- •2. Фактори технологізації сучасного соціуму:
- •3. Моделі взаємозв’язку соціальної науки та соціальної практики
- •4. Наукова організація праці і соціальні технології.
- •5. Адміністративно - управлінські технології.
- •6, 7. Соціальна інженерія
- •9. Співвідношення технології за віссю "жорсткість-м'якість"
- •10. Спільне та відмінне технологій в соціальному процесі та в матеріальному виробництві.
- •11. Принципи будови соціальних технологій
- •12. Основні функції соціальних технологій
- •13. Процедури та операції як складові соціальної технології
- •14. Розробка соціальної технології має 3 етапи:
- •1. Теоретичний
- •2. Методичний
- •16. Поняття «адміністративний менеджмент»
- •18. Суспільне значення соціальних технологій.
- •19. Визначення та типи новизни.
- •20. Визначення та функції нововведень.
- •21. Визначення та типи соціального іновування.
- •22. Способи перевірки соціальних іновацій та технологій.
- •23. Необхідні і достатні умови технологізації соц.. Процесу
- •25. Межі соціальної технологізації
- •26. Проблема класифікації соціальних технологій
- •27. Спільне і відмінне проекту і соціальної технології
- •28. Спільне і відмінне методики (методичних організації) та соціальних технологій.
- •29. Спільне і відмінне плану соціального розвитку і соціальної технології
- •30. Освітні технології та їх класифікація
- •31. В чому полягає соціальна необхідність розробки нових освітніх технологій
- •32. Порівняльна характеристика класичної та пост класичної освітніх технологій.
- •39. Необхідність застосування рефлексивного управління обумовлена наступними обставинами:
- •42. Рефлексія - необхідна умова технологізації
- •43. Соціально-технологічна культура управлінської діяльності
- •44. Системність та її аспекти
- •45. Поняття моделі та моделювання систем
- •46. Особливості системного моделювання
- •47. Системність а управлінні та її аспекти.
- •48. Функції аналітичної діяльності в суспільстві
- •49. Чотири варіанти застосування аналітичної діяльності в управлінні
- •50. Основні етапи системного аналізу
- •52. Зовнішнє і внутрішнє середовище системи
- •54. Будова системи та її параметри
- •57. Дескриптивный и конструктивный подходы к определению системы
- •59. На якому з основних етапів розвитку системних ідей виникла криза системності, в чому вона полягала і як вирішилась?
- •60. Тектологія Богданова.
20. Визначення та функції нововведень.
Нововведением, или инновацией (от позднелат. "innovatio" — введение чего-либо нового) подразумевают процесс изменения, связанный с созданием, признанием или внедрением новых элементов (или моделей) материальной и нематериальной культур в определенной социальной системе. При этом сущность нововведения составляет ин¬новационная деятельность, а его содержание — комплексный процесс создания, распространения и использования нового практического средства (новшества) для удовлетворения разно¬образных человеческих потребностей, меняющихся под воздей¬ствие развития общества. В то же время это еще и процесс со¬пряженных с этим новшеством изменений в той социальной или вещественной среде, в которой совершается его жизнен¬ный цикл.
Классификация функций нововведений (инноваций) и их характеристика
- Прагматическая: Удовлетворение той общественной потребности, ради которой создают и внедряют нововведение
- Обновленческая: Обновление общественного организма, его прогрессив¬ное развитие
- Прогностическая: Ориентация на предвидение модели будущего социаль¬ной системы
- Критическая: Критический анализ и оценка старых форм обще¬ственной жизни
21. Визначення та типи соціального іновування.
Понятие "инновирование" определяют как процесс оптими¬зации инновационной деятельности в целях получения более высокого социального результата. В этой связи принято разли¬чать несколько его видов: а) инновирование социальных объек¬тов; б) инновирование субъектов социального управления, т. е. организационных систем и управляющих (руководителей) раз¬личного уровня управления; в) инновирование мотивации человеческого поведения и отношения к труду, всей обще¬ственной системы социализации личности. Создание и иннови¬рование социальных организаций — это прежде всего целеори-ентируемый процесс проектирования и совершенствования их структуры, которая дает их членам (т. е. сотрудникам) воз¬можность эффективно работать для достижения совместных целей.
22. Способи перевірки соціальних іновацій та технологій.
Процедура проверки эффективности социальных инноваций и технологий достаточно сложна и включает в себя примене¬ние различных способов или методов. Эта процедура, как пра¬вило, представляет собой некоторую деятельностную систему, в которую интегрирована целая совокупность различных спо¬собов проверки эффективности социальных инноваций и тех¬нологий. Среди них принято выделять в основном четыре груп¬пы методов:
1) методы мысленного моделирования и экспериментирования, состоящие в оперировании мысленными моделями нововведений и социальной среды, а также их взаимодействием и взаимовлиянием друг на друга;
2) экспертные, предполагающие привлечение к оценке эффективности социальных нововведений и технологий высококвалифицированных специалистов в качестве экспертов;
3) методы натурного социального экспериментирования,ориентированного на проверку социальных нововведений в реальных социальных условиях посредством организации экспериментального функционирования социального новшества илитехнологии в контролируемых и управляемых условиях микромасштабного социального бытия или микросоциального уровня;
4) методы прогнозирования перспектив социальной инно¬вации или технологии, которые отличаются от предыдущих методов проверки тем, что эффективность новшества прове¬ряют не с позиции актуального бытия общественной системы, а с точки зрения его соответствия будущим проблемам, целям или формам развития социума. Применение этой группы мето¬дов дает возможность сделать вывод о перспективности соци¬альной инновации или технологии.