1. Поняття і завдання кримінального провадження

Крим. процес (від лат. criminalis – злочинний, і process - просування) - це: а) діяльність фіз., юр. осіб, врегульована нормами КПП, і направлена на виконання завдань крим. провадження; б) навч. дисцип., яка вивчає теорію, практичну сторону цієї діяльності, науку та норми права; в) галузева юр. наука (аналізує, узагальнює, систематизує досвід крим.-процес. діяльності, актуальні проблеми правозастосування, практику правоохоронних органів і суду, розробляє науково-практичні рекомендації, принципи, історію, зарубіжний досвід).

Крим. провадження - досудове розслідування і судове провадження, процес. дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого ЗУ про крим. відповідальність. Крим. судочинство = крим. процес.

Завдання крим. процесу: 1) захист особи, сусп. та держ. від крим. правопорушень (проблема - КПК не здійснює превентивну f); 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників крим. провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, щоб:

а) кожен, хто вчинив крим. правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; б) жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений; в) жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу; г) до кожного учасника крим. провадження була застосована належна правова процедура.

2. Процесуальна форма: поняття і значення

Крим.-процес. форма – передбачений крим.-процес. законом порядок крим.-процес. діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду, а також гр-н та юр. осіб, залучених до цієї діяльності, а також і порядок вчинення й оформлення окремих процесуальних дій, прийняття , оформлення і звернення до виконання процесуальних рішень. Крим.-процес. форма – визначена КПЗ: 1) система процес. інституів і правил; 2) послідовність стадій крим. процесу; 3) сукупність процес. вимог, що ставляться до учасників судочинства.

Вона встановлює: 1) засади найбільш доцільної процедури здійснення повноважень учасників; 2) способи та строки вчинення процес. дій; 3) порядок прийняття та оформлення процес. рішень.

Особливу (диференційовану) форму провадження передбачено: 1) на підставі угод; 2) у формі приватного обвинувачення; 3) щодо нардепів; 4) судді КСУ, проф. судді, присяжного і народного засідателя; 5) Уповноваженого ВРУ; 6) Голови Рахункової палати, його заступників, головного контролера та секретаря; 7) депутата місцевої ради; 8) адвоката; 9) Генпрокурора та його заступника. Тут є відмінності під час проведення певних процес. дій. Напр., обшук в приміщенні адвокатського об'єднання – за участі представника ради адвокатів регіону; обов'язкова участь захисника у справах неповнолітніх. Значення – надання додаткових гарантій окремим особам.

Ознаки крим.-процес. форми: 1) точне встановлення порядку діяльності держ. органів; 2) надання зацікавленим особам права участі у процесі з метою охорони своїх прав та інтересів; 3) спец. гарантії дотримання прав та законних інтересів осіб, які беруть участь у справі; 4) забезпечення прийняття рішення відповідно до закону та на підставі фактів, які встановлені в суді.

Особливості крим.-процес. форми: 1) переважність принципу імперативності; 2) забезпечення поведінки учасників заходами держ. примусу; 3) залежність хар-теру примусу від сусп. небезпечності злочину; 4) наявність інституту досудового розслідування; 5) правосуддя як єдиний спосіб покладання крим. відповідальності на винного; 6) наявність інституту захисту прав та законних інтересів обвинуваченого; 7) обов’язковість прокурорського нагляду.