- •1. Екологічна функція держави в умовах розвитку ринкових відносин.
- •2.Гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави
- •3. Предмет і методи екологічного права.
- •4. Імперативи та пріоритети екологічного права ???!!!.
- •5. Об’єкти екологічного права.
- •6. Генеза формування екологічних правовідносин ?!!!
- •7. Принципи та функції екологічного права.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований об’єкт екологічного права.
- •8. Поняття екологічного права.
- •9. Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна.
- •10. Система еп та законодавства
- •11. Життя і здоров’я людини в системі об’єктів еп
- •12. Загальна характеристика джерел екологічного права.
- •13. Конституційні засади екологічного права.
- •14. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” як джерело
- •15. Зу «Про відходи» та його місце в системі еп і законодавства
- •16. Зу «Про рослинний світ» як джерело еп
- •17. Зу «Про екологічну мережу»
- •4 Розділи 25 статей м. Київ, 24 червня 2004 року n 1864-IV
- •18. Зу «Про захист тварин від жорстокого поводження»
- •19. Диференційовані, інтегровані та комплексні джерела еп
- •51. Поняття, види і способи здійснення екологічного контролю в галузі використання та охорони
- •52. Поняття економіко-правового механізму в галузі екології та його складових
- •53. Правова форма платежів (зборів) в галузі екології
- •54. Правове регулювання зборів за забруднення нпс
- •55. Заходи стимулювання природоохоронної діяльності і їх правове регулювання
- •56. Екологічне страхування. Види і правове регулювання
- •57. Екологічний аудит та його місце в системі правового стимулювання
- •59. Поняття і підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •60. Форми та види юридичної відповідальності в галузі екології
- •61. Способи компенсації шкоди за екологічним законодавством України
- •62. Особливості правовідносин в галузі забезпечення екологічної безпеки
- •63. Особливості правового порядку обчислення шкоди при виникненні надзвичайних ситуацій
- •64. Земля як об’єкт правової охорони і використання
- •65. Форми, методи, функції, зміст правової охорони земель
- •66. Особливості правового режиму відтворюваних земель Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •Стаття 166. Рекультивація порушених земель
- •67. Правові засади розрахункового способу відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням
- •68. Право водокористування і його види
- •69. Стандартизація і нормування в галузі охорони вод
- •70. Особливості оренди водних об’єктів
- •71. Правові засоби охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання
- •Глава 20. Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання
- •72. Особливості адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства
- •73. Поняття і види надр як об’єкта екологічного права
- •74. Право надрокористування: поняття, види, зміст
- •75. Функції управління в галузі використання та охорони надр
- •76. Особливості кримінальної відповідальності за порушення надрового законодавства України
- •77. Поняття і правове регулювання охорони атмосферного повітря
- •78. Правове регулювання державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря
- •Стаття 31. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря
- •Стаття 32. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •79. Засоби правової охорони атмосферного повітря
- •80. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення законодавства про охорону
- •81. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •82. Особливості упаравління і контролю в галузі використання, відтворення, і охорони
- •83. Правове регулювання мисливства і здійснення полювання
- •84. Підстави виникнення, зміни і припинення рибальства
- •85. Таксовий метод розрахунку розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про
- •87. Правовий режим рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги
- •88. Функції управління і контролю в галузі використання і охорони рослинного світу Стаття 6. Органи, що здійснюють державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу
- •Стаття 7. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні заходів щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу
- •Стаття 36. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу
- •Стаття 37. Громадський контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу
- •Розділ VII державний облік, кадастр і моніторинг рослинного світу Стаття 38. Державний облік і кадастр рослинного світу
- •Стаття 39. Моніторинг рослинного світу
- •89. Особливості адміністративної відповідальності в галузі охорони рослинного світу
- •90. Поняття і функції лісів як об’єкта...
