Vііі. 2. Оцінювання за 100 бальною системою навчальної роботи студентів
№ з/п |
Види роботи |
Максимальна кількість балів |
1. |
Самостійна робота |
20 |
2. |
Індивідуальна робота |
10 |
3. |
Семінарське заняття |
60 |
4. |
Співбесіда на заліковому занятті |
10 |
Іх. Інформаційно-методичне забезпечення Список літератури
Богуславський М. Структура сучасного історико-педагогічного знання // Шлях освіти. – 1999. - №1. – С.37-40.
Вульфсон Б. Становление сравнительной педагогики как науки // Педагогика. – 1995. - №2. – С.100-108.
Вульфсон Б.Л. Сравнительная педагогика в системе современного научного знания // Педагогика. – 1998. - №2. – С.79-89.
Алферов Ю.С. Совет Европы и образование // Педагогика. - 1998. - № 7. - С.100- 110.
Вульфсон Б.Л. Управление образованием на Западе: тенденции централизации и децентрализации // Педагогика. - 1997. - №2. – С.110-117.
Вульфсон Б.Л. Мировое образовательное пространство на рубеже ХХ – ХХІ вв. // Педагогика. – 2002. - № 10. - С.3-14.
Жуковський І.Проектний метод у діяльності навчальних закладів Франції //Шлях освіти. – 2003. – №2. - С.24-27.
Курдюмова И.М. Местные органы управления образованием в Великобритании // Педагогика. – 1998. - №7. - С.111-118.
К новой стратегии планирования образования // Перспективы. – 1992. – №2. – С.127.
Курдюмова И.М. Подготовка кадров управления образованием за рубежом// Педагогика. – 2002.– №3. – С.98-105.
Локшина О. Старша школа в Європі: сучасний контекст// Шлях освіти. –2003. – №2. – С.21-23.
Олійник В. Загальнотеоретичні підходи до управління і їх вплив на розвиток системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників// Шлях освіти.– 2003. – № 2. – С. 6-10.
Общее и промышленное управление.– М.: Издательское товарищество „Книга”. – 1924. – 160с.
Ушинський К.Д. Собр. соч. – т.2. – М.-Л., 1948. – С.97-98.
Leducetion Nationale Onorage collectif. – Р., 1965.– р.349.
Брей М. Частное репетиторство – теневая система образования// Педагогика. - №5. – 2002. – С. 96-105
Быков Д.А.Обучение детей с ограниченными возможностями в США и Великобритании// Педагогіка. – 2004. – №6. – С.94-99
Василюк А. Пахоцінський Р., Яковець Н. Сучасні освітні системи: Навчальний посібник. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2002. – 139с.
Вестник высшей школы. – 1989. – №1. – С.84-87
Волощук І.С. Морально-етичний аспект виявлення інтелектуально обдарованих дітей та розвитку в них творчих задатків //Педагогіка і психологія. – №3. – 1994. – С.21-27
Вульфсон Б.Л., Малькова З.А. Сравнительная педагогика, - М.: Из-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – С. 122-133
Ганжій А. Новий шкільний рік та завдання в галузі соціального виховання // Путь просвещения. — 1925. — №10. — С.194-201.
Горький М. Собр. соч.: В 30-ти томах. — М., 1955. — Т.30. — С.334-335.
Джуринский А.Н.Сравнительная педагогика. – М., 1998. – С. 68-70
Джуринский А.Н. Чему и как учат школьников в Японии. – М., 1997. – С. 46-47
Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире: Учеб.пособие. – М.: Гуманист. издательский центр ВЛАДОС, 1999. – 200с.
Зайченко Н. Особливості реформування освіти США // Рідна школа. – №4. – 2004. – С.60-63
Ремизова Н.И. Дифференциация обучения в средней школе Франции // Советская педагогика. – 1988. - №6. – С.129-136
Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання: Навчальний посібник. – К.: ІСДО, 1993. – С. 3-5.
Вендеровская Р.Б. Тесты в американской системе образования //Педагогика. - №2. – 2001. – С.96-103.
Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – С. 252-282.
Владиславлев П.А. Система образования в европейских странах СЭВ: экономические и социальные проблемы. – М.: Наука, 1989. – 131с.
Воскресенская Н.М. Великобритания: стратегические направления образования // Педагогика. – 1996. – №4. – С.91-98.
Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века.– М.:УРАО, 1999. – 204с.
Вульфсон Б.Л., Малькова З.А. Сравнительная педагогика. – М.: Издательство „Институт практической психологии”, – 1996. – 256с.
Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – С.34-39.
Гуревич І. Вища освіта в Німеччині //Шлях освіти – 1999. - №4. – С.25-29.
Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики: Учебное пособие. – М.: Форум – Инфра, 1998. – С.242-257.
Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире. – М.:ВЛАДОС, 1999. – 200с.
Джуринский А.Н. Сравнительная педагогика: учебное пособие. – М.: Academia, 1998. – 169с.
Добрынин М.А., Сухой С.Н. Дистанционное обучение во Франции //Педагогика. - №8. – 2001. – С.81-85.
Глузман А.В.Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования: Монография. К.: Вид-й центр «Просвіта», 1996. – С.87.
Жуковський І. Забезпечення інформацією педагогічних кадрів у Франції // Шлях освіти. – 2003. – № 1. – С. 24 - 27.
