- •Тема №1: національна економіка: загальне та особливе
- •1. 1. Теоретичні аспекти виникнення та розвитку науки національної економіки
- •1.2. Історичні передумови виникнення дисципліни „національна економіка”
- •1.3. Показники .
- •Мал 1. Структурна схема валового сукупного продукту
- •Мал. 1 Структурна схема макроекономічних показників
- •1.4. Основні елементи соціальної структури національної економіки.
- •1.5. Національні моделі ринкової економіки країн світу
- •Запитання для самоконтролю тема №2: економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •2. 1 Історичні аспекти теорії розвитку національної економіки.
- •2. 2. Сучасні напрямки розвитку національної економіки.
- •2. 3. Інститути національної економіки.
- •2. 1. Історичні аспекти теорії розвитку національної економіки.
- •2. 2.Сучасні напрямки розвитку національної економіки.
- •2. 3. Інститути національної економіки.
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •3.1 Економічна теорія добробуту
- •3.2. Соціальний вибір і функція суспільного добробуту
- •3.3. Соціальна нерівність та перерозподіл доходів
- •3.4. Фінансування соціальної сфери
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •4. 1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •4.2 Природно-ресурсний потенціал
- •4. 3. Демографічний та трудовий потенціал
- •4.4. Науково-технічний потенціал
- •4. 5. Інформаційний потенціал
- •4. 6. Виробничий потенціал
- •4. 7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •4. 8. Екологічний потенціал
- •Список використаної літератури:
- •Тема №5: інституціональні чинники національної економіки
- •1. Економічна політика
- •5. 2. Фінансова політика.
- •3. Бюджетна політика
- •4. Передумови виникнення та розвитку податків.
- •Запитання для самостійного контролю
- •6.1. Суть, види та функції ринкової інфраструктури національного ринку
- •6.2. Система органів державного управління економікою та її функції
- •6.1. Суть, види та функції ринкової інфраструктури національного ринку
- •7.1. Основні засади теорії державного управління
- •7.3. Державне регулювання національної економіки
- •Список використаної літератури
- •8.2. Економічна демократія і її концепція.
- •8.3. Розвиток демократії як протидія бюрократизації суспільства.
- •8.4. Економічна свобода і економічний порядок як прояв економічної демократії.
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки.
- •9.1. Роль і характеристика соціальної структури національної економіки.
- •9. 2. Організаційна структура національної економіки.
- •9. 3. Відтворювальна структура національної економіки.
- •9. 4. Структура видів економічної діяльності національної економіки.
- •9. 5. Регіональна структура національної економіки.
- •9. 6. Структурні зрушення в економіці України.
- •1.Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки.
- •10.2. Програма економічного та соціального розвитку. Міжнародні програми.
- •3. Прогноз та прогнозування національної економіки.
- •3. 4. Принципи та методи прогнозування.
- •Методи прогнозування
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці.
- •11.1.Суть і характеристика економічного зростання. Основні теорії та моделі економічного розвитку.
- •11.2. Стадії економічного зростання та розвитку.
- •Стратегічна модель економічного розвитку України.
- •11.1.Суть і характеристика категорій «економічний розвиток» та «економічне зростання». Основні теорії та моделі економічного розвитку.
- •Графічні моделі економічного розвитку
- •Показники економічного розвитку
- •Посткейнсіанські теорії економічного зростання та розвитку
- •Неокласична теорія економічного зростання та розвитку
- •Інституціональна теорія економічного зростання та розвитку
- •Моделі економічного розвитку країн, що розвиваються
- •11.2. Стадії економічного зростання та розвитку.
- •11.3. Стратегічна модель економічного розвитку України
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світове господарство
- •12. 1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки. Зовнішньоекономічна безпека національної економіки.
- •12. 2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •12.3. Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •12. 1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки. Зовнішньоекономічна безпека національної економіки
- •12. 2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •1. За територіальними ознаками:
- •2. За об'єктами купівлі-продажу:
- •Види поширення вез і їх особливості
- •Розподіл держав за об'єктами спеціалізації національної економіки
- •12.3. Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •Систематизація пріоритетів національної економіки України за етапами історичного розвитку
- •Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості вез і тпр в Україні (початок ххі століття)
- •Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
Список використаної літератури:
1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка : Підручник. - К. : Знання, 2007. - 703 с.
2. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бовтрук,; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2002. -214 с.
3,Долан Э.Дж., Линдсей Д.Е. Макроэкономика. - С-Пб. : Литераплюс, 1994. - 405 с.
4,Економічна теорія: політекономія : Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 7-ме вид., стереотипне. - К. : Знання-Прес, 2008. - 719 с.
5,Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини : Практикум / Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вікар, 2006. - 589 с.
6,Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини : Практикум / Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вікар, 2006. - 589 с.
7,Національна економіка : Підручник / За ред. П.В. Круша. - К. : Каравела, 2008. - 416 с.
8,Національна економіка : Навч. посіб. / За ред. В.М. Тарасевича. - К. : ЦУЛ, 2009. - 280 с.