- •91. Особливості права власності на ліси
- •92. Поняття і види права лісокористування
- •93. Особливості правового регулювання права заготівельного лісокористування
- •94. Особливості розподілу і перерозподілу лісів і лісових ресурсів
- •95. Правове регулювання лісової сертифікації
- •96. Правові форми відтворення лісів
- •97. Особливості витратного способу компенсації шкоди, заподіяної лісам внаслідок забруднення
- •98. Поняття і основні складові екологічної мережі в Україні
- •99. Правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг Стаття 87. Водоохоронні зони
- •100. Особливості кримінальної відповідальності за порушення режиму полезахисних лісових
- •101. Поняття Червоної книги України
- •102. Особливості правової охорони водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення як
- •Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі охорони земель
- •Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі охорони земель
- •Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі охорони земель
- •Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі охорони земель
- •Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі охорони земель
- •Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі охорони земель
- •Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель
- •Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі охорони земель
- •Стаття 14. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі охорони земель
- •Стаття 15. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель
- •Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі охорони земель
- •Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель
- •Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі охорони земель
- •Розділ III контроль у галузі охорони земель Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •Стаття 47. Охорона земель від ерозії та зсувів
- •Стаття 49. Охорона земель при застосуванні нових технічних засобів і технологій
- •Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами
- •Стаття 168. Охорона ґрунтів
- •Глава 27. Використання техногенно забруднених земель Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель
- •Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення
- •105. Правові форми відновлення малопродуктивних та законсервованих територій Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі
- •Стаття 172. Консервація деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель
- •Стаття 166. Рекультивація порушених земель
- •Стаття 51. Консервація земель
- •Стаття 52. Рекультивація земель
- •106. Поняття і структура пзф зу «Про онпс» Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Зк Стаття 43. Землі природно-заповідного фонду
- •Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду
- •Стаття 3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України
- •Стаття 5. Правові засади функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 7. Землі природно-заповідного фонду
- •107. Особливості права власності і права користування територіями та об’єктами пзф Стаття 4. Форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду
- •Стаття 9. Види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 91. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 10. Права громадян з питань охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 52. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 53. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон
- •Стаття 54. Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 55. Резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів
- •Стаття 12. Управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду
- •Стаття 13. Участь об'єднань громадян в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду
- •110. Види правопорушень, за які встановлено майнову (таксову) відповідальність за порушення
- •Стаття 64. Види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •Стаття 65. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •111. Поняття курортних та лікувально-оздоровчиз зон як об’єкта Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •Зк Глава 8. Землі оздоровчого призначення Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
- •Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення
- •Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
- •112. Особливості правового зонування територій лікувально-оздоровчого призначення Стаття 28. Поняття округу санітарної охорони
- •Стаття 29. Порядок встановлення меж та режиму округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів
- •Стаття 30. Зони округу санітарної охорони
- •Стаття 31. Перша зона (зона суворого режиму)
- •Стаття 32. Друга зона (зона обмежень)
- •Стаття 33. Третя зона (зона спостережень)
- •113. Поняття природних рекреаційних ресурсів та рекреаційних зон і їх видів як об’єктів.. Стаття 63. Рекреаційні зони
- •Зк Глава 9. Землі рекреаційного призначення Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення
- •Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення
- •Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення
- •114. Особливості управління і контролю в галузі використання і охорони рекреаційних зон
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •116. Виключна (морська) економічна зона як об’єкт... Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України
- •Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні України
- •117. Правове регулювання використання та охорони природних багатств континентального
- •Стаття 6. Права та обов'язки інших держав у виключній (морській) економічній зоні України
- •Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших живих ресурсів
- •Стаття 9. Забезпечення дотримання законодавства України про виключну (морську) економічну зону
- •Стаття 10. Штучні острови, установки і споруди
- •Стаття 11. Юрисдикція України щодо штучних островів, установок і споруд
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •Стаття 16. Запобігання забрудненню морського середовища
- •118. Особливості управління і контролю в галузі охорони природних багатств континентального
- •Стаття 17. Компетенція уповноважених органів України щодо запобігання забрудненню морського середовища
- •Стаття 18. Захоронення відходів або інших матеріалів і предметів
- •Стаття 19. Право на переслідування
- •Стаття 20. Припинення правопорушень і затримання порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону України
- •Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України
- •Стаття 31. Охорона суверенних прав України у виключній (морській) економічній зоні
- •119. Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму прир. Баг...(За зу «Про
- •120. Таксова відповідальність...
