Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):

зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;

лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;

олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20 кілограмів;

олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15 кілограмів;

кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;

лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;

козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;

ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних дециметрів;

бобер: м'ясо - 5 кілограмів;

заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;

лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;

глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;

тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;

качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;

інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.

Кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

129. Поняття і правові форми ведення Державного водного кадастру Стаття 28. Державний водний кадастр

Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.

Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. N 413

ПОРЯДОК ведення державного водного кадастру

1. Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та

визначення наявних для використання водних ресурсів.

2. Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про:

поверхові, підземні, внутрішні морські води та територіальне море (далі - водні об'єкти);

обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів);

водокористувачів (крім вторинних).

До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що

забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме:

споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод;

споруди для забору та транспортування води;

споруди для скиду зворотних вод;

споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності).

3. Державний водний кадастр складається з трьох розділів:

поверхневі води;

підземні води;

використання вод.

4. Державний водний кадастр включає дані державного обліку поверхневих і підземних вод та

державного обліку водокористування, які систематизуються за водними об'єктами та їх ділянками,

водозбірними басейнами річок та морів, басейнами підземних вод, водогосподарськими ділянками,

економічними районами, адміністративно-територіальними одиницями і в цілому в Україні.

5. Для оперативного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян

необхідними даними про водні ресурси створюються спеціалізовані автоматизовані інформаційні

системи державного водного кадастру.

6. Державний водний кадастр ведеться:

Мінприроди за розділом "Поверхневі води";

Держгеонадрами за розділом "Підземні води";

Держводгоспом за розділом "Водокористування".

Зазначені центральні органи виконавчої влади є замовниками робіт щодо складання державного

водного кадастру і затверджують кадастрові матеріали Мінприроди та Держгеонадра самостійно, а

Держводгосп - за погодженням з Мінприроди та Держгеонадрами.

7. Виконавцями робіт з складання державного водного кадастру є визначені Держводгоспом,

Мінприроди та Держгеонадрами спеціалізовані підприємства, установи та організації.

8. Під час ведення державного водного кадастру Держводгосп, Мінприроди та Держгеонадра

здійснюють:

планування і виконання робіт з ведення державного водного кадастру;

розроблення наукових принципів, методичних вказівок та інструкцій з ведення державного водного

кадастру;

форм видання відомостей, що публікуються;

аналіз, систематизацію та зберігання даних про водні та водогосподарські об'єкти, водні ресурси, їх

режим та якість, водокористування, а також про водокористувачів;

оцінку стану водних ресурсів та їх використання;

ведення бази даних державного водного кадастру засобами електронно-обчислювальної техніки;

забезпечення органів державної виконавчої влади даними державного водного кадастру в необхідному

для них обсязі безкоштовно;

забезпечення даними державного водного кадастру підприємств, установ, організацій та громадян у

встановленому порядку.

9. Для координації діяльності Держводгосп разом з Мінприроди та Держгеонадрами створюють

Міжвідомчу комісію з питань ведення державного водного кадастру, яка:

розробляє загальні принципи ведення державного водного кадастру на єдиній методичній основі;

узгоджує основні положення ведення державного водного кадастру та порядок взаємодії головних

виконавців;

розробляє загальні принципи побудови галузевих автоматизованих інформаційних систем державного

водного кадастру та забезпечує їх функціонування;

узгоджує методичні вказівки, макети об'єднаних видань та порядок їх публікації;

встановлює порядок міжвідомчого обміну кадастровою інформацією та видачі користувачам

кадастрових даних.

11. Дані державного водного кадастру використовуються для:

поточного і перспективного планування використання вод та здійснення водоохоронних заходів;

розміщення виробничих сил на території країни;

складання схем комплексного використання та охорони вод і водогосподарських балансів;

проектування водогосподарських, транспортних, промислових та інших підприємств і споруд,

пов'язаних з використанням вод;

прогнозування змін гідрологічних і гідрогеологічних умов, водності річок та якості вод;

розроблення заходів щодо підвищення ефективності роботи водогосподарських систем;

нормування водоспоживання і водовідведення, а також показників якості вод;

розроблення заходів щодо запобігання шкідливій дії вод та ліквідації її наслідків;

здійснення державного контролю за проведенням заходів для раціонального використання та охорони

вод;

регулювання взаємовідносин між водокористувачами, а також між водокористувачами та іншими

підприємствами, організаціями і установами;

вирішення інших питань, пов'язаних з обліком та використанням вод.

12. Фінансування робіт з ведення державного водного кадастру здійснюється за рахунок коштів

Державного бюджету України.