- •Бочелюк в.Й., доктор психологічних наук, професор, зав. Кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя).
- •Сурмін ю.П., доктор соціологічних наук, професор, перший заступник директора Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування наду при Президенті України
- •Isbn Укр. Центр вільної преси
- •Романенко ю.В. Сучасні психотехнології
- •Бочелюк в.Й., доктор психологічних наук, професор, зав. Кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя).
- •Сурмін ю.П., доктор соціологічних наук, професор, перший заступник директора Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування наду при Президенті України
- •Isbn Укр. Центр вільної преси
- •Тема 1. Сучасні психотехнології: повсякденний і професійно-орієнтований виміри. Зміст теми
- •2. Поняття «психотехнологія», «психотехніка», «метод психотехнологічного впливу», їх єдність та відмінність.
- •3. Типології сучасних психотехнологій.
- •4. Напрямки застосування психотехнологій в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника.
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 2. Діагностичні психотехнології та напрямки їх застосування Зміст теми
- •Класифікація діагностичних психотехнологій.
- •Напрямки застосування візуальної аналітики та окремих тестових методик в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника.
- •1.Візуальна ідентифікація родових соціотипологічних ознак
- •Приклади розв’язання практичних завдань
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 3. Терапевтичні психотехнології Зміст теми
- •Поняття терапевтичних психотехнологій.
- •Рівні терапевтичного впливу і типології терапевтичних психотехнологій.
- •Приклади застосування елементів окремих терапевтичних технологій в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника
- •6. Терапевтичні технології роботи із зміненими станами свідомості (зсс) або ж трансово-гіпнотичні техніки
- •3. Приклади застосування елементів окремих терапевтичних технологій в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника
- •Об’єктні відносини
- •2. Образ власного «я»
- •Перелік рекомендованої літератури
- •1. Основна:
- •2. Для поглибленого ознайомлення з окремими напрямками терапевтичних технологій:
- •Тема 4. Психотехнології нормативного впливу Зміст теми
- •Поняття і режими нормативного психологічного впливу.
- •Типології психотехнологій нормативного впливу.
- •Приклади застосування психотехнологій нормативного впливу в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника
- •2. Типології психотехнологій (методів, психотехнік) нормативного впливу
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 5. Маніпулятивні психотехнології і контрманіпулювання Зміст теми
- •2. Теоретичні підходи до розуміння феномену маніпулювання в науковій літературі.
- •3. Типологія маніпулятивних психотехнологій макрорівня в інформаційному просторі суспільства та ілюстративні приклади застосування маніпуляцій суб’єктами політики, змі та релігійних організацій.
- •4. Контрманіпулювання та його застосування
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 6. Спецтехнології програмування, зомбування та психодеструкції Зміст теми
- •Поняття спецтехнологій.
- •Типологія спецтехнологій, ілюстративні приклади їх застосування та засоби протидії
- •Перелік рекомендованої літератури
- •03110, Київ, вул. Солом’янська, 7.
Напрямки застосування візуальної аналітики та окремих тестових методик в діяльності пр-фахівця та аналітика-міжнародника.
Як відзначалося вище, візуальна аналітика представляє собою (у вузькому розумінні) комплекс методик структурованого спостереження структурно-анатомічних та функціонально-поведінкових особливостей людини, а також візуально-символічних складових різних продуктів її діяльності (матеріальної та духовної культури), життєвих просторів та середовищ.
Візуальна ідентифікація відповідних маркерів здійснюється на п’яти рівнях та відповідних субрівнях, поданих нижче:
1.Візуальна ідентифікація родових соціотипологічних ознак
1.1. Візуальна ідентифікація гендерних ознак здійснюється на основі ідентифікації таких маркерів як форма обличчя, форма тіла, професійна група, особливості мовної поведінки, жестика, міміка, пантоміміка (факультативними маркерами є використання тих чи інших кольорів, аксесуарів та косметики).
1.2. Візуальна ідентифікація соціодемографічних ознак (ознак соціальних, професійних етнічних та ін. груп) здійснюється на основі ідентифікації таких маркерів як особливості мовної поведінки, проксеміки, жестики, пантоміміки, таксики, фізіогномічних патернів, а також ідентифікації деяких функціонально-поведінкових проявів.
2.Візуальна ідентифікація структурно-морфологічних та функціонально-поведінкових проявів суб’єкта пов’язана із використанням різнопланових типологій, на основі яких ідентифікуються дві групи ознак: структурно-анатомічні (типології, за допомогою яких ідентифікуються ознаки структурної будови обличчя та тіла) та функціонально-поведінкові (типології, за допомогою яких ідентифікуються ознаки поведінки, що спостерігається у вигляді актів (мовних, емоційних, поведінково-вольових, емпераментальних тощо). У відповідності із функціонально-цільовим призначенням використовуваного інструментарію цей розділ поділяється на візуальну морфотипіку та візуальну психоетологію.
2.1. Візуальна морфотипіка – розділ візуальної аналітики, в якому досліджуються зв’язки між структурно-анатомічними (анатомо-фізіологічними), окремими (вторинними) фізіогномічними та психологічними властивостями особи.
Візуальна морфотипіка включає в себе:
2.1.1. Візуальну ідентифікацію тілесно-морфологічних параметрів (останні ідентифікуються за допомогою типологій, розроблених в рамках італійської, французької, німецької, англоамериканської, російської та української шкіл антропологічної фізіогноміки)
2.1.2. Візуальну ідентифікацію тілесних зажимів – м’язових гіпертонусів, що вказують на ті чи інші психотипологічні радикали (характерологічні складові) або ж психологічні проблеми. Дана проблематика найбільш детально розроблена в роботах В. Райха і О. Лоуена.
2.2. Візуальна психоетологія (формалізована ідентифікація функціонально-поведінкових проявів) - розділ візуальної аналітики, в якому досліджуються зв’язки між об’єктивованими проявами поведінки та внутрішніми (візуально-неспостережуваними) психічними проявами особи (характеристики сфери безсвідомого, темпераменту, емоцій, мотивації тощо). Оскільки об’єктивовані прояви поведінки можуть виявлятись в нормі, граничній зоні (зоні неврозу) або ж зоні дезадаптації (зоні психозу), ідентифікація функціонально-поведінкових проявів може відбуватись за типологіями двох різновидів:
2.2.1. Візуальна ідентифікація функціонально-поведінкових проявів за психофізіологічними типологіями; серед найпоширеніших в ідентифікації використовуються типології К.-Г. Юнга, І. Павлова, К. Лазурського та ін.
2.2.2. Візуальна ідентифікація функціонально-поведінкових проявів за патопсихологічними типологіями – К. Леонгарда, О. Лоуена, Н. Мак-Вільямс та ін.
3.Візуальна ідентифікація фізіогномічних патернів (основи фізіогноміки)- розділ візуальної аналітики, що займається дослідженням зв’язків між особливостями структурної будови обличчя (його окремих зон) та психологічними властивостями особи. Вона, в свою чергу, включає в себе:
3.1. Візуальну ідентифікацію загальних параметрів обличчя – геометрична форма, параметри профільної, анфасної, потиличної проекцій обличчя та
3.2. Типологічну ідентифікацію інформативних зон обличчя – визначення типологічної приналежності окремих елементів обличчя (очей, носа, губ, вух тощо).
4. Візуальна ідентифікація невербально-комунікативних маркерів - розділ візуальної аналітики, що займається дослідженням зв’язків між зовні об’єктивованими і спостережуваними проявами невербальної поведінки (жестики, міміки, пантоміміки, таксики, проксеміки та ін.) та внутрішніми психологічними якостями, процесами та станами особи . Цей розділ включає в себе:
4.1. Власне ідентифікацію патернів невербальної поведінки, яка складається з :
4.1.1. Ідентифікації проксемічних маркерів, тобто особливостей просторових дистанцій, що реалізуються в поведінці різних індивідів/соціальних груп та пов’язаних із ними психічних особливостей, станів, процесів, а також відповідних соціально-статусних (рольових, структурних) проявів.
4.1.2. Ідентифікації пантомімічних маркерів – особливостей тілорухів (рухів корпусу тіла) що реалізуються в поведінці різних осіб та пов’язаних із ними психічних особливостей, станів, процесів, а також відповідних соціально-статусних (рольових, структурних) проявів особи
4.1.3. Ідентифікації таксичних маркерів тобто, маркерів доторків і тактильних контактів в міжособовій (рідше – міжгруповій) взаємодії, та пов’язаних із ними психічних особливостей, станів, процесів, а також відповідних соціально-статусних (рольових, структурних) проявів особи/ соціальної групи.
