- •Навчальний посібник
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •Заняття №1 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Механізми органічних реакцій.
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 1. Історичний нарис розвитку органічної хімії.
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Визначення будови органічних сполук.
- •Хімічні методи
- •Фізичні методи
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 2. Історичний огляд розвитку теоретичних уявлень.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №3 (2 години, лабораторно - практичне). Зміст Тема: Алкани
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Добування метану (реакція Дюма) і вивчення його властивостей.
- •Самостійна робота (2 год) Зміст
- •Тема 3. Сучасна органічна хімія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Алкени
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 4. Основні джерела органічної сировини.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Алкіни
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 година) Зміст
- •Тема 5. Класифікація органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Дієни
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторного досліду
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 6. Номенклатура органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Існуюча назва – пропонується
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Арени
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 7. Просторова будова та ізомерія органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Галогенопохідні вуглеводнів.
- •Самостійна робота (2 год) Зміст
- •Тема 8. Структурна ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Спирти
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 9. Енантіомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №10 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Феноли
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 10. Геометрична ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №11 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Альдегіди і кетони.
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 11. Конформаційна ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №12 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Карбонові кислоти
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 12. Деякі класи органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №13 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Фенолокислоти.
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Заняття №14 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Тестовий контроль засвоєння теоретичних знань, лпз та самостійної роботи.
- •Відповіді на тест – перевірку засвоєння тем з навчальної дисципліни «Органічна хімія» винесених для самостійного опрацювання:
- •Список рекомендованої літератури для додаткового ознайомлення.:
- •Додаток 1 розчинність солей і основ у воді
- •Відносні молекулярні маси деяких органічних сполук
- •Електрохімічний ряд напруг
- •Відносні молекулярні маси деяких неорганічних сполук
Виконання лабораторного досліду
Беруть чотири пробірки. В перші дві пробірки вміщують по 1 г нарізаного каучуку, в останні дві – гуми. В першу і третю пробірки наливають по 10 мл ( до половини пробірки) бензолу, в другу і четверту – по 10 мл води і залишають на 1 год у витяжній шафі. Поясніть чому каучук утворює в’язкий розчин (перша пробірка) в бензолі, а гума не здатна розчинятися. Чому каучук і гума не розчиняються у воді?
Самостійна робота (2 години) Зміст
Тема 6. Номенклатура органічних сполук.
Тривіальна номенклатура.
Раціональна номенклатура.
Систематична номенклатура.
Замісникова номенклатура.
Раціонально – функціональна номенклатура.
Студент повинен знати: основні види номенклатур органічних сполук.
Студент повинен уміти: розрізняти назви дані за різними номенклатурами, давати назви органічним сполукам за всіма номенклатурами, перекладати назву сполуки з однієї номенклатури в іншу.
Рекомендована література:
Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Підручник для вищих навчальних закладів. – Львів: Центр Європи, 2000. – с.192
Пацак .Й. Органическая химия. Курс для средней школы и техникумов: Пер.с чешск. – М.: Мир, 1986. – с.31
Номенклатура органічних сполук виникла практично разом з першими поглядами на їх хімічну будову. Хімічна номенклатура – це сукупність правил назвоутворення окремих сполук та їх класів. Кожен хімік повинен знати принципи побудови номенклатури і правильно, доречно їх застосовувати. Відомо три основних різновиди номенклатур для органічних сполук : 1. тривіальна, 2 раціональна, 3 систематична або міжнародна.
Тривіальні, або емпіричні, назви органічних сполук були першими, які надавалися речовинам згідно з:
природними джерелами одержання (яблучна, молочна, бурштинова, винна кислота; сечовина, індиго тощо);
методами одержання (сірчаний ефір – етер, який одержували в присутності сульфатної кислоти; піровиноградна кислота, яку добували за допомогою піролізу тощо);
ім’ям першовідкривача (реактив Гріньяра, спирти Фаворського, кетон Міллера тощо).
Раціональна номенклатура враховує будову сполуки. В її основу покладено поділ органічних сполук на певні класи у вигляді гомологічних рядів. Так, за основу гомологічного ряду аліфатичних насичених вуглеводнів взято найпростіший їх представник – метан, а інші розглядають як похідні метану. Для ненасичених сполук з подвійним зв’язком за основу взятий етилен.
З наведених прикладів виходить, що раціональна номенклатура є по суті сучасним варіантом теорії типів. Для утворення назв складніших сполук раціональна номенклатура непридатна і тепер не рекомендована до використання, за винятком деяких назв: триметилоцтова кислота, дифеніл- і трифенілметан тощо.
Систематична (міжнародна) номенклатура утворює найбільш правильні назви органічних сполук. Її основи були закладені 1892 р. на міжнародній конференції хіміків у Женеві (Женевська номенклатура). За часом вона була розширена і доповнена 1930 р. на 10 конгресі хіміків у Льєжі (Льєжська номенклатура). На 19 конгресі у 1957 р. були прийняті основні правила сучасної номенклатури для органічних сполук, які були доповнені 1965 р.
Правила номенклатури 19557 р. містять два розділи А і В, в яких відповідно систематизуються номенклатури вуглеводнів (ациклічні, циклічні, терпени) і гетероциклічні сполуки.
Правила номенклатури 1965 р. були доповнені пізніше розділом С , куди включені сполуки з функціональними групами О, С, Н , N, S, галогенів, селену і телуру (1969 р.), розділом Е (стереохімія, 1974 р.), розділом F (природні сполуки, 1976 р.), а також додатком (1993 р.)
Згідно з правилами номенклатури дозволяється застосовувати ряд тривіальних і напівтривіальних назв сполук, а також вуглеводневих залишків і функціональних груп. Під вуглеводневим залишком або функціональною групою розуміють нейтральні групи атомів, які сполучені так або інше між собою. Їх не слід плутати з вуглеводневими радикалами, які мають неспарений електрон.
Номенклатура допускає декілька варіантів утворення назв органічних сполук, з яких найбільшої уваги заслуговує застосування замісників і деякою мірою радикально – функціональний варіанти.
За останні роки Українською національною комісією з хімічної термінології і номенклатури упорядковані правила на українському мовному ґрунті. При цьому внесені деякі пропозиції щодо назв органічних сполук з метою уніфікувати існуючі назви, особливо аренів та їх похідних, наприклад: