1.Політологія як наука План:

1. Предмет, методи, завдання та функції політології	3. Політика як мистецтво можливого
2. Сутність політики як суспільного явища	4. Місце та роль політології в системі суспільних наук

Політологія – це наука про політику. Політика як соціальне явище має майже таку ж давню історію, як і саме людське суспільство. Термін «політика» - грецького походження, від слова polis – місто.

Політика як специфічний соціальний феномен з’являється, коли суспільство зі свого природнього стану – перетворюється на впорядковану спільноту. Історично першою формою пізнання політики було її релігійно-міфілогічне трактування. З середини І тисячоліття посилюється процес раціоналізації політичних поглядів, з’являються перші політичні категорії і дефініції. У стародавній Греції закони і самі форми держави тут вже не приймають на віру, їх починають обговорювати, критикувати і навіть відхиляти.

Межами другого ступеня розвитку політології можна, в очевидь, вважати Громадянську Війну в Америці і Другу Світову Війну, коли вона ще не набула автономності й розвивалася тільки в рамках соціології (роботи Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. де Токвіля та ін.), які перенесли увагу з цінностей та ідеалів на діяльність соціальних груп, політичних організацій, вивчення конфліктів і способів їх розв’язання.

По Другій світовій війні почалася третя стадія розвитку політичної науки, що триває і до наших днів. Тепер політологія – це вже самостійна, автономна наука, вона має свій предмет та інструментарій пізнання його, що є системою, яка містить, соціологічне й емпірично-прикладне знання.

Політичну науку можна визначити як вивчення того, як люди використовують інститути, що регулюють їхнє спільне життя, і вивчення ідей, які рухають людьми; незалежно від того, чи ці ідеї створено самими ними.

Політологія ж, займається переважно інституційним аспектом політики, устроєм і діяльністю держави, усього механізму політичної влади, а також процесів, які характеризують боротьбу за цю владу.

Термін «політика» - «policy» - означає результат діяльності уряду, тобто програми, ухвали, дії владних структур. Термін «політика» - politics – означає швидше «процес», пов’язаний із реалізацією і завоюванням державної влади в окремому суспільстві. «Political science» - це наука про характер і функції держави і її уряду як органу, через який держава реалізує свою владу.

Структура науки про політику

1.Теоретичні науки виділені окремою галуззю за критерієм предмета дослідження. 2. Науки «за типом дослідження»: а) політична соціологія; б) політична психологія; в) політична антропологія. 3. «Емпіричні науки» про організацію влади, прийняття рішень, роботи апарату. Тут політолог виступає експертом політичної поведінки, він намагається передбачити, які політичні стратегії дозволять досягнути мети.

Методи політології

«Методи – це прийоми і способи досягнення певного результату у практичній і пізнавальній діяльності людей». Методичні прийоми – це анкетування, інтерв’ю, збирання статистичних даних, опитування тощо.

Методи емпіричних досліджень, одержання первинної інформації про політичні факти. Власні методи політичної науки:

1. Соціологічний – передбачає виявлення залежності політики від суспільства соціальної зумовленості політичних явищ;

2. Біхевіористський – полягає у вивченні політики шляхом конкретного дослідження різноманітної поведінки окремих осіб і груп, а не інституцій.

3. Нормативно-ціннісний – орієнтує на відпрацювання ідеалу політичного устрою і шляхів його практичного втілення.

4. Функціональний – вимагає вивчення залежностей між політичними явищами, виявленими у досвіді.

5. Системний - полягає у сприйманні політики як цілісного, складного організованого організму, як саморегульованого механізму.

6. Антропологічний – вивчення зумовленості політики не соціальними факторами, а природою людини як родової істоти.

7. Соціально-психологічний метод установлює факти залежно від їх приналежності до соціальних груп, етносів.

8. Критико-діалектичний метод – виявлення внутрішніх протиріч як джерела саморуху політики.

9. Порівняльний метод – порівняльна політологія передбачає зіставлення однотипних політичних явищ.