у супермаркеті самообслуговування.

Рис. 1.3. Надання послуг страховою компанією.

Рис. 1.4. Система правосуддя.

Таблиця 1.1.

Головні етапи розвитку операційного менеджменту

Етап часу	Робітник	Досягнення
1	2	3
4000 до н.е.	Єгипет	Концепції планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробляти, а потім здійснювати план.
600 до н.е.	Халдейска імперія	Система контролю випуску продукції, стимулююча оплату праці. Перша концепція, що має відношення до виробництва.
500 до н.е.	Китай	Стандарти діяльності та системи виміру. Принципи спеціалізації (попередники всіх виробничих систем).
Наша ера XVII ст. (1762)	Адам Сміт	Розподіл праці, спеціалізація виробництва (стандартизація комплектуючих, управління запасами, взаємозамінність деталей. Завдатки масового виробництва. Наприклад, венеціанський Арсенал міг виготовити бойову галеру за 24 години).
1802	Елі Уітні	Наукові методи. Стандартизація деталей. Найкращі методи у вимірі, реєстрації розмірів.
ХХ ст. 1881р.	Фредерік Тейлор	Науковий менеджмент — дослідження методів, розрахунок норм часу, функціональна структура організації, потреба в кооперації, керівництві. Об’єднання досягнень в окрему книгу.
1916 1922	Ганрі Гант Генрі Форд	Графіки Ганта, потреба в навчанні працівників. Великомасштабна складальна лінія, граничне проявлення розподілу праці.

Продовження табл. 1.1.

1	2	3
1930	Уолтер Шугарт	Контроль якості. Статистичний контроль процесів.
1938	Атанасов	Створення обчислювальних машин.
1952	П.М.С. Блеккет, Армбаїд Фігенбаум і ін.	Дослідження операцій. Застосування математичних моделей для їх описання (управління запасами, прогнозування, лінійне програмування) тотальний контроль якості.
Японія		Принцип “Точно-вчасно”. Неможливість японських виробників утримувати запаси комплектуючих. Виробництво без запасів.
САПР/САD (САМ)		Автоматизоване проектування виробничих процесів.
1970	США	Концепція сервісних операцій. Планування матеріального забезпечення. Комп’ютерне забезпечення процесів управління.
Сучасність	Паралельний інжиніринг. Реінжиніринг бізнес-процесів	Одночасна розробка продукту та процесу його виробництва. Застосування системного аналізу процесів у масштабі всієї організації, щоб її структура відповідала потребам ринку.

Основні функції операційних менеджерів.

Менеджери виконують наступні функції:

1. Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.

2. Організація: Менеджери розвивають структуру груп, відділів, підрозділів для виконання задач.

3. Штати: Менеджери визначають потребу в робочій силі, прийом кадрів, навчання, збільшення персоналу.

4. Керівництво: менеджери керують, стимулюють персонал до виконання функцій.

5. Контролінг: менеджери розвивають стандарти, комунікаційні мережі і т.д.

Таблиця 1.2.

Діяльність менеджерів у промисловій фірмі

Основні функції	Склад функцій
Дослідження та розвиток	Дослідження товару, розвиток товару
Інжиніринг товару	Налагодження проекту товару на збільшення ефективності виробництва
Інжиніринг процесу	Проектування, розвиток та зміна способів виробництва, обладнання та процесів.
Планування обладнання, будівництво будинків та споруд	Планування, будівництво, обслуговування та ремонт обладнання.
Закупки	Визначення кращих джерел, способів доставки, ціни.
Промисловий інжиніринг	Визначення найбільш ефективного використання машин, площ, персоналу.
Інжиніринг методів	Вдосконалення процедур на місцях.
Виробниче планування та управління запасами	Планування процесу виробництва, складання розписів, управління запасами.
Управлінські виробничі системи	Застосування методології, математичних методів, процедур чи управлінських інформаційних Систем до виробничих операцій.
Забезпечення якості	Перегляд проектів, товарів та процесів для досягнення заданої якості
Сервісне обслуговування	Розробка методів та процедур для забезпечення надійності систем.