Жуковський В.М. Морально-етичне виховання в історії американської школи: Монографія. – Острог, 2002. – С. 389-390.
Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / За заг.ред.акад.О.Г.Мороза – К.: МАУП, 1994. – С.18-79.
Микаберидзе Г.В. Учительство Японии в зеркале исследований //Педагогика. – 1992. - №11-12. – С.102-107.
Озерська О.Ю. Система підготовки вчителя в Японії: Монографія. – Харків: ППВ “Нове слово”, 2006. – С. 78-89.
Олійник В., Синенко С. Тенденції розвитку післядипломної освіти педагогів // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 17-20.
Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності. – Київ: Вища школа, 1997. – С.20-46.
Пуховська Л. Розвиток теорії професійної підготовоки вчителів у країнах Заходу //Шлях освіти. – 1998. - №1. – С.20-25.
Синенко С. Мета і завдання післядипломної освіти вчителів (З теорії педагогічної освіти західних країн) // Рідна школа. – 2003. – № 7. – С. 73-77.
Сметанський М. Шляхи удосконалення педагогічної підготовки майбутніх учителів // Шлях освіти. – 2002. – № 4. – С. 36-40.
Цільова комплексна програма “Вчитель” //Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1997. – № 24. – С. 15.
Чувакова Т.Г. Професійне становлення молодого вчителя у США: Дис… канд. пед. наук; 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України – К., 2004. – 188с.
Х. Структурно-логічна схема вивчення навчальної дисципліни «Порівняльна педагогіка»
ТЕСОВІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ
З ДИСЦИПЛІНИ „ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА”
1. Кого вважають засновником порівняльної педагогіки у світі?
а) А.В.Дістервега,
б) М.А.Жульєна Паризького,
в) Г.Барнарда
2. Кого вважають засновником порівняльної педагогіки в Україні?
а) К.Д.Ушинського,
б) С.Ф.Русову,
в) С.А.Ананьїна.
3. У яких країнах управління освітою децентралізоване?
а) Велика Британія,
б) Німеччина,
в) Франція,
г) Італія,
д) Польща
4. Фундаментальні цінності західної культури:
а) парламентаризм, права людини, лібералізація;
б) свобода пересування, отримання освіти будь-якого рівня;
в) гуманізація і гуманітаризація.
5. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:
а) чітка регламентація навчального процесу;
б) відсутність фіксованого терміну навчання;
в) обов'язковість вступних випробувань.
6. Тривалість бакалаврської підготовжи у ВНЗ Канади:
а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.
7. У Великій Британії ВНЗ переважно:
а) приватні;
б) муніципальні;
в) державні.
8. До французького ВНЗ можна вступити за наявності:
а) атестата про закінчення ліцею;
б) диплома бакалавра;
в) стажу практичної діяльності.
9. Для вступу у німецький університет потрібно:
а) закінчити коледж передвузівської підготовки,
б) скласти вступні випробування;
в) мати атестат про закінчення середньої школи.
10. Більшість ВНЗ Німеччини належать до:
а) конфесійних;
б) приватних;
в) державних.
11. У польській вищій школі після закінчення професійного ВНЗ присвоюється кваліфікація:
а) ліцензіат;
б) бакалавр;
в) магістр.
12. У якому році ініційовано Болонський процес?
а) 1997 р.;
б) 1998 р.;
в) 1999 р.
13. Основні принципи Лісабонської конвенції:
а) створення єдиного європейського простору вищої освіти;
б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні та основні принципи їх оцінки;
в) гармонізація системи європейської вищої освіти.
14. Основні принципи Сорбоннської декларації:
а) оцінка кваліфікацій з вищої освіти;
б) автономія університетів;
в) гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти.
15. Основні принципи Великої Хартії Університетів:
а) автономія університетів, свобода досліджень і навчання;
б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні;
в) навчання впродовж життя.
16. Основна мета Болонської декларації:
а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;
б) запровадження системи кредитних одиниць, єдиної європейської зони вищої освіти;
в) запровадження єдиних стандартів європейської освіти.
17. Головне завдання Болонського процесу:
а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;
б) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ;
в) створити умови для навчання протягом усього життя.
18. Основні завдання створення зони Європейської вищої освіти:
а) введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи якості освіти;
б) розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти;
в) як „а", так і „б".
19. Двоциклова система навчання передбачає підготовку:
а) бакалаврів і спеціалістів;
б) спеціалістів і магістрів;
в) бакалаврів і магістрів.
20. Тривалість навчання на першому етані:
а) не менше трьох років;
б) не менше чотирьох років;
в) не менше п’яти років.
21. Тривалість навчання на другому етапі:
а) де більше одного року;
б) один-два роки;
в) як менше двох років.
22. Основні документи ECTS:
а) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;
б) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;
в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.
23. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
а) кредит ECTS, інформаційний пакет, навчальний контракт;
б) навчальний план, перелік оцінок з предметів;
в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу.
24. Кредит ECTS — це:
а) абсолютне мірило навчального навантаження студента на один
навчальний рік;
б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;
в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.
25. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:
а) проведення виховної роботи;
б) координація індивідуального навчання студентів;
в) координація навчально-виховного процесу в академічній групі.