- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
Типологія політичних культур
Парафіяльна культура (англ. Parochial culture) характеризується індиферентним або негативним ставленням членів суспільства до політичної влади взагалі, відсутністю інтересу до політики та, внаслідок цього, небажанням брати в ній особисту участь. Індивіди уособлюють себе членами парафії, малої спільноти.
Підданська культура (англ. Subject culture) характеризується відсутністю інтересу до участі в політиці, пасивним ставленням до влади.
Учасницька культура (англ. Participant culture) характеризується великим або значним інтересом громадян до політики, активним ставленням до політичної влади, готовністю брати особисту участь у політичному житті.
Парафіяльно-підданський тип політичної культури притаманний сьогодні багатьом постколоніальним країнам Африки та Азії, які, долаючи трайбалізм і місцевий сепаратизм, будують суверенні централізовані держави на ґрунті авторитарної влади.
Парафіяльно-учасницький тип характерний для тих країн, що розвиваються, які йдуть шляхом демократичного розвитку.
Піддансько-учасницький тип розповсюджений у стабільних демократіях. Одним з різновидів цього типу можна вважати громадянську культуру (англ. Civil culture) сучасних цивілізованих суспільств.
Тоталітарна політична культура характеризується ідеологічною за ангажованістю політичної свідомості та політичної поведінки членів суспільства, бо в тоталітарних системах має право на існування тільки одна, офіційна ідеологія, яка повинна визнаватися усіма.
Авторитарна політична культура, навпаки, характеризується аполітичністю. Хоча члени авторитарних систем можуть виявляти самостійну активність у різних сферах суспільного життя.
Демократична політична культура характеризується толерантним ставленням до різних політичних поглядів та переконань, визнанням опозиції. Найважливішою політичною цінністю є громадянські права і свободи.
Проміжні типи політичної культури характерні для країн, політичні режими яких мають ряд рис, що притаманні різним режимам.
Перехідні типи політичної культури притаманні суспільствам, які знаходяться в процесі трансформації – цілеспрямованого переходу від однієї якості до іншої. Перехідний характер мають посткомуністичні суспільства, що трансформуються з тоталітарних у демократичні.
Домінуюча культура – це комплекс політико-культурних елементів, які притаманні більшості соціальних груп даного суспільства.
Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
Перманентний процес залучення людини до політичної системи, формування в неї певного ставлення до влади та політичної активності на ґрунті засвоєння змісту політичної культури суспільства й самостійного осмислення сутності соціального буття одержав назву політичної соціалізації.
Міра політичної соціалізації окремої людини індивідуальна.
На первинній стадії формується початкове ставлення до сфери політики через сприйняття політично інформації за допомогою думок і оцінок оточуючих, персоналізацію політичних образів, появу першого самостійного досвіду взаємодії з владою.
Вторинна стадія пов’язана з розширенням самостійного політичного досвіду, з вмінням робити індивідуальні політичні висновки, формувати позиції, що спроможні протистояти тиску колективної думки, з участю у спеціалізованих політичних об’єднаннях і організаціях.
Етапи політичної соціалізації
Перший етап політичної соціалізації припадає на дошкільні роки у віці 3-4х років набуває перші відомості про політику;
Другий етап політичної соціалізації співпадає зі шкільними роками;
Третій етап політичної соціалізації починається після закінчення школи і триває до 25-30 років;
Четвертий етап політичної соціалізації пов’язаний зі знаходженням людиною стабільного місця в житті;
П’ятий етап політичної соціалізації припадає на похилий вік. Закінчивши трудову діяльність, людина уходить на пенсію, звільняється від маси поточних справ.