- •Сутність його головних аргументів
- •29 . Філософія просвітництва (ж.Ж Руссо,Вольтер)
- •30.Феномен Німецького просвітництва та його основні риси.
- •31 Агностицизм філософії і. Канта
- •32 Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •33.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •34. Метод і Філософська система Гегеля
- •35. Філософія історії г.Гегеля
- •36 Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля
- •37 Позитивізм о.Конта і Спенсера. Другий позитивізм
- •38 Філософія ірраціоналізму
- •39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •40 Прагматизм
- •41 Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- •42 Екзистенціальна філософія
- •43 Фрейдизм
- •44 Неофрейдизм
- •45 Герменевтика
- •46 Неотомізм
- •47 Філософська антропологія
- •48 Філософський Дискурс постмодерну
- •49. Філософська думка Київської Русі
- •50.Українська філософська думка доби відродження
- •51 Філософія Києво-Могилянської академії
- •52 Філософія г.Сковороди
- •53 Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •54 Філософія п.Юркевича.
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •56. Філософська концепція і. Франка
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса і ф. Енгельса.
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом.
- •59. Марксизм про релігію
- •60. Перелічіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
- •62. Дайте коротку характеристику філософії г. Сковороди.
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. В чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського.
- •65. Коротко охарактеризувати узагальнюючі риси української філософії.
- •66. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії хх сторіччя.
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
- •68. Назвіть головні напрями і школи світової філософії.
- •69. Дайте коротку характеристику позитивізму,
- •70. Назвіть головні концепції філософської антропології.
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди.
- •72.Дайте загальну характеристику концепції герменевтики.
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
- •74. Дайте загальну характеристику сучасної філософії пост модернізму.
- •75. Що таке онтологія?
- •76. Охарактеризуйте основні форми буття.
- •77. Дайте визначення поняттям «матерія», «простір», «час» і «рух».
- •78. Дайте визначення поняття «свідомість»
- •80. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •81. Дайте коротку характеристику законам діалектики
- •82. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •83. Сутість пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •103. Види та форми культури
- •Форми культури Матеріальна культура
- •Духовна культура
- •Інформаційна культура
- •Фізична культура
- •Види культури
- •106.Цінності як визначальна характеристика людського буття.
- •Типи за адаптацією до умов суспільства
- •Типи за е.Шпрангером
- •Типи за Еріхом Фроммом
- •112. Що таке сенс життя?
44 Неофрейдизм
Неофрейдизм (грец.. Νέος - новий фрейдизм) — напрям у сучасній філософії (соціології, психології, психоаналізі), що розвинувся в 20-30х роках ХХ століття з фрейдизму. Заснований послідовниками Зігмунда Фрейда, які прийняли основи його теорії, але ключові поняття психоаналізу Фрейда переробили. Психоаналіз Фрейда (фрейдизм) полягав у систематизованому поясненні несвідомих зв'язків через асоціативний процес. Фрейд запропонував нову структуру психіки людини, розділивши її на его («Я»), суперего («зверху») та Ід («воно»). Усі психічні стани, всі дії людини, а потім і всі історичні події, і суспільні явища Фрейд піддає психоаналізу, тобто тлумачить як прояв несвідомих, і перш за все сексуальних, потягів. Також Фрейд ввів таке поняття, як лібідо (несвідоме прагнення до насолоди) і сублімація (витіснення і перетворення сексуальних потягів в інші види діяльності). Він говорив про конфлікт несвідомого лібідо за «принципом реальності», до якого пристосовується свідомість. Тобто Фрейд приділяв велику увагу сексуальній природі людини.
Послідовники Фрейда (представники неофрейдизму) вважають, що провідну роль у становищі людини грають суспільно-культурні впливи. Тобто вони зосереджують свою увагу на соціальних та культурних процесах. На їхню думку, саме ці процеси роблять істотний вплив на виникнення внутрішньоособистісних конфліктів індивіда. В основі всіх теоретичних побудов цього напрямку лежать поняття несвідомого та принципової конфліктності відносин особистості і суспільства. Основними представниками неофрейдизму є Г. Салліван, К. Хорні та Е. Фромм. Лідерами неофрейдизму є Г. Маркуле, Г. Юнг, В. Райх, А. Адлер. До неофрейдистів нерідко також відносять А. Кардинер, Ф. Александера і деяких інших представників психоаналізу. Наприклад, К. Хорні після еміграції в США в 1932 р. виявила, що підґрунтя невротичних конфліктів у пацієнтів у Новому світі істотно відрізнялася від такої у пацієнтів в Німеччині та Австрії. Осмислення цих фактів призвело Хорні до відмови від фрейдистської теорії інстинктів і до визнання соціо-культурної зумовленості психопатології. Таким чином, неофрейдисти залишилися прихильними до ідеї несвідомої емоційної мотивації людської діяльності, але висувають докази про те, що психопатологія відносна і специфічна для кожної культури.
Ідеї Фрейда отримали широкий розвиток в працях його послідовників. Так, один з його найближчих учнів Альфред Адлер (1870-1937) переніс акцент з сексуально-несвідомого на несвідоме прагнення до влади як основне спонукання людей, що виявляється в їх поведінці в рамках сім'ї, міжособистісних відносин і взаємин соціальних груп. Інший його учень і близький сподвижник Карл Густав Юнг (1875-1961) розвивав вчення про колективне несвідоме, що визначає поведінку соціальних груп. Представники психокультурного фрейдизму Карен Хорні (1885-1952), Еріх Фромм (1900-1980) та ін, визнаючи певну роль підсвідомого, в тому числі сексуальних інстинктів, в поведінці людей, обґрунтовують роль у цьому соціальних факторів, в тому числі соціальних зв'язків та відносин між людьми, матеріальної і духовної культури. На їхню думку, соціокультурні умови життя людей в чималому ступені обумовлюють мотиви і зміст їх діяльності та поведінки.
Таким чином, можна сказати, що представники неофрейдизму відхилилися у бік більшого визнання ролі свідомості та впливу соціального фактору на розвиток особистості, на відміну від Фрейда, який визнавав тільки сексуальну енергію. Потрібно сказати, що розробка проблеми несвідомого внесла істотний внесок у дослідження структури індивідуальної і суспільної свідомості, розмежувавши область людської психіки на сферу свідомого і несвідомого. Неофрейдисти вводять таке поняття, як надкомпенсація. Під нею вони розуміють особливу соціальну форму реакції на почуття неповноцінності. На її основі виростають великі особистості, "великі люди", що відрізняються винятковими здібностями. Так, чудова кар'єра Наполеона Бонапарта на основі цієї теорії пояснюється спробою людини за рахунок своїх успіхів компенсувати фізичний недолік - низький зріст.
Тобто можна сказати, що представники фрейдизму ставили перед собою завдання прояснити індивідуальні вчинки людини. А їх послідовники неофрейдисти вже на основі базових ідей цієї філософії прагнули пояснити соціальний устрій життя людей.