Тема 5. Статистика грошового обігу

Прогнозні розрахунки грошової маси можна виконувати двома шляхами:

1) прогнозування попиту на гроші;

2) прогнозування пропозиції грошей.

Зіставлення прогнозів попиту на гроші і пропозиції грошей дає змогу дійти висновків про рівновагу грошового обігу, сталість його розвитку.

План практичних занять № 6

1. Вивчення методів розрахунку грошової маси та грошової бази.

2. Вимірювання впливу окремих факторів при вивченні динаміки грошової маси.

3. Визначення ролі обігу грошової маси для прийняття важливих рішень з економічного розвитку.

4. Визначення загальної маси грошей в обігу.

5. Аналіз показників швидкості обігу грошової маси.

6. Прогнозування грошової маси.

5. Аналіз показників швидкості обігу грошової маси.

Купюрний склад грошової маси формується під впливом грошових доходів населення, роздрібних цін на товари і послуги, структури товарообороту, схильності населення до витрачання грошей. Динаміку купюрного складу грошей можна охарактеризувати, скориставшись показником про середню купюрність, значення якого обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої:

,

де М — вартість купюр, f — кількість купюр.

Для характеристики організаційної діяльності банківських установ за розрахунками використовують показник швидкості документообороту. Чим швидше розрахункові документи про­ходять шлях від постачальника до споживача, тим ефективніша діяльність банку.

Тривалість перебування коштів у розрахунках (t) вимірюється в днях:

де — середній залишок коштів на рахунку, О_v — оборот з витрат (списання) коштів з рахунку; D — число календарних днів у періоді.

Число оборотів коштів у розрахунках (n) можна визначити шляхом ділення кількості календарних днів у періоді на тривалість перебування коштів у розрахунках:

.

Швидкість обігу обчислюється як відношення місячного (квартального, річного) ВВП до обсягу М0 і М1 на середину періоду та множиться на 12 (відповідно 4 — для квартальних та 1 — для річних даних). При цьому темпи зростання агрегату протягом періоду вважаються сталими. Обсяг готівки та М2 на середину періоду обчислюється на підставі даних про готівку на кінець звітного періоду та агрегату М2 (включаючи строкові депозити в іноземній валюті) на кінець звітного періоду. Депозити в іноземній валюті перераховуються за обмінним курсом, який є середнім між аукціонним та міжбанківським з одного боку та некомерційним — з іншого.

Швидкість обігу грошей визначається за формулою:

де GDP — номінальний валовий внутрішній продукт; — загальна маса грошей, що визначається як середні залишки грошей за період.

Цей показник характеризує, скільки в середньому за рік оборотів здійснила грошова маса.

Час одного обороту грошової маси належить до зворотних характеристик швидкості обігу грошей:

де D — число календарних днів у періоді.

Якщо число днів, необхідних для одного обороту грошей, скорочується, то для обслуговування одного й того самого обсягу виробництва потрібна менша грошова маса.