15

Тема 6. Оцінка вартісті капіталу інвестиційного проекту

6.1. Поняття та економічна сутність вартості капіталу.

6.2. Оцінка вартості капіталу, який залучений з різних джерел.

6.3. Середньозважена вартість капіталу і шляхи її зменшення.

6.4. Управління структурою капіталу. Ефект фінансового важелю.

6.1. Поняття та економічна сутність вартості капіталу.

Капітал є одним з факторів виробництва поряд із природними і трудовими ресурсами. Капітал - вартість, яка авансується в виробництво з метою одержання прибутку.

Термін «капітал» неоднозначно трактується в економічній літературі. Часто його використовують для характеристики активів підприємства, розділяючи їх на основний (необоротні активи) і оборотний (всі оборотні кошти підприємства) капітал.

Зустрічається також визначення капіталу як загальної вартості засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів.

У західній літературі існують два підходи до поняття капіталу фірми. Перший припускає розуміння капіталу як суми акціонерного (власного) капіталу фірми і її довгострокової заборгованості. Другий більш адекватний умовам України – він враховує і короткостроковий борг (короткострокові позички банку, як правило, тимчасово залучаються для фінансування поточних потреб виробництва в оборотних коштах, тому вони не повинні враховуватись при розрахунку ціни капіталу).

Короткострокова кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги, по заробітній платі і сплаті податків у розрахунку не повинна брати участь, тому що підприємство не платить за неї відсотки і вона є наслідком поточних операцій протягом року, у той час як розрахунок ціни капіталу проводиться на рік для прийняття довгострокового фінансового рішення. Однак через стабільно зростаючий короткостроковий борг в умовах України доцільно враховувати в структурі капіталу весь пасив балансу, включаючи кредиторську заборгованість.

Капітал підприємства формується за рахунок різних фінансових джерел як короткострокового, так і довгострокового характеру. Залучення цих джерел пов'язано з визначеними витратами, які несе підприємство. Сукупність цих витрат, виражена у відсотках до величини капіталу, являє собою ціну (вартість) капіталу фірми. Отже, щоб виплачувати визначений відсоток доходу на вкладений інвесторами капітал, підприємство повинне одержати дохід не менше цього відсотка. Тому можна привести ще одне визначення поняття "вартість капіталу": це необхідна ставка доходу, що повинне мати підприємство для покриття витрат по залученню капіталів на ринку.

Концепція вартості капіталу є однією з базових у теорії фінансового менеджменту. Вартість капіталу характеризує рівень рентабельності інвестованого капіталу, необхідного для забезпечення високої ринкової вартості підприємства. Максимізація ринкової вартості підприємства досягається в значній мірі за рахунок мінімізації вартості джерел, що використовуються. Показник вартості капіталу використовується в процесі оцінки ефективності інвестиційних проектів і інвестиційного портфелю підприємства в цілому.

Прийняття багатьох рішень у фінансовому менеджменті (формування політики фінансування оборотних активів, рішення про використання лізингу, планування операційного прибутку підприємства та ін.) базується на аналізі ціни капіталу фірми.

Ціна капіталу підприємства складається під впливом багатьох факторів, головними з яких є:

• загальний стан фінансового середовища, у тому числі фінансових ринків;

• кон'юнктура товарного ринку;

• середня ставка позичкового відсотка, що склалася на фінансовому ринку;

• приступність різних джерел фінансування для конкретних підприємств;

• рентабельність операційної діяльності підприємства;

• рівень операційного лівериджу;

• рівень концентрації власного капіталу;

• співвідношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;

• ступінь ризику операцій, що здійснюються;

• галузеві особливості діяльності підприємства, у тому числі тривалість виробничого та операційного циклів, та ін.

Визначення вартості капіталу підприємства проводиться в кілька етапів:

1. Здійснюється ідентифікація основних компонентів, що є джерелами формування капіталу фірми.

2. Розраховується ціна кожного джерела окремо.

3. Визначається питома вага кожного джерела в загальній сумі інвестованого капіталу.

4. Обчислюється середньозважена ціна капіталу інвестованого капіталу.

5. Визначається «точка нульового прибутку», тобто момент, у якому відбудеться виснаження дешевих джерел фінансування і фірма буде змушена використовувати більш дорогі джерела.

6. Розраховується гранична ціна капіталу.

7. Розробляються заходи щодо оптимізації структури капіталу і формуванню його цільової структури.

Таким чином, для визначення ціни капіталу найбільш важливими є наступні його джерела:

• власні джерела – звичайні і привілейовані акції, нерозподілений прибуток;

• позикові засоби — позички банків (довгострокові і короткострокові), облігаційні позики.

Важливим моментом при визначенні ціни капіталу фірми є питання, на якій базі слід робити всі розрахунки — доподатковій або післяподатковій. Метою управління підприємством є максимізація чистого прибутку, тому при аналізі доводиться враховувати вплив податків.

Не менш важливо, яку ціну джерела фінансування слід брати до уваги - історичну (на момент залучення джерела) чи нову (маржинальну, що характеризує граничні витрати на залучення нових джерел фінансування). Очевидно, що тільки маржинальні витрати можуть дати реальну оцінку перспективних витрат підприємства, що необхідні для складання його інвестиційного бюджету.

Розрахункам вартості капіталу і різних прийомів оптимізації цього показника велика увага приділяється в зарубіжному фінансовому менеджменті. Це зумовлено тим, що зарубіжні підприємства мають можливість залучати через фінансовий ринок капітал в різних формах і на різних умовах.