Питання для самоконтролю:

1. Суть структурної ізомерії?

2. Що таке статична структурна ізомерія?

3. Характеристика ізомерії вуглецевого ланцюга.

4. Характеристика ізомерії положення функціональної групи, або замісника.

5. Ізомерія функціональних груп.

6. Яка ізомерія називається ще «таутомерією»?

7. Чим відрізняється структурна ізомерія від динамічної?

8. Яка різниця між катіонотропною і аніонотропною ізомерією?

9. Міграція якого протона зумовлює прототропну ізомерію?

Заняття №9 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Спирти

План:

1. Теоретичні основи роботи.

2. Виконання лабораторних дослідів.

Спирти (алкоголі) – органічні сполуки, що містять у складі молекул одну або кілька гідроксильних груп біля насичених атомів карбону. Залежно від кількості гідроксильних груп, що входять до складу молекули спирту, їх класифікують на одноатомні (алкоголі), двохатомні (гліколі), трьохатомні (гліцерин) та багатоатомні. За положенням гідроксильної групи в молекулі спирту їх поділяють на первинні , вторинні і третинні. Спирти можуть бути насичені і ненасичені, ациклічні і циклічні, похідними гомологів бензолу, циклопарафінів і циклічних терпенів.

Нижчі одноатомні спирти легко розчиняються у воді. Зі збільшенням довжини карбонового ланцюга розчинність спиртів зменшується. Для нижчих спиртів типовий спиртовий запах, потім зі збільшенням молекулярної маси з’являється неприємний (сивушний), вищі спирти не мають запаху. Густина всіх спиртів менша за одиницю.

Спирти – нейтральні сполуки. Реагуючи з активними металами та іншими металами з утворенням сполук типу алкоголятів. Це кристалічні речовини, добре розчинні у воді. В результаті взаємодії спиртів із сильними мінеральними кислотами або кислотами Льюїса утворюються етери (прості ефіри). Етерифікація спиртів органічними і мінеральними кислотами призводить до утворення естерів (складних ефірів). Первинні і вторинні спирти окислюються або дегідруються за наявності металічних каталізаторів до відповідних альдегідів і кетонів. Третинні спирти стійкі до реакцій окиснення у нейтральному й кислому середовищах, за певних умов розщеплюються до кетонів і кислот з меншою кількістю атомів карбону. Спирти легко дегідратуються до алкенів. Гідроксильна група молекули спирту може заміщуватись на атом галогену, реагуючи з галогеноводнями.

Спирти добувають різними способами. Ряд низькомолекулярних спиртів (етанол, пропанол, бутанол) добувають бродінням вуглеводнів, метанол – у результаті сухої перегонки тирси. Більшість спиртів добувають синтетичними методами – з алкенів гідратацією або гідроборуванням з подальшим окисненням, гідролізом відповідних галогенопохідних вуглеводнів, відновленням альдегідів і кетонів, карбонових кислот та естерів.

Спирти дуже поширені у вигляді похідних (естерів, частково етерів) у природі. Вони відіграють важливу роль у життєдіяльності тварин і рослин, їх використовують у різних галузях промисловості (як розчинники, сировину для добування канчуків, органічних барвників, медикаментів, вибухових речовин тощо.)