- •121. Поняття і принципи міжнародного екологічного права
- •122. Предмет і джерела міжнародного екологічного права
- •123. Особливості міжнародно-правового забезпечення екологічної безпеки
- •124. Міжнародне екологічне судочинство
- •125. Адаптація законодавства України до європейського еп
- •126. Особливості правового регулювання еколого-правової відповідальності
- •Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення і злочини
- •127. Економіко-правові заходи охорони і використання територій і об’єктів пзф Стаття 8. Основні засоби збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 9. Види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 91. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
- •Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
- •129. Поняття і правові форми ведення Державного водного кадастру Стаття 28. Державний водний кадастр
- •130. Особливості відповідальності за шкоду, завдану видам рослин і тварин, занесених до Червоної і
- •131. Правовий режим біосферних заповідників глава 2. Біосферні заповідники Стаття 17. Статус і завдання біосферних заповідників
- •Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками
- •Стаття 19. Особливості діяльності біосферних заповідників
- •132. Особливості правового забезпечення екологічної безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •Стаття 3. Державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки
- •Стаття 8. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності
- •Стаття 16. Відшкодування шкоди, заподіяної аварією на об'єкті підвищеної небезпеки
- •Стаття 17. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
- •133. Міжнародно-правова охорона Світового океану
- •134. Особливості нормативного способу компенсації шкоди за екологічним законодавством
- •135. Екологічна експертиза в системі правового механізму забезпечення екологічної безпеки екологічна експертиза Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи
- •Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи
- •Стаття 28. Державна екологічна експертиза
- •Стаття 29. Обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 30. Громадська екологічна експертиза
- •Стаття 1. Екологічна експертиза в Україні
- •Стаття 4. Мета екологічної експертизи
- •Стаття 5. Основні завдання екологічної експертизи
- •137. Право власності на води Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)
- •Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин
- •Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин
- •Стаття 81. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин
- •Стаття 9. Компетенція районних Рад у галузі регулювання водних відносин
- •Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин
- •Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •138. Порушення в галузі охорони атмосферного повітря як підстава юридичної відповідальності в
- •139. Правові засади створення та оголошення курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів Розділ II. Створення та розвиток курортів Стаття 7. Підстава для створення курорту
- •Стаття 8. Клопотання про оголошення природних територій курортними
- •Стаття 9. Розгляд клопотань про оголошення природних територій курортними
- •Стаття 10. Експертиза проектів оголошення природних територій курортними
- •Стаття 11. Прийняття рішень про оголошення природних територій курортними
- •Стаття 12. Забудова курортів
- •140. Особливості правового регулювання здійснення науково-дослідницьких робіт у виключній
- •Стаття 13. Морські наукові дослідження
- •Стаття 14. Умови проведення морських наукових досліджень
- •Стаття 15. Заборона (зупинення) морських наукових досліджень
- •141. Зміст правової охорони тваринного світу
- •142. Правові форми охорони тваринного світу Стаття 36. Зміст охорони тваринного світу
- •Стаття 37. Забезпечення охорони тваринного світу
- •Стаття 38. Встановлення заборони та обмежень у використанні об'єктів тваринного світу
- •Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин
- •Стаття 40. Запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуатації транспортних засобів
- •Стаття 41. Обов'язковість урахування під час проведення екологічної експертизи впливу об'єктів експертизи на стан тваринного світу
- •Стаття 42. Погодження місць будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного світу
- •Стаття 43. Охорона тваринного світу на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України
- •Стаття 44. Охорона, використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин
- •Стаття 45. Розведення в неволі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин
- •Стаття 46. Зоологічні колекції
- •Стаття 47. Надання допомоги тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій
- •Стаття 48. Охорона тварин під час застосування пестицидів і агрохімікатів
- •Стаття 49. Обмеження або заборона застосування на окремих територіях пестицидів і агрохімікатів
- •Стаття 50. Переселення, акліматизація і схрещування диких тварин
- •Стаття 51. Охорона тваринного світу від шкідливого впливу продуктів біотехнології
- •Стаття 52. Урахування вимог охорони тваринного світу під час розроблення та встановлення екологічних нормативів
- •Стаття 521. Заборонені знаряддя добування об'єктів тваринного світу
- •Стаття 53. Ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу та знарядь їх добування
- •Стаття 54. Обмеження прав власників і користувачів природних ресурсів в інтересах охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу
- •143. Правові засади забезпечення екологічної безпеки при поводженні з пестицидами та
- •Стаття 52. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
- •Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами
- •Стаття 4. Вимоги до пестицидів і агрохімікатів
- •144. Особливості відповідальності володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •145. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення Стаття 25. Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)
- •Стаття 251. Екологічне інформаційне забезпечення
- •146. Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами
- •147. Підстави виникнення, зміни і припинення права спеціального лісокористування Стаття 16. Право користування лісами
- •Стаття 17. Постійне користування лісами
- •Стаття 18. Тимчасове користування лісами
- •Стаття 22. Припинення права користування лісами
- •Стаття 23. Лісові сервітути
- •Стаття 24. Захист прав власників лісів, лісокористувачів та громадян
- •148. Порушення в галузі охорони, використання і відтворення вод як підстава відповідальності
- •Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •149. Правовий статус екологічного експерта Статус експерта екологічної експертизи Стаття 27. Експерт екологічної експертизи
- •Стаття 28. Права експерта державної екологічної експертизи
- •Стаття 29. Обов'язки експерта екологічної експертизи
- •Стаття 30. Гарантії незалежності експерта екологічної експертизи
- •150. Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони
- •151. Поняття і види екологічних правопорушень
- •Стаття 88. Прибережні захисні смуги
- •Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
57. Екологічний аудит та його місце в системі правового стимулювання
природоохоронної діяльності
Якщо правовим наслідком
здійснення екологічного контролю є прийняття управлінських та інших рішень (зокрема, заборона
екологічно некоректної діяльності, притягнення до відповідальності порушників, відкриття
фінансування певної діяльності тощо), то екологічний аудит відіграє допоміжну роль при прийнятті
рішень, причому не лише органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а й юридичними чи
фізичними особами, в першу чергу — суб'єктами господарювання, які замовляють екологічний аудит.
Звідси — різний статус інформації про висновки екологічного аудиту, з одного боку, та екологічного
контролю — з іншого. Якщо результати екологічного контролю (так само, як і екологічної експертизи)
переважно мають бути відкритими для громадськості, то висновки екологічного аудиту є власністю
його замовника, який і визначає режим такої інформації (за загальним правилом вона є
конфіденційною).
Організація і здійснення еколого-аудиторської діяльності регулюються частинами 2, 3 ст. 49 Закону
України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про екологічний
аудит» (2004), законодавчими актами, що регулюють види діяльності і сфери, в яких здійснюється
обов'язковий екологічний аудит (зокрема приватизацію). Низку процедурних документів стосовно
сертифікації екологічних аудиторів, ведення Реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, які
мають право на здійснення екологічного аудиту, затверджено наказами Міністерства охорони
навколишнього природного середовища. Екологічний аудит систем управління якістю довкілля
регулюється також міжнародними стандартами. 3 1 січня 1998 р. в Україні, зокрема, адаптовані такі
міжнародні стандарти: ДСТУ ISO 14010-97 «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні
принципи», ДСТУ ISO 14011-97 «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту.
