- •2. Фактори технологізації сучасного соціуму:
- •3. Моделі взаємозв’язку соціальної науки та соціальної практики
- •4. Наукова організація праці і соціальні технології.
- •5. Адміністративно - управлінські технології.
- •6, 7. Соціальна інженерія
- •9. Співвідношення технології за віссю "жорсткість-м'якість"
- •10. Спільне та відмінне технологій в соціальному процесі та в матеріальному виробництві.
- •11. Принципи будови соціальних технологій
- •12. Основні функції соціальних технологій
- •13. Процедури та операції як складові соціальної технології
- •14. Розробка соціальної технології має 3 етапи:
- •1. Теоретичний
- •2. Методичний
- •16. Поняття «адміністративний менеджмент»
- •18. Суспільне значення соціальних технологій.
- •19. Визначення та типи новизни.
- •20. Визначення та функції нововведень.
- •21. Визначення та типи соціального іновування.
- •22. Способи перевірки соціальних іновацій та технологій.
- •23. Необхідні і достатні умови технологізації соц.. Процесу
- •25. Межі соціальної технологізації
- •26. Проблема класифікації соціальних технологій
- •27. Спільне і відмінне проекту і соціальної технології
- •28. Спільне і відмінне методики (методичних організації) та соціальних технологій.
- •29. Спільне і відмінне плану соціального розвитку і соціальної технології
- •30. Освітні технології та їх класифікація
- •31. В чому полягає соціальна необхідність розробки нових освітніх технологій
- •32. Порівняльна характеристика класичної та пост класичної освітніх технологій.
- •39. Необхідність застосування рефлексивного управління обумовлена наступними обставинами:
- •42. Рефлексія - необхідна умова технологізації
- •43. Соціально-технологічна культура управлінської діяльності
- •44. Системність та її аспекти
- •45. Поняття моделі та моделювання систем
- •46. Особливості системного моделювання
- •47. Системність а управлінні та її аспекти.
- •48. Функції аналітичної діяльності в суспільстві
- •49. Чотири варіанти застосування аналітичної діяльності в управлінні
- •50. Основні етапи системного аналізу
- •52. Зовнішнє і внутрішнє середовище системи
- •54. Будова системи та її параметри
- •57. Дескриптивный и конструктивный подходы к определению системы
- •59. На якому з основних етапів розвитку системних ідей виникла криза системності, в чому вона полягала і як вирішилась?
- •60. Тектологія Богданова.
27. Спільне і відмінне проекту і соціальної технології
Проект – модель об’єкта, явища, процесу, реалізація якої на практиці призводить до створення конкретної соціальної конструкції (систему).
Характеристики проекту:
часова обмеженість
ресурсна
чіткі цілі та завдання
певний ступінь унікальності цілей проекту і умов його втілення
внутрішні та зовнішні взаємозв’язки дій, завдань та ресурсів
План – Програма – Проект – Технологія (умовне співвідношення).
28. Спільне і відмінне методики (методичних організації) та соціальних технологій.
Методика – опис дослідження або практичної діяльності в конкретних умовах по відношенню до певного об’єкту з використанням певних методів. Будь-який інструментарій, що описується як методика, являє собою ноу-хау, при цьому, як правило, окреслюється і пропонується достатньо широкий спектр можливих варіантів використання методики в залежності від завдань, що поставлені користувачем.
Соціальна технологія – це певний спосіб зідйсення людської діяльності по досягненню суспільно занчимих цілей.
На засадах певної методики можна описати технологію. Соціальна технологія може грунтуватися на декількох методиках, які будуть включені в неї.
29. Спільне і відмінне плану соціального розвитку і соціальної технології
План соціального розвитку |
Соціальна технологія |
Унікальність |
Тиражування |
Зовнішня просторово-часова структура |
Внутрішня просторово-часова структура |
Зв’язок з місцем і часом |
Незалежність від місця і часу |
Контроль послідовних дій |
Контроль послідовності, паралельності та «відстані» між операціями |
Залежність від суб’єкту |
Самоорганізація і внутрішня логіка |
Акцент на майбутнє |
Акцент на сьогодення |
Логічна варифікація |
Перевірка теоретична та емпірична |
30. Освітні технології та їх класифікація
Образовательные технологии как особая разновидность информационных социальных технологий — это сложные и открытые системы определенных приемов и методик, концеп¬туально объединенных приоритетными образовательными целями, а также связанных между собой задачами и содержа¬нием, формами и методами организации учебно-воспитательно¬го процесса, где каждый элемент этой системы накладывает отпечаток на все другие элементы. Все это в итоге создает определенную совокупность условий для развития людей в процессе их обучения.
Классификация образовательных технологий
- Возрастной аспект обучения: • Технологии подготовки к школе (обучения дошколь¬ников); • общего образования (обучения школьников); • специального и профессионального образования; • высшего образования, ориентированные на получе¬ние знаний и навыков для интеллектуальной дея¬тельности в той или иной сфере; • обучения взрослых, имеющие свою специфику в за¬висимости от объекта и методов обучения
- Степень активности обучаемых: • Технологии образования, при которых обучаемые объект образовательных воздействий (технологии обучения); • самообразования, при которых обучаемые — актив¬ные субъекты самообразования (технологии самообу¬чения)
- Аспект развития личности:• Технологии получения знаний, ориентированные на информационный аспект образования; • формирования профессиональных качеств, умений и навыков, ориентированные на тренинговый и воспи¬тательный аспекты образования; • формирования мотивов, ценностей и установок (тех¬нологии воспитания); • развития внимания, памяти, анализа информации, ориентированные на развитие способностей человека; • творчества, направленные на развитие и реализацию творческого потенциала личности
- Время обучения: • Технологии дискретного образования, когда обучение происходит в отдельные и автономные периоды; • непрерывного образования, при которых образование продолжается непрерывно в течение всей жизни че¬ловека
- Способы технологизации: • Технологии экспериментального образования, пре¬дусматривающие внедрение и проверку качества но¬вовведений в образовательном процессе; • коммуникативного обучения, в основе которых ле¬жит использование методов обучения коммуникатив¬ному взаимодействию; • ситуационного образования, опирающиеся на метод анализа ситуаций (Case Study Metod); • гибкого моделирования учебного процесса, строящи¬еся на базе моделирования обучения в зависимости от условий; • деятельностного обучения, в которых используется деятельность как средство активизации образования
- Тип коммуникаций: • Технологии очного образования, предполагающие прямые и непосредственные контакты; • вечернего и заочного образования, основанные на дискретных контактах; • дистанционного образования, опирающиеся на инфор¬мационно-компьютерное взаимодействие