Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
818.18 Кб
Скачать

13. Шляхи та причини входження українських земель до Великого князівства Литовського, мовний та культурно-релігійний склад держави

На початку XIII ст. утворилася Литовська держава — Велике князівство Литовське, яке починає активно розширювати свої володіння, в тому числі за рахунок руських земель.

Етапи приєднання руських земель до Великого шиязівства Литовського:

  1. перший великий князь Міндовг (1230-1263 рр.) поширив свою владу на землі Західної Русі (Білорусь);

  2. Гедимін (1316-1341 рр,) почав наступ на південно-руські (українські) землі, проте зіткнувся з територіальними претензіями Польщі;

  3. у битві на річці Сині Води (1362 р.) Ольгерд Гедимінович (1341-1377 рр.) завдав поразки Зо-лотій Орді і приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля; внаслідок боротьби з Польщею відвоював Берестейський, Володи- мирський і Луцький уділи;

  4. Вітовт (1392-1420 рр.) заволодів Чорноморсь-ким узбережжям.

80 % Великого князівства Литовського — це були приєднані землі (українські, білоруські).

14. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за Литовської доби

У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослабле­ні зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угор­щина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.

Проте найбільшу частину українських земель було приєднано до Ли­товського князівства, що утворилося у XIII ст. За князя Гедиміна в першій половині XIV ст. литовці приєднали Берестейщину.

1340 р. волинським князем став Любарт Гедимінович. Він оволодів Холиською і Белзькою землями. У 1350-х роках за князювання Ольгерда Питва приєднала до своїх володінь чернігово-сіверські землі, 1362 р. -Наддніпрянщину разом з Києвом, а 1363-го - Поділля. Населення цих те­риторій майже не чинило опору литовським князям, які прихильно стави­шся до українських звичаїв та системи управління. Місцева знать зберег­ла свої володіння та привілеї, руська мова була визнана державною. Поширила вплив православна церква. Населення українських земель сподівало­ся що Литовська держава захистить їх від монголо-татар. І справді, 1362 р. литовське військо за підтримки українського населення розгромило на Синіх Водах татарське військо. Ця перемога поклала початок звільненню українських земель від монголо-татарського ярма 1399 р. у битві на р. Ворскла. Однак в Золотій Орді точилися міжусобиці, й вона не змогла скористатися з цього повною мірою.

Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р.), для цього склалися сприятливі умови. До то­го ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.

15. Духовне життя, культура України за Литовської доби. Становище церкви.

Особливості статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського:

  1. приєднання відбувалося переважно мирним шля¬хом через бажання князівств позбутися монголь¬ського ярма;

  2. система управління залишилася незмінною: руські князі сплачували щорічну данину та нада¬вали збройну допомогу;

  3. руська мова стала державною; ф православна церква зберігала панівне становище;

  4. збереглося руське законодавство («Руська правда»);

  5. литовці поєднувалися династичними шлюбами з українцями;

  6. панувала українська культура.

Політика Польщі на українських землях:

  1. насадження католицизму;

  2. закриття православних церков і монастирів;

  3. обмеження православних у праві обіймати дер¬жавні посади;

  4. насадження зневаги до православ’я й української культури.

Для українців польське панування означало поча¬ток тривалого соціального та етнічного конфлікту, який поширився на всі сфери життя України. Це було підко¬рення чужій нації, чужій релігії, чужій культурі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]