- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
13. Сучасна глобалістика та модернізація
1. Глобальні проблеми сучасності |
3. Теорія модернізації. |
2. Сучасні геополітичні поля |
4. Етапи модернізації |
Глобальні проблеми сучасності
В сучасному світі представлено 196 держав, які розташовані на 5 континентах земної кулі. Кожна із держав несе в собі як відповідні перспективи глобального розвитку, так звичайно і відповідні труднощі та протиріччя. Вони пов’язані з самим характером розвитку держав в рамках єдинокраїнової спільноти так і форм комунікацій та зв’язків на міждержавному рівні.
Глобалізація зробила політичний світ затісним і спричинила глобальну кризу ідентичності людей та соціальних спільнот. В до глобалізаційні часи розподіл на «ми» і «вони» відбувався за ідеологічними константами. Коли ж приходить криза ідентичності, для людей в першу чергу має значення кров і віра, релігія і сім'я. Люди об'єднуються з тими, у кого те ж коріння, церква, мова, цінності і інститути і дистанціюються від тих, у кого вони інші. Ці особливості між цивілізаційних взаємин виникли внаслідок наступних факторів:
– відчуття переваги (неповноцінності) по відношенню до людей, які сприймаються як абсолютно інші;
– боязнь таких людей і відсутність віри в них;
– складнощі в спілкуванні з ними через проблеми з мовою і тим, що вважається ввічливою поведінкою;
– недостатній обізнаності про передумови, мотивації, соціальні взаємини і прийнятих суспільних нормах у інших людей.
Глобальні проблеми сучасності – це сукупність життєво важливих проблем від вирішення яких залежить подальший соціальний прогрес людства. Дані проблеми можна виділити в трьох напрямках:
Перша група – це ті, які стосуються життєвих інтересів всього людства усіх держав та кожної людини окремо. До них відносяться проблеми збереження миру, проблеми міжнародного тероризму, проблема подолання економічної відсталості, яка існує між країнами, материками та територіями.
Друга група проблем – вони носять гострий характер, загрожують позитивному розвитку людини навіть до повного знищення людства. Ці проблеми пов’язані з відношенням людини і суспільства – боротьба з голодом і недоїданням; вирішення нагальних проблем охорони здоров’я і освіти; екологічна безпека і боротьба з парниковим ефектом.
Третя група – пов’язана з взаємодією людини з природою. Загроза виникненню екологічної кризи; загроза виникненню енергетичної кризи; виникненню сировинної кризи; продовольчої кризи і прискорене демографічне зростання, що обмежує територіальні, ресурсні можливості планети.
Сучасні геополітичні поля
Геополітика, як відповідна галузь наукових досліджень була заснована географом Фрідріхом Ратцелєм. Основною ідеєю, що стала підставою для виникнення даної науки була теорія “життєвого простору”. Згідно з нею, глобальне протистояння в світі пов’язано з “континентальними” і “морськими” державами. Всім їм притаманне “відчуття простору“ і їм необхідна “життєва енергія” для того, щоб вижити в складному світі протистояння націй і держав. Геополітика, як наука про державу, як географічній і біологічній організм, який постійно націлений до свого зміцнення і розширення зроблена Рудольфом Челеном, відомим шведським політологом. В своїй теорії він показав, що друга світова війна підтвердила нежиттєвість існування в глобальному світі “держав і націй”. Її повинна замінити структура континентального масштабу, якій притаманні наступні риси: розширення, територіальна монолітність і свобода пересування. Сьогодні основні тенденції і закономірності розвитку геополітичних процесів здійснюються через використання геополітичних полів. Вони представлені наступним чином:
Ендемічне поле – це простір, що контролюється нацією і державою на протязі довгого часу;
Прикордонне поле – це простір, що знаходиться під контролем національної спільноти, однаково вона його повністю не освоїла (економічними, демографічними, комунікаційними засобами). На цих полях здійснюється слабий контроль з боку конкретної держави і тому на них можуть претендувати інші держави, або етноси. Наприклад: Далекий Схід недостатньо забезпечується впливом Російської держави, або ті чи інші острова, які відносяться до декілька європейських країн.
Перехресне поле – це простір на якій претендують два і більше держав, наприклад, Зміїний острів в Чорному морі – претензія з боку України та Румунії, Ельзас-Лотарингія – яка переходила від Франції до Німеччини і навпаки; Аляска – Росія і США.
Тотальне поле – це простір, яким безперервно користується і знаходиться під контролем відповідної національної спільноти. Наприклад: Росія – Сибіру; США – Флоридою, Техасом.
Геополітична опорна точка – це тимчасове використання відповідною державою якихось територій, країн, які не можуть себе захистити. Свого часу для СРСР був В’єтнам, Куба, Лаос, Камбоджа. Сьогодні - Ірак і Афганістан для США; Мальдійські острови для Великобританії.
Метаполе – особливий вид геополітичного простору, який використовується декілька державами військовому, економічному, політичному. Прикладом може бути ЄС, НАТО, АСЕАН, Південно Східна Азія.