15.Фіксована ціна-ціна на товар , установлена з боку держави. Державне регулювання цін — це засіб досягнення певних цілей державної економічної політики. Можна виділити декілька найтиповіших цілей, кожній з яких відповідають певні методи державного впливу на ціноутворення: 1. Запобігти руйнівному впливу цін на економіку. Така ціль, як правило, ставиться, коли в економіці порушено природні господарські зв'язки, бракує необхідної інфраструктури ринку, наявні гострий дефіцит основних товарів, високий рівень інфляції, безробіття і т. ін. 2. Стримати інфляцію за допомогою політики доходів. У межах цієї політики ставиться завдання зупинити розкручування спіралі «зарплата — ціни» і знизити на цій основі інфляцію до нормального рівня. За таких умов найбільшого поширення набули такі методи: тимчасове «заморожування» (блокування) цін, застосування граничних цін чи граничних коефіцієнтів підвищення їх, використання граничних нормативів рентабельності, дотування виробників соціальне важливих споживчих товарів чи надання цільових компенсацій споживачам. 3. Забезпечити доступ до товарів першої необхідності всім верствам населення незалежно від рівня їхніх грошових доходів. 4. Захистити внутрішній ринок від негативного впливу зовнішньої конкуренції. Внутрішні ціни в кожній країні, як правило, відрізняються від світових, що зумовлено неоднаковим рівнем витрат на виробництво та різницею в системі оподаткування. Перевищення внутрішніх цін проти світових робить вигідним імпортування іноземних товарів. І навпаки, низький рівень внутрішніх цін стимулює експорт вітчизняних товарів. Це може завдати шкоди національним підприємствам, призвести до спаду виробництва й зростання безробіття. 5. Стримати монополізм і забезпечити конкурентне середовище на ринку. Регулювання цін монополістів здійснюється або через установлення фіксованих чи граничних рівнів цін, граничних рівнів посередницько-збутових і торговельних націнок (надбавок), граничних нормативів рентабельності, або запровадженням обов'язкового декларування зміни цін.

16.Концепція еластичності. Еластичність-міра чутливості однієї змінної щодо іншої.Для її визначення розраховується коефіцієнт еластичності-це числовий показник,що показує % змін з однією змінної в наслідок зміни іншої на 1 % за інших рівних умов. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Ер дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг попиту на товари у результаті зміни ціни одиниці товару на 1 %. Цей показник можна розрахувати за формулою

Еластичний попит. Попит на товар вважається еластичним, якщо дана відсоткова зміна ціни призволить до відносно більшої відсоткової зміни величини попиту. У цьому разі Еd буде більше одиниці. Еd > 1.Нееластичний попит . Якщо дана відсоткова зміна ціни супроводжується відносно меншими відсотковими змінами величини попиту, то попит вважається нееластичним. У цьому разі Еd є меншим за одиницю. Еd < 1 Одинична еластичність. Між еластичним і нееластичним попитом відбувається гранична ситуація, коли відсоткове зміни ціни та супроводжуючі його відсоткові зміни попиту, рівні між собою. Цей спеціальний випадок називається одиничною еластичністю, оскільки Еd = 1.Абсолютно нееластичний попит. Говорячи про нееластичний попит, не можна мати на увазі абсолютну нечутливість покупців до зміни цін. Проте існує крайній випадок, який позначається терміном „абсолютно нееластичний попит”, коли зміна ціни взагалі не приводить ні якої зміни величини попиту. Прикладами можуть служити попит хворих діабетом на інсулін, або ж попит наркоманів на героїн. Графічно таку ситуацію описує крива попиту, паралельна вертикальної осі координат, така, як D на мал. 17 Г).Абсолютно еластичний попит . Крива попиту D на мал. 17 Д) відповідає абсолютно еластичному попиту. Збільшення ціни викликає зниження попиту до нескінченності. Крива попиту приймає такий вид, коли фірма продає свою продукцію виключно на конкурентному ринку. Точкова еластичність характеризує відносну зміну обсягу попиту від нескінченної такої зміни ціни. Дугова елас-сть –вживається при наявності значних змін у ціні та обсязі попиту.

17.Еластичність попиту за ціною За допомогою характеристик цінової еластичності попиту виміряється кількісна, а іноді і якісна, реакція покупців на зміну ціни (вартісна чутливість). Але саме продавця професійно цікавить питання, як змінюється купівельний попит на певний товар при підвищенні чи зниженні продажних цін.

Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використовується поняття еластичності попиту від цін. Вона визначається відношенням зміни величини попиту (у відсотках) до зміни цін (у відсотках).

Кількісно еластичність може бути описано в такий спосіб. Коли відсоткове зниження ціни викликає таке ж відсоткове збільшення кількості продажів товару, має місце еластичний попит, тобто еластичність більше 1 (наприклад, попит на споживчі товари тривалого користування).У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимірюється від’ємними величинами. Втім для спрощення розрахунків еластичність найчастіше визначають у додатних числах.Якщо ж відсоткове зниження ціни в точності компенсується відповідним відсотковим зростанням кількості продажів товару, спостерігається одинична еластичність попиту, тобто еластичність попиту чисельно дорівнює 1.І, нарешті, якщо зниження ціни викликає дуже незначне зростання кількості продажів, прийнято говорити про нееластичний попит, тобто еластичність попиту менше 1. Такі товари називаються товарами низькоеластичного попиту (наприклад, споживання хліба буде мінятися незначно навіть при істотній зміні його ціни).

18. Еластичність пропозиції за ціною.Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:

17.Еластичність попиту за ціною За допомогою характеристик цінової еластичності попиту виміряється кількісна, а іноді і якісна, реакція покупців на зміну ціни (вартісна чутливість). Але саме продавця професійно цікавить питання, як змінюється купівельний попит на певний товар при підвищенні чи зниженні продажних цін.

Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використовується поняття еластичності попиту від цін. Вона визначається відношенням зміни величини попиту (у відсотках) до зміни цін (у відсотках).

Кількісно еластичність може бути описано в такий спосіб. Коли відсоткове зниження ціни викликає таке ж відсоткове збільшення кількості продажів товару, має місце еластичний попит, тобто еластичність більше 1 (наприклад, попит на споживчі товари тривалого користування).У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимірюється від’ємними величинами. Втім для спрощення розрахунків еластичність найчастіше визначають у додатних числах.Якщо ж відсоткове зниження ціни в точності компенсується відповідним відсотковим зростанням кількості продажів товару, спостерігається одинична еластичність попиту, тобто еластичність попиту чисельно дорівнює 1.І, нарешті, якщо зниження ціни викликає дуже незначне зростання кількості продажів, прийнято говорити про нееластичний попит, тобто еластичність попиту менше 1. Такі товари називаються товарами низькоеластичного попиту (наприклад, споживання хліба буде мінятися незначно навіть при істотній зміні його ціни).

18. Еластичність пропозиції за ціною.Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:

22.Споживчий вибір. Ринковий та індивідуальний попит

На основі своєї мети — задоволення потреб з урахуванням усіх обмежень можливостей задоволення свого попиту споживач здійснює свій вибір — вибір споживача, тобто приймає рішення, який товар купити або яку послугу оплатити. Споживчий вибір формує попит і величину попиту на товари та послуги. На його основі формуються різноманітні види попиту: негативний, відсутній, прихований, спадний, нерегулярний, повноцінний, надмірний, ірраціональний. Негативний попит виникає, коли ринок відкидає, не приймає окремі товари або послуги. У разі відсутнього попиту споживачі байдужі до певних товарів або послуг. За прихованого попиту попит є, але відсутні товари або послуги, які б задовольнили його. Спадний попит спостерігається, коли знижується попит у результаті насичення ринку, старіння товарів, зміни моди. Нерегулярний попит — це нестійкий, хиткий попит, пов'язаний із сезоном, днями, годинами (попит на лижі влітку і взимку, на місця в ресторані вдень і ввечері тощо). Повноцінний попит формується, коли величина попиту і його стійкість задовольняють виробника, фірму, продавця. У разі надмірного попиту величина попиту вища, ніж його можуть задовольнити виробники, виробництво товарів або надання послуг менше за величину попиту на них. Ірраціональний попит — це попит на шкідливі товари і послуги (тютюн, спиртні напої, наркотики тощо).Ринковий попит обчислюється додаванням показників індивідуального попиту всіх покупців за кожного значення ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даного товару за всіх можливих значень ціни.Нехай на ринку деякого товару є лише два споживача, попит яких представляють криві і . Висота кривих індивідуального попиту показує готовність споживачів купувати за даною ціною певну кількість блага. Перший споживач починає купувати за ціною, нижчою за , а другий купує за значно вищою ціною, нижче рівня . В проміжку від до крива ринкового попиту співпадає з індивідуальною кривою попиту другого споживача. За ціною ринковий попит складається з відрізків . Ламана крива і є кривою ринкового попиту. 23. Кардиналістський підхід до аналізу рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями і цінами товарів. Споживач прагне досягти максимуму корисності за наявних бюджетних обмежень, а корисність кошика обчислюється як сума граничних корисностей кожної одиниці товарів, що входять до нього. Він віддасть перевагу тому товару, який додає на кожну грошову одиницю більше корисності. Порівнюючи граничні корисності кожної одиниці товару з розрахунку на грошову одиницю, споживач послідовно переключає свій вибір з одного товару на інший, доки в межах свого бюджету вже не зможе збільшити сумарної корисності.

Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність). Маючи на меті максимізацію корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях і вибирає товари з найбільшим числом ютилів. Величина корисності залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості, тобто, визначається функціонально. Другий закон Госсена полягає в тому, що споживач повинен розподілити свій дохід на покупку товарів так, щоб остання одиниця доходу яка буде витрачена на покупку товару принесла максимальне задоволення споживачеві.