8. Поняття криміналістичної діагностики

Теорія криміналістичної діагностики - це система правил і понять, необхідних для здійснення процесу діагностичного пі-знання у рамках провадження у кримінальній справі.

Криміналістична діагностика - процес дослідження власти-востей і стану об'єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін та їх зв'язок із учиненим злочином.

Іншими словами, кримінальна діагностика - це уявна рекон-струкція вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки «зворотного напряму»: від наслідку - до причини, від явища - до його суті, від відображення - до аналізу властивостей і стану відображення об'єкта.

У криміналістичних дослідженнях діагностика зазвичай пе-редує ідентифікації.

До криміналістичних діагностичних досліджень відносять:

- визначення властивостей та стану об'єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготов-лено предмет, чи справний замок тощо);

- встановлення факту і причин початкового стану об'єкта або його невідповідності заданим характеристикам (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавалися документи частковим змінам тощо;

- аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, меха-нізму взаємодії суб'єктів, предметів, причинно-наслідкових зв'язків, механізму злочинної події (наприклад, установлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідко-вого зв'язку між коротким замиканням і виникненням пожежі).

9. Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики

Криміналістична техніка - розділ про систему наукових положень і рекомендацій щодо застосування технічних засобів, способів і методів призначення яких є збирання, фіксація та дослідження доказової інформації для розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів.

Структура розділу вміщує:

- наукові засади криміналістичної техніки;

- судову фотографію, відеозапис;

- трасологію (слідознавство);

- судову балістику (зброєзиавство);

- докумсптознавство;

- габітологію;

- криміналістичну фопоскопію;

- одорологію;

- криміналістичну реєстрацію.

Отже, можна сказати, що криміналістична техніка у виді загальних положень пропонує використання досягнень при-родничих і технічних наук, виробляє правові підстави застосу-вання криміналістичної техніки, вказує, як процесуально пра-вильно, технічно ефективно та раціонально оформити сам процес застосування технічних засобів і форм їх використання під час провадження у справах.

10. Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання

Техніко-криміналістичні засоби – це сукупність технічних пристроїв, пристосувань та матеріалів, що використовуються для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації.

Потапов С.М.:

1) засоби для збирання інформаціх в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; 2) засоби для експертного дослідження речових джерел.

За суб’єктом використання:

 прокурора;

 слідчого;

 оперативного працівника;

 експерта;

 суду;

 криміналіста тощо.

Загалом всі технічні засоби поділяються на:

1) запозичені з інших природничих наук і залишені без змін;

2) пристосовані та вдосконалені для потреб криміналістики;

3) спеціально розроблені технічні засоби суто для потреб криміналістики.

За спеціальним призначенням:

 засоби фото-, відео-, звуко- та кінотехніки;

 засоби роботи з матеріальними слідами для їх виявлення, фіксації і дослідження;

 аналітичні засоби;

 пошукові засоби;

 засоби збирання, збереження та оброблення інформації – обчислювальна та кібернетична техніка;

 допоміжні засоби.

Бєлкін Р.С.:

1) польова (використовується в ході проведення слідчих дій, поза кабінетом слідчого);

2)лабораторна.