Аудит систем управління навколишнім середовищем», ДСТУ ISO 14012-97 «Настанови щодо
здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології». На зміну цим
стандартам згодом прийшов єдиний стандарт ДСТУ ISO — 19011:2003«Настанови щодо здійснення
аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління».
За змістом екологічний аудит є документально оформленим системним незалежним процесом
оцінювання об'єкта для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, систем
управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства
України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.
Відповідні критерії встановлюються замовником екологічного аудиту в договорі на його проведення.
Екологічному аудиту можуть підлягати підприємства, установи та організації, їх філії, представництва
чи об'єднання, цілісні майнові комплекси, інші господарські об'єкти, їх окремі підрозділи, виробництва
чи види діяльності; системи управління навколишнім природним середовищем; інші об'єкти,
передбачені законом.
Право на проведення екологічного аудиту в Україні мають екологічні аудитори, сертифіковані
відповідно до вимог законодавства України. Такими вимогами є: а) відповідна вища освіта; б) досвід
роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше
чотирьох років підряд; в) отримання в установленому порядку сертифіката на право здійснення
відповідної діяльності, який видається терміном на 3 роки.
Містить законодавство України й певні заборони на проведення екологічного аудиту. Вони
поширюються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, осіб, яким законом
заборонено здійснювати підприємницьку діяльність. Забороняється здійснювати екологічний аудит
господарських об'єктів екологічним аудиторам,якщо вони мають акції цих об'єктів або в іншій формі
мають безпосереднє відношення до них.
Закон України «Про екологічний аудит» розрізняє внутрішній та зовнішній; обов'язковий та
добровільний екологічний аудит.
Внутрішній екологічний аудит об'єкта проводиться на замовлення його власника чи органу управління
для власних потреб. Зовнішній екологічний аудит проводиться на замовлення інших заінтересованих
суб'єктів. Такими суб'єктами можуть бути, зокрема, потенційні покупці об'єкта, що приватизується або
виставляється на продаж — для визначення реальної вартості об'єкта з урахуванням його екологічних
характеристик.
Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів на замовлення як власника
(органу управління) об'єкта, так і іншого заінтересованого суб'єкта. У другому випадку, тобто якщо
екологічний аудит замовляється третьою стороною, Закон вимагає згоди керівника чи власника об'єкта
на проведення на ньому екологічного аудиту.
Обов'язковий екологічний аудит відповідно до ст. 12 Закону України «Про екологічний аудит»
здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку,
відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554, у таких випадках:
банкрутство; приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності; передача
або придбання в державну чи комунальну власність; передача у довгострокову оренду об'єктів
державної або комунальної власності; створення на основі об'єктів державної та комунальної власності
спільних підприємств; екологічне страхування об'єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції
відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом. Станом на 1 липня 2007 р. Мінприроди
України підготовлені зміни до Закону «Про екологічний аудит», якими, зокрема, пропонується суттєво
розширити сферу обов'язкового екологічного аудиту.
58. Правове регулювання заходів фінансування природоохоронної діяльності
Про онпс
Стаття 41. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають:
а) взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств,
установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по
охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;
б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за
рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та
місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього
природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.; \ Стаття 47. Фонди охорони
навколишнього природного середовища
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються
Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього
природного середовища.
Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного
середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та
відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:
а) частини екологічного податку згідно із законом;
б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним
законодавством;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
Розподіл коштів екологічного податку, що надходять до республіканського Автономної Республіки
Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міст загальнодержавного
значення) Радами за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:
а) частини екологічного податку згідно із законом;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;
г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним
законодавством.
Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища,
здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Кошти місцевих республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони
навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування
природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань,
ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для
зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Положення про республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони
навколишнього природного середовища затверджуються відповідними Радами, а Державного фонду
охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України.
В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони
навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та
забезпечення екологічної безпеки.