Тема №5: інституціональні чинники національної економіки
Основні поняття і терміни |
|
економіка, економічна політика, об'єкти економічної політики, фінансова політика, фінансова стратегія, фінансова тактика, бюджетна політика, грошово-кредитна політика, |
митна політика» боргова політика, інвестиційна політика, податкова політика, емісійна політика, дивідендна політика, фінансовий механізм, податкова система, бюджетний механізм. |
План
5. 1. Економічна політика.
5. 2. Фінансова політика.
5. 3. Бюджетна політика.
5. 4. Податкова політика, і податкова система.
1. Економічна політика
Економіка - це цілісна, організована і строго субординована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають в складній взаємодії. Значно впливає на характер взаємозв'язків економічна політика. Сама економічна політика охоплює суб'єкти, об'єкти, а також механізм впливу суб'єктів на об'єкти. Головний суб'єкт - держава. Економічна політика - це, насамперед, державна політика. Однак як реальні суб'єкти, що активно впливають на економічну політику, виступають: політичні партії, об'єднання, профспілки, фінансово-промислові групи. Особливо велика у визначенні напрямків економічної політики роль фінансово-промислових груп. Упроваджуючи у владні структури чи делегуючи туди своїх представників, здобуваючи контроль,над сучасними засобами масової інформації, фінансово- промислова олігархія зосереджує у своїх руках політичну й економічну владу. Це дає практично необмежені можливості впливу на політику уряду визначення її мети та засобів їх досягнення. Певний тиск на уряд роблять і інші суб'єкти економічної і соціальної політики.
Об'єкти економічної політики - це ті соціально-економічні процеси, що відбуваються в суспільстві на кожному етапі його розвитку. Механізм впливу суб'єкта на об'єкт залежить від типу економічної системи. У адміністративно- командній економіці - це переважно адміністративні методи, у ринкової - економічні. Політичні рішення, перш за все коли почнуть здійснюватися, через економічне прогнозування повинні передбачити майбутній результат, визначити ту мету і ті засоби, що необхідно використовувати для їх реалізації. Безперечно, результат залежить від багатьох змінних і насамперед від складності політичних рішень. Мета має бути реальною, що спирається на об'єктивні фактори. Для їх реалізації необхідні обгрунтовані тимчасові межі. Програми типу "500 днів" свідчать тільки про те, що не повністю уявлялися труднощі переходу до ринкової економіки країни, що не готова ні політично, ні економічно, ні морально. Мета економічної політики має відповідати природному еволюційному, а не революційному характеру суспільного процесу, забезпечувати соціальну стабільність суспільства, економічну безпеку держави.
Конкретна мета економічної політики має враховувати те соціальне середовище, у якій здійснюються економічні процеси. У ринковій економіці головною умовою ефективного функціонування господарських суб'єктів виступає свобода вибору ними способів оптимального використання обмежених ресурсів, вирішувати самостійно питання: "Що виробляти?', 'Як робити/", "Скільки робити?" і "Для кого робити?", зрозуміло, в межах відповідного законодавства. Умова здійснення мети економічної політики - забезпечення цивільних прав населення, економічна безпека людей, плюралізм відносин власності, зважена соціальна політика. Найважливіша мета економічної політики держави: по-перше, стабільне економічне зростання; повна й ефективна зайнятість; по-друге, орієнтація на інновації і підвищення економічної ефективності; стабільний рівень цін; по-третє, збалансованість державного бюджету; рівновага платіжного балансу. Таку розмаїтість мети нерідко в економічній політиці суспільства називають магічною. На відміну від відомого в математиці логічного квадрата, де розташовані по малих квадратах числа завжди дають один результат, економічний багатокутник найчастіше не зрівноважений. Це означає, що жодна економічна система, жодна навіть найрозвинутіша країна не може забезпечити виконання всієї мети не тільки в короткий термін, але й у тривалих періодах.
Економічне зростання - це кількісні І якісні зміни, що виражаються в зростанні кінцевих народногосподарських результатів, вимірюється рядом показників. Найбільш узагальнюючий - приріст валового національного продукту - у відсотках за рік. Іноді економічне зростання ілюструється переміщенням кривої виробничих можливостей у результаті збільшення використаних ресурсів або впровадження найдосконалішої техніки і технології.
Переміщення кривої виробничих можливостей з положення АВ у положення С& призвело до зростання виробництва і послуг на величину заштрихованої частини графіка. З метою підтримки стабільних темпів економічного зростання уряд вживає конкретні заходи для стимулювання - проводить відповідну інвестиційну, монетарну і фіскальну політику. Однак циклічність ринкової економіки, незважаючи на вжиті заходи, час від часу приводить до загальної розбалансованості економіки, спаду виробництва, зростання безробіття, інфляції та ін. Уряд заходами впливу може послабити негативні наслідки економічної і соціальної кризи, пом'якшити його наслідки для ринкових суб'єктів, але взагалі запобігти неспроможний.
