Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин

КАФЕДРА КРАЇНОЗНАВСТВА

КАФЕДРА ЕТИКИ, ЕСТЕТИКИ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Доц. О.А. Кравчук

Ас. Л.Л. Хандогіна

Методична розробка з нормативного курсу

«Українська та зарубіжна культура»

для студентів 1, 2, 3 курсів спеціальностей МБ, МІ, МВ ІМВ

Робоча навчальна програма дисципліни

Затверджено Вченою Радою

Інституту міжнародних відносин

“31” cерпня 2009 р., протокол № 1

КИЇВ - 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Українська та зарубіжна культура».

Укладачі: к.і.н., доц. Кравчук Олена Анатоліївна, к.і.н., ас.Хандогіна Леся Леонідівна.

Лектори: к.і.н., доц. Кравчук Олена Анатоліївна, к.і.н., ас.Хандогіна Леся Леонідівна.

Погоджено

з науково-методичною комісією

„___”_____________________ 2009р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/інституту

Передмова

Історія української та зарубіжної культури є однією з найважливіших частин гуманітарного знання. Органічне і невід’ємне місце культурології в системі гуманітарної освіти визначається тим, що ця наука постійно взаємодіє з найвищими рівнями суспільного буття. Історія української та зарубіжної культури має тривалу і складну історію становлення і розвитку. Одна з її характерних рис – це рухливість, пластичність, динамічність і «відкритість». Культурологія – особлива наука, її предмет постійно знаходиться на межі раціонального і ірраціонального, вербального та невербального. Область культури – одна з вищих форм буття, це універсальна сфера, яка об’єднує людство у його філо- та онтогенезі. Історія української та зарубіжної культури – наука про гармонію людини і світу, про становлення гуманного в людини.

Історія української та зарубіжної культури функціонує на імпліцитному та експліцитному рівнях, виявляє себе у різноманітних традиціях, школах, вченнях. Щоб охопити їх найбільш системно та повно, увага курсу сконцентрована на основних поняттях, проблемах та ідеях, які є наскрізними, загальними для всіх культурологічних систем, хоча і отримують в кожній особливого освітлення.

Історія української та зарубіжної культури постійно збагачує своє проблемно-тематичне поле, розширює обсяг своїх знань. На сьогодні можна чітко прослідкувати процеси інтеграції сучасної культурології з філософією, політологією, мистецтвознавством, психологією, соціологією, філологією тощо. Історія української та зарубіжної культури активно використовує досягнення багатьох сучасних наук. Все це дозволяє здійснювати аналіз традиційної і нової проблематики на ґрунті міждисциплінарного синтезу. Отже курс має дисциплінарний характер, із застосуванням методів ряду гуманітарних галузей і з визнанням як базового категоріального апарату, виробленого культурологією як наукою, що продовжує формуватися на стику соціальних та гуманітарних знань і яка розглядає культуру як цілісність у всіх її проекціях.

На кожному етапі історії культури ми маємо конкретні історичні форми буття, її реалізації і актуалізації, та відповідні терміни і категорії, які їх досліджують і описують. Загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму дозволяють уникнути однобічності, монологiзму та спрощення, сприяють найбільш повній репрезентації усього спектру естетичної проблематики.

При розбудові основних параметрів, структури і змісту курсу враховано досвід аналогічних розробок в освітній практиці інших країн та вітчизняні методологічні та дидактичні матеріали. Лекційний матеріал закріплюється семінарськими заняттями, теоретичними практикумами, дискусіями та позааудиторною роботою.

ПОПЕРЕДНІ ВИМОГИ ДО СЛУХАЧІВ:

• мати загальну орієнтацію в масиві культурологічних знань;

• мати попередній досвід аналітичної роботи з джерелами гуманітарного профілю наук.

МЕТА КУРСУ:

• формування цілісного та системного уявлення про історію української та зарубіжної культури як про самостійну галузь гуманітарного знання;

• надати базові теоретичні та історико-культурні знання, які розвинуть індивідуальні творчі здібності слухачів.

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

• визначити предмет історії української та зарубіжної культури і місце культурології в структурі міжпредметних зв’язків;

• розглянути основні історичні етапи розвитку української та світової культури;

• виокремити основні категорії і поняття культурології як у історичній ретроспективі, так і на рівні актуальних проблем сучасної культури;

• звернутися до першоджерел теоретичної культурології.

ЯК РЕЗУЛЬТАТ вивчення дисципліни, студенти повинні продемонструвати рівень знань на ознайомчому, репродуктивному і творчому рівнях. Творчій рівень відрізняється від репродуктивного тим, що він не обмежується відтворенням знань, а передбачає і їх застосування. Курс стимулюватиме поглиблене вивчення нових способів інтерпретації культурних явищ шляхом охоплення усього спектру сучасних методологічних підходів наукових шкіл щодо розгляду проблематики теорії та історії культури. Курс дасть можливість студентам розвинути широкий горизонт бачення проблематики культури, співвідносити явища вітчизняної культури з світовими. Поглибити систему критеріїв щодо різних культурних виявів.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

1. загальні положення культурологічної теорії;

2. основні концептуальні моделі і тенденції, представлені в історії української та зарубіжної культури;

3. основні терміни, поняття і категорії культури;

4. теоретичний доробок представників культурологічного знання;

ВМІТИ:

1. застосовувати загальні положення теорії культури до конкретних фактів сьогодення;

2. аналізувати першоджерела культурологічної теорії;

3. вести полеміку стосовно сучасних процесів розвитку культури, її ролі в житті суспільства;

4. застосовувати знання з історії української та зарубіжної культури для самоаналізу та самовиховання.

ЗВ'ЯЗОК КУРСУ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ:

Концептуально та методологічно курс «Українська та зарубіжна культура» становить єдину цілісність з іншими курсами гуманітарного блоку. Структурою курсу передбачена дотичність до проблематики курсів «Філософії», «Релігієзнавства», «Психології», «Історії», «Політології».