- •1. Загальна характеристика економіки та її роль у житті суспільства.
- •2. Специфіка висвітлення економічної тематики в змі.
- •4. Загальна підготовка журналіста при написані матеріалів на економічну тематику.
- •8.Проробка журналістських документів при написанні журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •9. Джерела статистичної інформації для журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •10. Робоча документація суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу .
- •11. Законні та підзаконні акти, офіційні документи як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •12. Прес-релізи та офіційні заяви суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •13. Судові рішення як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •14. Листи читачів як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •15. Інтерв’ю як метод збирання економічної інформації.
- •16. Спостереження як метод збирання економічної інформації
- •21. Добір фактів на економічну тематику.
- •22. Особливості написання заміток на економічну тематику.
- •23. Економічний звіт як особливий піджанр жанру звіт.
- •24. Інформаційна кореспонденція на економічну тематику.
- •28. Аналітична кореспонденція на економічну тему
- •33. Аналітична стаття на економічну тему.
- •34. Проблемна стаття на економічну тему.
- •35. Полемічна стаття на економічну тему.
- •36. Продуктивні сили суспільства.
- •49. Просте товарне виробництво.
- •50. Індустріальне (капіталістичне) товарне виробництво.
- •51. Постіндустріальне (сучасне) товарне виробництво.
- •53. Економічний закон конкуренції.
- •54. Гроші та грошові знаки.
- •55. Суть та види акціонерних товариств.
- •56. Капітал як економічна категорія.
- •57. Фонди підприємства.
- •67. Рентабельність.
- •68. Чинники, які впливають на ціну.
- •69. Функції ціни.
- •70. Чиста конкуренція.
- •71. Монополістична конкуренція.
- •84. Доходи споживчого призначення
- •86 Доходи від трудової і підприємницької діяльності.
- •87 Суспільні та благодійні фонди.
- •88Номінальна заробітна плата.
- •89 Реальна заробітна плата.
1. Загальна характеристика економіки та її роль у житті суспільства.
Економіка — економічні відносини між людьми у процесі їх господарської діяльності, закони такої діяльності та еволюції економічних систем у межах світового господарства або окремих країн та, регіонів. Поняття "економіка" означає: а) народне господарство певної країни, галузі, регіону тощо; б) певну сукупність економічних відносин між людьми в процесі господарської діяльності у нерозривному зв'язку з розвитком продуктивних сил; в) наукову дисципліну, яка вивчає закони та закономірності господарської діяльності й еволюції економічних систем.
Існують три основних рівні економіки:
мікроекономіка (розкриває господарську діяльність окремих економічних суб'єктів — підприємств, фірм, домогосподарств, галузей тощо);
макроекономіка (розкриває господарську діяльність в межах держави в особі кабінету міністрів, центрального банку, центральних і місцевих органів влади та ін.);
світова економіка та її окремі регіони (висвітлює взаємодію національних господарств, господарську діяльність наднаціональних органів, наприклад Кабінету Міністрів Європейського Союзу, куди входять 15 країн Західної Європи).
Іншими суб'єктами (тобто діючими особами) економічних відносин є фізичні (підприємець, менеджер, найманий працівник, фермер, банкір та ін.) та юридичні (підприємства, фірми, акціонерні компанії, банки, страхові компанії, пенсійні фонди тощо) особи. Виділення основних значень поняття "економіка", окремих її рівнів, суб'єктів та об'єкта (таким є особлива найважливіша сфера життя суспільства) характеризує структуру економіки.
Роль економіки для окремої людини. Перебуваючи постійно у світі економічних явищ і процесів у ролі покупця, продавця (передусім продавця робочої сили), споживача, кредитора (вкладаючи свої заощадження в банк) тощо, людина відчуває на собі вплив економіки, яка допомагає:
обрати спосіб раціонального використання своїх доходів, їх збереження від інфляційного знецінення, від можливої втрати частини з них у процесі придбання акцій, вкладання у різні фонди, правильної сплати податків тощо;
правильно» обрати професію, завчасно здійснювати перекваліфікацію, отримувати додаткову освіту, навчатись управляти окремими ланками виробничого процесу на підприємстві та власністю, паралельно влаштовуватись на іншу роботу (так звана подвійна зайнятість), формувати економічне та екологічне мислення та ін.;
оволодіти професією підприємця, що передбачає знання основних її рис, критичне осмислення своїх здібностей, уміння приймати виважені управлінські рішення, йти на виправданий ризик, вступати у ділові контакти з іншими бізнесменами, передбачати можливі зміни кон'юнктури, правильно будувати свої стосунки з підлеглими, представниками влади тощо.
Значення економічної науки полягає передусім у тому, що вона досліджується економічним законом, механізм їх дії, а такі знання визначають економічну політику уряду. Економічна політика означає комплекс наукових ідей і положень, довго-, середньо- і короткотермінових завдань, цілеспрямованих дій з керівництва народним господарством. Наприклад, знання сутності закону грошового обігу є передумовою проведення правильної грошової політики, випуску в обіг такої кількості грошей, яка не спричиняє інфляцію. Знання закону вартості є невід'ємною умовою науково обґрунтованої цінової політики. Порушення вимог дії економічних законів зумовлює нестабільність економічної системи, гальмування темпів економічного зростання, зниження життєвого рівня населення. Отже, економічна теорія виконує практичну функцію, яка полягає у виробленні наукових основ управління народним господарством, обґрунтуванні доцільності переходу до інших форм власності та ін. З цією метою вивчають прогресивний досвід розвинутих країн світу і розробляють рекомендації по його використанню.
Основними елементами економічної системи є стадії процесу відтворення (безпосереднє виробництво, обмін, розподіл, споживання), економічні відносини, продуктивні сили і господарський механізм. До складу економічних відносин входять виробничі, техніко-економічні та організаційно-економічні відносини.