4.1.4. Ідентифікації жестових маркерів – тобто, маркерів рухів окремих частин тіла (переважно рук і ніг) та пов’язаних із ними психічних особливостей, станів, процесів, а також відповідних соціально-статусних (рольових, структурних) проявів особи.
4.1.5. Ідентифікації мімічних маркерів - тобто, маркерів рухів окремих частин (м’язових сегментів) обличчята пов’язаних із ними психічних особливостей, станів, процесів, а також відповідних соціально-статусних (рольових, структурних) проявів особи.
4.2. Ідентифікацію маркерів одягу, яка, в свою чергу, включає в себе:
4.2.1. Ідентифікацію маркерів стилю одягу, тобто, визначення семантики різних стилів одягу (нормативно-класичного, спортивного, архаїчного, примітивного, змішаного і т.п.)
4.2.2. Ідентифікацію колористичних маркерів одягу, тобто, визначення семантики кольорів, використовуваних в елементах одягу.
4.2.3. Ідентифікацію маркерів співвідношення елементу одягу із інформативними зонами схеми тіла, тобто, визначення зв’язків між стилістичними і колористичними особливостями окремих предметів одягу (блуз, сорочок, штанів черевиків і т.п.) та психічними матрицями відповідних зон тіла (зони голови, шиї, тулуба, генітальної зони, зони заземлення(зони ніг).
4.3. Графоаналітичну ідентифікацію особи, яка, в свою чергу, включає в себе:
4.3.1. Ідентифікацію особливостей заповнення графопростору і графічних маргиналій, тобто, особливостей заповнення особою простору та полів (просторових проекцій) паперового листа чи іншого матеріалу.
4.3.2. Ідентифікацію форми моделювання рядків, тобто, різних просторово-геометричних особливостей накреслення літер (ухили, викривлення або ж їх відсутність і т.п.).
4.3.3. Ідентифікацію загальних параметрів почерку, тобто, перцептивних особливостей, що пов’язані із загальним стилем писемної комунікації особи.
4.3.4. Ідентифікацію маркерів накреслення окремих літер.
5. Основи символічного аналізу або ж візуальна ідентифікація символізму особистих атрибуцій, об’єктів культури, просторів та середовищ - розділ візуальної аналітики, що займається дослідженням зв’язків між зовні об’єктивованими і спостережуваними фізико-геометричними, колористичними та семантичними складовими візуальних об’єктів, символів матеріальної та духовної культури, займаних людиною просторів та середовищ та індивідуально/соціально-психологічними та соціально-рольовими (статусними структурними) особливостями, станами і процесами суб’єктів, що продукують зазначені об’єкти, символи, і створюють візуальні означення просторів та середовищ. Цей розділ, в свою чергу включає в себе:
5.1. Візуальну ідентифікацію символізму особистих атрибуцій – різних за походженням особистих прикрас (кільця, сережки, намиста, браслети, заколки і т.п.) в тому числі тих, що складають елемент художньої культури в прикрасах тіла. Вона, в свою чергу включає в себе:
5.1.1. Візуальну ідентифікацію символізму аксесуарів.
5.1.2. Візуальну ідентифікацію символізму татуювань.
5.2. Візуальну ідентифікацію символізму об’єктів (продуктів) культури¸яка, в свою чергу, включатиме:
5.2.1 Візуальну ідентифікацію символізму продуктів образотворчого мистецтва та скульптурних композицій.
5.2.2. Візуальну ідентифікацію символізму продуктів кінематографії (відеопродукції).
5.3. Візуальну ідентифікацію символізму особистих та соціальних просторів та середовищ, яка, в свою чергу, включатиме:
5.3.1. Візуальну ідентифікацію екзіс-символізму об’єктів архітектури (екстер’єру житла).
5.3.2. Візуальну ідентифікацію символізму дизайн-інтер’єру житла.
5.3.3. Візуальну ідентифікацію символізму допоміжних технічних засобів.
5.3.4. Візуальну ідентифікацію символізму допоміжних особистих та соціальних просторів.