1.Надайте визначення предмета логіки як науки.

Ло́гіка — наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Головним об'єктом дослідження логіки є описові системи мислення, тобто системи які пропонуються як інструкція для людей (а також, можливо інших розумних істот/машин) як слід правильно мислити. Традиційно логіка вивчається як галузь філософії. Починаючи із середини минулого тисячоліття логіка стає предметом дослідження математики, а останнім часом і інформатики. Як наука, логіка досліджує та класифікує структури тверджень та аргументів та розробляє схеми їх кодифікації. Таким чином, предмет дослідження логіки може бути дуже широким, включаючи судження про ймовірність та причинність.

2.Структура логіки.

Назва дисципліни «логіка» об’єднує багато логік: 1. Теоретична логіка, яка складається з: теорії доведень; теорії аналізу (аналітика); формальної семантики. 2. Практична логіка, до складу якої входять: логіка дій; логіка рішень; евристика; праксеологія; конфліктологія. . Філософська логіка: онтологія (вільна від онтологічних припущень логіка, часова, динамічна логіка); естетика (логіка тропів, метафор, аналогій); етика (аксиологія, деонтична логіка, логіка оцінок, норм, імперативів); філософія права, політики, ідеології; принципи аналітичної філософії. 4. Логічний аналіз мови: теорія комунікацій, теорія аргументації, теорія мовленевих актів;аналіз дискурсу, дискусій; риторика; семіотика. 5. Логіка інформаційних технологій: когнітологія; логіко-когнітивний аналіз; комп’ютерна логіка; логічне програмування; «штучний інтелект». 6. Метапроблеми логіки: історія логіки; соціологія логіки; філософія логіки; викладання логіки. На підставі історичного підходу до структурування логіки її ноділяють на традиційну та сучасну (в свою чергу на класичну та некласичну). Якщо за основу структурування логіки брати застосування математичного апарату, то тоді логіку можна поділити на дві частини: символічну (математичну) й несимволічну (загальну) логіки.

3. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять.

Поняття — це форма мислення, що відображає предмети та явища об'єктивного світу в їх суттєвих і специфічних ознаках, а також зв'язки і відношення між предметами та явищами. Процес мислення незалежно від спрямованості, незалежно від рівня (буденний рівень міркування чи науковий) реалізується й існує в трьох основних формах: понятті, судженні та умовиводі. Поняття як форма мислення і як форма пізнання знаходяться у необхідному взаємозв'язку, що створює певну систему. Система понять це така сукупність абстракцій та ідеалізацій, які органічно взаємопов'язані між собою і знаходяться в певних взаємовідношеннях. Об'єктивною основою системи понять є процес відображення предметів і явищ об'єктивного світу в їхньому нерозривному взаємозв'язку і взаємовпливу. Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються. Непорожнє поняття — поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети (наприклад: «Токіо», «Карфаген», «Ярослав Мудрий», «океан»). Порожнє поняття — поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде (Наприклад: «людина, яка побувала на Марсі», «лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу»). За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні. Загальне поняття — поняття, в якому мислиться два чи більше предметів (Наприклад: «полюс Землі», «планета Сонячної системи», «елементарна частка», «відьма», «вічний двигун»). Одиничне поняття — поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет (Наприклад: «найдовша на Землі ріка», «Коростенський державний педагогічний інститут».). Усі поняття, незалежно від того, до якого з перелічених видів і підвидів вони належать, поділяються на збірні і незбірні.

4. Що таке зміст і обсяг поняття? Будь-яке поняття має обсяг та зміст. Змістом поняття називається сукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті. Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізняють його від інших схожих предметів. Так, зміст поняття «крадіжка» складають такі ознаки: 1) таємне 2) викрадення 3) особистого майна громадян. Зміст поняття не очевидний, він не даний нам у слові безпосередньо. (Наприклад, із самого слова «правовідносини» не видно, які ознаки складають зміст поняття, вираженого цим словом). Зміст поняття може бути установлений (розкритий) тільки за допомогою визначення цього поняття. З'ясування змісту понять має важливе значення для пізнання й практики. До того часу, доки ми не установимо зміст поняття, яке нас цікавить, його ознаки, нам не зрозуміла властивість предмета, що виражається цим поняттям, ми не можемо точно і чітко відмежувати цей предмет від суміжних із ним, допускаєм плутанину в мисленні. Обсяг поняття — сукупність предметів або явищ мислимих у понятті. Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття. (Наприклад, обсяг поняття «дерево» становить усі предмети, до яких належить це поняття, тобто усі дерева; обсяг поняття «держава»— усі держави). Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називається логічним класом.