Мета тісно переплітається з іншими і, насамперед, зі стабільним економічним зростанням, повною й ефективною зайнятістю. Вже в самому формулюванні мети закладено суперечності. Повна зайнятість не завжди означає ефективну, а ефективна - не обов'язково повна. Коли мова йде про повну зайнятість, то абстрагуємося від природного рівня безробіття. Рівень безробіття має місце, коли кількості безробітних відповідає така ж кількість робочих місць. Динамічний розвиток виробництва, технічний прогрес, рух робочої сили і ін., обумовлюють такі форми природного безробіття: фрикційне, технологічне, структурне, інституціональне. Кількісно безробіття охоплює .4-6% робочої сили. Безробіття за межами природної називають циклічним. Безробіття - абсолютне зло. Заходи для запобігання циклічності безробіття ті ж, що використовуються для стимулювання економічного росту. З метою підтримки стабільності розвитку економіки уряд має розробити такі заходи ліквідації безробіття, що не відбилися б на темпах росту оплати праці. Мова йде про мету уряду не допустити інфляцію в країні. Рідко інфляція ототожнюється з ростом цін. Це некоректне судження. Якщо зростання цін відстає від зростання доходів, то це не інфляція. Інфляція починається тоді, коли грошова маса росте швидше суми цін обігу в сфері товарів і послуг ( з урахуванням швидкості обігу грошової маси). По інтенсивності інфляції виділяють повзучу, галопуючу і гіперінфляцію. І якщо галопуюча, а особливо гіперінфляція завжди руйнівні, то ріст цін у 1-2% на рік може бути і позитивним фактором для економіки.
Сучасна економіка може бути ефективною тільки за умови розвитку її інноваційних основ. Самі по собі нововведення в техніку, технології, організації праці і виробництва, навіть засновані на новітніх досягненнях ще не гарантують лідерства. Головне - безупинний процес зміни інновацій.
Яку ж роль відіграє економічна політика? Саму безпосередню. Мова йде не про поточну, а про довгострокову політику, що називають економічною стратегією, охоплює заходи, що нібито безпосередньо не впливають на інновації діяльності підприємств. Але опосередковано, через сучасну систему утворення, розвитку науки, у тому числі фундаментальної, професійної і загальної культури, активну участь у міжнародному поділі праці і світових інтеграційних процесах, держава стимулює ріст економічної ефективності.
Бюджет країни - один із ключових об'єктів економічної політики. Бюджет країни найважливіший інструмент, за допомогою якого перевіряється не тільки збалансованість фінансових засобів, але й всіх інших використовуваних ресурсів. Через бюджетне фінансування уряд здійснює загальнодержавну мету - і в сфері виробництва, і поза нею. Освіта, охорона здоров'я, наука, культура, оборона, державний апарат, правоохоронні органи - усе утримується за рахунок засобів державного бюджету. Прибуткова частина державного бюджету формується переважно за рахунок податків, наповнюваність бюджету залежить від того, наскільки успішно функціонують підприємства, сфери виробництва і послуг, наскільки високі їх прибутки та доходи.
Якщо держава живе не по можливостях, тобто витрачає більші, аніж має доходів, то вдаватиметься до позик - внутрішніх і зовнішніх, жити в борг. Обслуговування боргу (виплата відсотків по позиках) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Росте борг, ростуть витрати по обслуговуванню. Держава попадає в хибне коло, з якого дуже важко вибратися. І хоча помірний бюджетний дефіцит сам собою не загрожує крахом системи (допускається дефіцит до 20% чи доходів 5-10% валового внутрішнього продукту), може спровокувати інфляцію й усе, що з нею супроводжується. Якщо уряд має доступ до грошового друкованого верстата, йому не уникнути спокуси привести його в дію. Тоді голодуючої інфляції не уникнути. Ось чому існує порівняння: допускати уряд до друкованого верстата однаково, що поставити алкоголіка торгувати у винній крамниці.
Сучасна економіка характеризується міжнародним поділом праці. Інтенсивний розвиток світових господарських зв'язків - головна домінанта суспільного процесу. Мета економічної політики - визначити місце національної економіки в процесі, знайти нішу в системі світової торгівлі. Міжнародний поділ праці передбачає спеціалізацію країн - учасниць процесу у виробництві визначеною товарною номенклатурою. Навіть найрозвинутіша країна не може лідирувати в усіх напрямках науково-технічного прогресу, поставляти на світовий ринок необмежену номенклатуру товарів. Це невигідно економічно. Тому у світовій торгівлі використовується принцип відносної переваги, коли зіставляються витрати упущених можливостей виробників товарів і послуг. Ті учасники міжнародної торгівлі, що мають низькі альтернативні витрати своїх товарів, одержують перевагу перед іншими її суб'єктами. А це дає можливість мати активний торговий баланс, зміцнювати національну економіку. Сполучаючи участь вітчизняного капіталу в міжнародному поділі праці, держава використовує широкий набір економічних та адміністративних інструментів стимулювання експорту. До економічних належать пільгова податкова політика, прямі дотації фірмам-експортерам, політика прискореної амортизації, митно-тарифне регулювання, до адміністративних - нетарифне регулювання, ліцензування, квотування експорту-імпорту. В економічній політиці, важливе місце займає тісний взаємозв'язок і субординованість усіх її ланок і складових.